«Чорноморка» продовжує розповідати про те, що пишуть іноземний ЗМІ про сході України.

У першій частині огляду ви дізнаєтеся, що думає Atlantic Council про новий «менеджер» Донбасу від Путіна і чому Придністровський сценарій нібито підходить Україні. На Foreign Policy розкажуть про нещодавній скандал з Помпео на Національному радіо США, а The Washington Post назве потрапили під санкції російських чиновників, які пов’язані з Севастополем.

Про що ще розмірковують на Заході з питання Донбасу – далі в матеріалі.

Старший науковий співробітник Центру Євразія при Атлантичній раді, викладач у Джорджтаунському університеті та провідний фахівець з економічної політики у Росії, Україні та Східній Європі Андерс Ослунд пише про нової української стратегії Путіна для Atlantic Council.

На зміну куратору Донбасу В’ячеславу Суркову глава РФ поставив свого наближеного адвоката Дмитра Козака. Автор публікації називає його «problem solver». В контексті всієї ситуації це найпростіше перевести як «головний».

Важливо: «Зміна курсу на українському напрямку»: головне про відставку Суркова

Ослунд зазначає, що між Сурковим та Козаком існує фундаментальна відмінність – перший в основному створює проблеми, а другий їх вирішує. Автор відзначає, що Путін часто використовував даного юриста для виходу зі складних ситуацій. Наприклад, у 2003 році Козак розробив план для Придністров’я в Молдові. Затія провалилася, але основною її ідеєю була тотальна федералізація Молдови, що дозволило б зберегти на її території російські військові бази. Можливі наслідки такого розміщення – це обмеження суверенітету проєвропейської країни.

Крім того, «вирішувала» хотів інтегрувати економіку підконтрольної Кремлю «Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) в російські реалії. Однак, план провалився.

У свою чергу, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заперечує всі припущення про те, що політика щодо України та частини окупованих територій зміниться. А такі заяви часто говорять лише про зворотне.

Цікаво: «Які-небудь права відсутні»: про бізнес дружини спікера Путіна в Криму

У результаті, автор замітки називає два шляхи, якими може піти Росія і Козак стосовно окупованої частини Донбасу. Перша – це новий план Козака щодо тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей щодо стабілізації там ситуації, а друга – можлива інтеграція регіону до складу РФ. Варто відзначити, що кілька тижнів тому мешканці окупованої Абхазії змістили у себе призначеного Кремлем «президента». Процесами в невизнаній республіці також керував Сурков. Одне ясно точно – політика Кремля щодо Донбасу змінюється.

Читайте також: Про революційні настрої, або Хто і як пляжі у кримчан відбирає, – блогер

На Foreign Policy розповідають про те, що насправді ховається за візитом Державного секретаря Майка Помпео в Україну. На момент написання матеріалу він як раз приземлився в Україні. Спеціальний кореспондент видання Рейд Стендіш і журналіст за дипломатії і національної безпеки Роббі Грэмер згадують нещодавній інцидент, що стався на інтерв’ю Держсекретаря National Public Radio (NPR).

Під час ефіру ведуча Мері Луїз Келлі запитала, чи не повинен він вибачитися перед Марією Йованович, колишнім послом США в Україні. Її відсторонили від посади у минулому році після звинувачень у нелояльності з боку союзників президента Трампа. Помпео відреагував різко, запитав: «Як ви думаєте, американцям взагалі є діло до України?» і зажадав від ведучої показати нашу країну на карті світу. У неї це вийшло, але прихильники Трампа продовжив сипати звинувачення на адресу NPR.

Однак, основним моментом залишається візит Держсекретаря в Україну. Журналісти опублікували різні думки американських політиків, які зараз не при владі. Ті висловили свої припущення з приводу політики Трампа щодо нашої країни після того, як вона стала фігурують елементом в імпічменті президента США.

«У президента одна політика, у Конгресу – інша, у оборонного та розвідувального співтовариства – третя, а Державний департамент то посилює, то слабшає вплив на ці процеси», – говорить Хізер Конлі, колишня чиновниця Держдепу і експерт по Європі в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.

«Оскільки адміністрацію Трампа піддали критиці за те, що вона дуже дружелюбна з Росією, важливо, щоб Помпео показав, що є політика Євразії, а не просто політика Росії», – сказав Вільям Кортні, який був послом США в Грузії і Казахстані.

Взагалі, за словами адміністрації президента США «ключовою частиною візиту є підтримка реформ в Україні. Україна ще не модель, але всі в світі дивляться, чи зможе вона досягти успіху».

А прес-секретар Держдепартаменту Морган Ортагус заявив, що Помпео прибуває, щоб «підкреслити, що США підтримують суверенітет і територіальну цілісність України».

У свою чергу директор київського офісу Центру Нової Європи Альона Гетьманчук зазначає, що вся ситуація між Україною і Америкою сповнена протиріч.

Важливо: «Втрачений Крим»: як ЗМІ оскандалилося з «заявою» держсекретаря США

«Існує парадоксальна політика США щодо України. З одного боку, ясно, що Трампу плювати на Україну, а його проведення політично мотивованих розслідувань завдає шкоди політиці реформ в Україні. Але, в той же час, ми отримали ракети Джавелин, відбулися й інші практичні кроки, які не робилися при адміністрації Обами», – говорить директор ЦНЕ.

Іноземний кореспондент-ветеран, живе в Києві і пише для Ukraine Business News daily, Джеймс Брук в матеріалі, Atlantic Council каже, що заморожений конфлікт може бути кращим варіантом для України. Журналіст розглядає сценарій Придністров’я, що, на його думку, не так вже погано.

Стрілянина припинилася 25 років тому. Вільне переміщення людей і товарів через визнані на міжнародному рівні кордону відбувається. Молдавські вантажівки через «ПМР» регулярно проїжджають в Одеський порт. Збираючись за кордон, придністровці їдуть на захід у міжнародний аеропорт Кишинева і мають можливість полетіти в ЄС.

Молдова зараз дотримується сценарію ФРН і НДР і зводить до мінімуму конфлікти, сприяючи сусідського співжиття.

Але Путін після того, як спалив документи КДБ у Дрездені у 1989, нібито поклявся ніколи не відступати. Тому ніякого виводу військ або послаблення впливу в Придністров’ї (1,5 тисячі військових РФ), Абхазії, Юної Осетії і вірменському Гюмрі не буде. Висновок напрошується сам собою – чому глава РФ повинен робити окупованій частині України поблажки?

Брук зазначає, що мінськими угодами у нас повинні пройти українські вибори на окупованій території. Однак, з історії, Кремль не програє вибори там, де є його солдати. Наприклад, можна звернути увагу на Польщу і Чехословаччину 1940-х років.

Також він зазначає, що для 80 тисяч солдатів, переправлених через кордон, перемога України може викликати спрагу кровожерливого реваншу. Тому для населення це (нібито – ред.) не вихід.

При цьому, у вільній Україні «вперше за 334 року з’явилася власна православна церква, незалежна від Москви. Безвізовий доступ до ЄС призвів до мільйонів щорічних міжнародних візитів в ЄС для роботи, туризму та освіти. Покоління українців зростає, навіть не відвідуючи Червону площу, і вони не виявляють особливого інтересу до цього».

Брук також думає, що 67-річний Путін, маючи справи з Зеленським, виграє собі ще одне молоде покоління електорату. Український лідер дуже популярний серед росіян.

Між тим економіка України зростає в три рази швидше, ніж економіка Росії. Кремлю потрібні легкі економічні перемоги, наприклад, нормалізувати торгівлю з Україною.

Журналіст вважає, що газовий контракт насправді для України є більш вигідним, ніж здається. Є політичний момент. Медведєв нещодавно заявляв про відновлення партнерства з Україною і зазначав, що РФ «як і раніше залишається для України найбільшим ринком і найбільшим торговим партнером, незважаючи ні на що». Насправді, Китай у минулому році витіснив Росію як головного національного торговельного партнера України. Росії є про що турбуватися.

Цікаво: Газове фіаско: чому домовленості про транзит газу з РФ провальні для України

«Суть зрозуміла: Україна і Росія, схоже, рухаються до економічної розрядки. Якщо стрільба дійсно припиниться, це буде зеленим світлом для іноземних інвестицій», – підсумовує Брук.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Джозеп Боррелл заявив у вівторок (28 січня), що має намір відвідати Україну в найближчі тижні, включаючи окуповану територію Донбасу, пише Euractiv. Про це Боррелл заявив на прес-конференції в Брюсселі з прем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком, який відбувся по завершенні засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

«Я хотів би відвідати більш актуальну частину країни з точки зору зовнішніх зв’язків. Я хотів би відвідати Донбас, кордон, де, як я знаю, є певна військова активність, щоб самому зрозуміти, як там ситуація. Ми повинні докласти всі зусилля, щоб зупинити загибель людей», – сказав Боррелл.

Більше того, незрозуміло, чи дозволить ситуація з безпекою на місцях і дозволять проросійські бойовики Борреллу ступити на окуповану територію.

«Безпечна Україна – це великі інвестиції в наше майбутнє», – уклав Боррелл.

Тим часом колишній пілот спеціальних операцій і ветеран бойових дій в Іраку і Афганістані, іноземний кореспондент The Daily Signal в Україні Нолан Петерсон пише про те, що Україну чекає більш успішний рік, так як завершення 2019 року показало хороші результати по мирних процесів.

При цьому він зазначає, що 2020 року війна все-таки загострилася. Українські військові зафіксували 64 ворожих нападів за тиждень з 13 по 19 січня – це на 64% більше, ніж 39 ворожих атак за тиждень до цього. Крім того, чотири українських солдатів загинули в бою на останньому тижні січня, в порівнянні з однієї бойової смертю тижнем раніше, повідомив Київ.

Важливо: Українські захисники, загиблі у січні в ООС: пам’ятаємо

Далі журналіст переказує історію конфлікту і зазначає, що в цілому стан справ у нас в країні йде на поправку. На його думку, Зеленський все-таки може досягти якщо не миру, то перемир’я. Також Петерсон пише, що за даними прикордонної служби України в минулому році 15,1 мільйона українців літали за кордон на літаку, що на 30% більше, ніж у 2018 році. Зростає і кількість туристів, які відвідують Україну. Так, у 2018 році загальний пасажиропотік в українських аеропортах збільшився на 24,5% і досяг 20,5 млн пасажирів. У минулому році це число зросло ще на 18,5%, перевищивши 24,3 млн пасажирів. А це говорить про додаткову увагу інвестицій ззовні.

Project Syndicate разом з професором Школи державної політики Харріса при Чиказькому університеті і ад’юнкт-професором Вищої школи економіки в Москві Костянтином Соніним каже, що реформи, що проводяться Зеленським та його урядом, в кінцевому підсумку можуть потерпіти невдачу.

Через п’ять років можливий варіант, що міністри, які колись були молоді, ідеалістичні і повні реформістського завзяття, самі стануть частиною того самого болота, яке намагалися осушити, тобто продажними, укоріненим і, як чиновники в багатьох колишніх радянських країнах, скандально багатими. Але цей результат не визначений.

Обидві сторони політичного розколу в США відзначають, що Україна дуже корумпована країна. Історії про американо-українських бізнесменів, заарештованих за звинуваченнями, пов’язаними з незаконним фінансуванням передвиборчої кампанії на президентських виборах у США 2016 року заявляють про продажність, як про факт. Але при цьому Україна переважною більшістю голосів проголосувала за фундаментальні зміни, і тепер її очолюють люди, які прагнуть зробити свою країну сучасною демократичною, прихильником свободи і верховенства права державою.

Національний репортер з питань зовнішньої політики і держдепартаменту Керол Морелло The Washington Post розповідає про нові санкції, які наклала Адміністрація Трампа на «топових чиновників» з Криму. Обмеження, оголошені Міністерством фінансів США торкнулися семи чиновників і залізничної компанії, що з’єднує Росію з окупованим Кримом.

Більшість цих представників російсько-окупаційної адміністрації, яким загрожують санкції, представляють «самий російський місто» Криму-Севастополь – «будинок» для російського Чорноморського флоту з часів Катерини II в 1783 році до розпаду Радянського Союзу.

Читайте також: Наркомани, алкоголіки і злочинці, – блогер про ситуацію в рядах бойовиків «ДНР»

Серед санкційних політиків є Гоцанюк Юрій, «так званий прем’єр-міністр Республіки Крим». Інші посадові особи – це «губернатор», «голова законодавчих зборів» і кілька членів севастопольської «виборчої комісії».

Також в чорному списку знаходиться Grand Service Express – перебуває у Москві приватна залізнична компанія, яка пропонує пасажирські перевезення між оккупированым Кримом і материковою частиною Росії через Керченську міст.

Український журналіст Сергій Гузь пише про інформаційному вакуумі на Донбасі для Open Democracy. В «ДНР» і «ЛНР» українські канали пробиваються з дуже поганим сигналом, в «сірій зоні» краще працює россТВ і воно ж добре добиває до вільних від окупації українських територій.

Журналіст зазначає, що попередня влада так і не вирішила проблеми.

«Дослідження показали, що новини про конфлікт на Донбасі в українських ЗМІ зазвичай надходять з офіційних джерел або з виступів політиків. Ця інформація часто зустрічається з недовірою з-за можливих маніпуляцій або надмірної цензури з боку військових, відсутності балансу, а також впливу інших факторів (таких як пропаганда)», – пише журналіст.

Гузь поговорив з керівником організації «Детектор-Медіа» Наталією Лігачової і з головою Комісії з журналістської етики України Андрієм Куликовим.

«Українські регіональні ЗМІ – і телебачення, і газети – завжди були орієнтовані на місцеву аудиторію. Наприклад, у Дніпропетровську, Львові чи Харкові про події в Донецьку можна дізнатися тільки з центральних газет чи телебачення.І на початку конфлікту це торкнулося як центральних українських, так і російських ЗМІ в рівній мірі “, – зазначає Лігачова.

Обидва спікера вважають, що потрібно більше уваги приділяти проблемам людей по інший бік демаркаційної лінії. Також необхідно повернутися до журналістських стандартів, які були до війни.

Цікаво: Окупанти активізували використання протипіхотних мін 

У Андрія Куликова є пропозиція для журналістів: «Щоб змінити настрій або ставлення ЗМІ, потрібно виробити наступне правило: якщо вас там не було, не пишіть про це; якщо ви не були за демаркаційною лінією, не пишіть про це; якщо ви не були в сірій зоні, не пишіть про це. Якщо ви не були в Краматорську або Маріуполі, не пишіть про це. Ідіть туди, подивіться, послухайте як неприємні, так і позитивні історії і поговоріть з людьми: після всього цього вам є про що написати ».

Але основною проблемою освітлення подій там, на непідконтрольною частини країни, залишається акредитація для українських ЗМІ та безпеку наших і зарубіжних журналістів, яких бойовики пускають далеко не скрізь і можуть видворити з країни під якимось своїм приводом.

Далі буде … 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook