Кримськотатарська мова, як мова одного з корінних народів України, є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності Української Нації. Реалізація прав носіїв мови, розвиток мовної самобутності корінних народів гарантується Конституцією України. Ці тези також закріплені у заяві Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави (Постанова ВРУ від 20 березня 2014 року № 1140-VII).

Водночас, згідно з класифікацією ЮНЕСКО, кримськотатарська належить до мов, що знаходяться під серйозною загрозою (severely endangered languages).

Додаткова небезпека з точки зору збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок незаконної тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв мови.

Чинниками небезпеки, з одного боку, є політика російської окупаційної влади щодо обмеження сфер застосування кримськотатарської мови. З іншого – виїзд частини носіїв мови на материкову Україну з подальшим дисперсним розселенням, що створює ризики асиміляції та зниження мовного потенціалу.

З огляду на це існує об’єктивна потреба втілення на рівні державної мовної політики України комплексу заходів щодо ревіталізації та розвитку кримськотатарської мови з врахуванням актуальних обставин, які значною мірою формуються чинником тимчасової окупації Росією АРК і м. Севастополя.

Резолюцією ГА ООН №74/396 від 02.12.2019 р. період з 2022 року по 2032 рік визначений як Міжнародне десятиліття мов корінних народів. Україна є одним з ініціаторів цього рішення.

Згідно з Положенням про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (затверджене постановою КМУ від 8 червня 2016 р. № 376 (в редакції постанови КМУ від 6 травня 2020 р. № 371)), створення умов для вільного розвитку кримськотатарської мови входить до переліку основних завдань Мінреінтеграції.

«Питання розвитку кримськотатарської мови має два виміри. З одного боку, воно є самодостатнім у тому плані, що мова є унікальною складовою культури. Її збереження і розвиток є самодостатньою метою. Тут перше слово має бути за фахівцями-лінгвістами. Проте, питання розвитку мови ми розглядаємо і в контексті практичних кроків щодо деокупації і реінтеграції Криму. Україна як держава має взяти на себе ініціативу. Щоб навколо цього виникав живий зв’язок з нашими громадянами у Криму», – заявив віцепрем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Важливо: Україна направила в МКС повідомлення щодо мілітаризації дітей в окупованому Криму

«Протягом місяця ми проводили активні консультації з Меджлісом, з науковцями і освітянами щодо того, з яким колом завдань доведеться працювати. У підсумку є спільне розуміння, що питання розвитку мови є комплексним і потребує докладання зусиль протягом тривалого часу. Наразі воно де-факто належить до компетенції різних відомств, потрібна нормативна основа для міжвідомчої координації. Враховуючи, що на рівні ООН вже ухвалено рішення про Міжнародне десятиліття мов корінних народів (2022-2032 рр.), виникла ідея розробити Стратегію розвитку і популяризації кримськотатарської мови на цей же період», – зазначив Олексій Резніков.

Він додав, що це має бути стратегія не тільки за формою, але й за суттю, адже, доведеться ухвалювати насправді стратегічні рішення. Наприклад, потрібно визначити на базі якої абетки має розвиватися кримськотатарська мова – кирилиці або латини?

«Ми продовжуємо друкувати підручники для школи кирилицею, хоча більшість текстів в електронному форматі вже на латиниці. Потрібно затвердити офіційний правопис кримськотатарської мови, створити низку базових словників. З точки зору методики буде корисним досвід стандартизації і кодифікації української мови, ми вже попросили про допомогу колег, які брали участь у цьому процесі. Мені близькій підхід, що кримськотатарську мову треба розвивати не тільки у середовищі корінного народу, але й як своєрідну «українську тюркську», популяризуючи її серед громадян України. Адже знання мови – це завжди перевага. До речі, у планах й додавання перекладу на кримськотатарську й сайту Мінреінтеграції», – сказав Резніков.

У контексті практичної роботи з підготовки Стратегії розвитку і популяризації кримськотатарської мови Мінреінтгерації розпочало збір пропозицій від широкого кола фахівців, серед яких науковці-тюркологи і вчені-мовознавці, викладачі закладів вищої та загальної середньої освіти, представники громадських інституцій, журналісти та мистці.

Після узагальнення отриманих матеріалів на базі Мінреінтеграції відбудеться установочне засідання робочої групи за участі представників заінтересованих органів виконавчої влади, Меджлісу кримськотатарського народу, установ НАН України, закладів вищої освіти, медіа і громадського сектору. Підготувати Концепцію стратегічного документу планується до кінця 2020 року.

Читайте також: Б’ють і морять голодом: як Росія прагне змінити демографію Криму, – правозахисники