У кінці січня 1918 року юні захисники Української Народної Республіки боєм біля Крут зробили героїчний внесок в історію українського визвольного руху.

Саме 29 січня 1918-го неподалік залізничної станції Крути на Чернігівщині добровольчий курінь із 300 юнаків вступив у нерівний бій з п’ятитисячним більшовицьким військом Муравйова, нагадали в Армія.Inform.

Бій тривав до вечора. Українці відбили кілька атак. Бойові втрати становили до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 кілометри. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, втім сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, вже зайняту червоноармійцями. 27 полонених студентів і гімназистів ворог розстріляв. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історію бою замовчували, вона обростала міфами й вигадками як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг Героїв Крут посів гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму й жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

Читайте також: Одкровення офіцера: Свої позиції здавати не збираємося

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook