У 2022 планується затвердити три базові державні цільові програми – програму розвитку ЗСУ, програму розвитку озброєнь і ракетну програму. Потреби у фінансуванні армії є, але потрібен системний підхід.

Про це сказав міністр оборони України Олексій Резніков під час доповіді на годині запитань до уряду.

«Міністр оборони точно не буде заперечувати проти додаткових коштів на армію. Навпаки. Потреби є і вони великі. Я про них говорю постійно і на різних рівнях. Проте я наполягаю на тому, що треба підходити системно. І закликаю усіх сприйняти цей підхід. Безліч проблем армії спричинено саме хаотичним нагромадженням рішень і процесів, які мали б працювати як годинник», – наголосив Резніков.

Він нагадав, що з 1 січня запрацював закон про оборонні закупівлі, на підставі якого затверджуються річний та трирічний план закупівель, по яких Міністерство докладно працює з профільним комітетом.

«У нас вже є чіткий план роботи міністерства на 2022 рік. По різних напрямках. Ми рухаємося покроково, але послідовно. Наприклад, з 1 січня вже піднято рівень грошового забезпечення для військових льотчиків і медиків. Є рішення для фахівців-снайперів. На останньому етапі проект постанови про підвищення грошового забезпечення ССО. Цього року планується затвердити три базові державні цільові програми – програму розвитку ЗСУ, програму розвитку озброєнь і ракетну програму. Це запустить системний процес переозброєння армії. Це також вкрай важливо для оборонних підприємств. У нас чи не вперше виникне можливість гармонізувати цільові програми і бюджетне планування в тому числі завдяки роботі із Мінстратегпромом, прибрати з оборонного замовлення речі, які виникають у ручному режимі. Щоб це стало можливим, я закликаю, починаючи з етапу формування бюджетної резолюції, орієнтуватися на те, щоб з 2023 року витрати на оборону складали не менше 3% ВВП. І я проситиму парламент голосувати за бюджет оборони в плановому порядку, а не в авральному», – сказав міністр оборони.

Резніков наголосив, що дії української влади мають бути швидкими, але продуманими. 

«Якщо ситуацію буде розбалансовано і втрачено макроекономічну стабільність, додаткові мільярди армії не допоможуть. Ми підготуємо обґрунтовані запити, узгодимо їх в уряді і з профільним комітетом. І будемо дуже раді отримати додаткові кошти, закладаючи системну основу на майбутнє. Щоб коли на цій трибуні стоятиме наступний міністр оборони, у нього в бюджеті гарантовано було 3% ВВП. І цей ВВП постійно зростав, збільшуючи обсяг ресурсів на оборону», – додав міністр.

Читайте також: Українська армія: між радянським минулим і невизначеним майбутнім