Пенсійний фонд проігнорував 90% суддівських рішень, які зобов’язали відомство виплатити пенсійну заборгованість. Загалом станом на 1 червня 2019 року загальний борг Пенсійного фонду України становив 600 млн гривень.

Такі дані в парламентському комітеті з прав людини озвучила заступниця голови правління Пенсійного фонду Ірина Ковпашко.

Вона повідомила, що після того, як Верховний Суд ухвалив зразкове рішення, фонд рекомендував своїм представництвам на місцях виконувати рішення у справах, які є типовими, і не оскаржувати їх. Пенсійний фонд нараховує пенсії, але не сплачує.

«Ці рішення виконуються за стандартними правилами в межах передбачених повноважень. Ми виплачуємо пенсії за один місяць і поновлюємо поточні виплати. Але ми не можемо виплатити заборгованість, оскільки не можемо обійти урядову постанову №335. Уряд не передбачив порядок таких виплат», – сказала вона.

Окрім того, в бюджеті не передбачено відповідних коштів. За словами Ірини Ковпашко, фонд запропонував зміни до постанов Кабінету Міністрів, аби полегшити виплати пенсій внутрішньо переміщеним людям.

«Ми завжди керуємося постановами Кабінету Міністрів – хороші вони чи погані, але вони чинні… Минулого року ми у своїх пропозиціях запропонували Мінсоцполітики: якщо зареєстрована внутрішньо переміщена особа змінює місце проживання на підконтрольній Україні території, то виплата проводиться безперервно. Також, якщо людина, яка має реєстрацію місця проживання в паспорті, відмовилася від довідки ВПО, вона також має право на отримання виплат за адресою, що зазначена в паспорті», – розповіла представниця Пенсійного фонду.

Керівниця експертної групи з питань солідарної системи пенсійного страхування Мінсоцполітики Тетяна Матюх пообіцяла, що цього тижня Мінсоцполітики надішле свої пропозиції Кабінету Міністрів. Однак вона не знає, чи в остаточній версії пропозиції буде передбачено виплату боргів, бо «на це потрібно передбачити кошти”.

«На сьогодні пакет пропозицій відпрацювали Центральні органи виконавчої влади. Залишилось, щоб їх підписали перший заступник та міністр. Ми надішлемо документ цього тижня, але невідомо, чи з боргами чи ні», – повідомила вона.

У БФ «Право на захист» переконані, що відсутність урядової постанови не може бути перешкодою для виконання рішень судів. Вони нагадують, ст. 129-1 Конституції та ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства зобов’язують учасників справи, їхніх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових, службових, фізичних осіб виконувати рішення суду.

Юристи БФ «Право на захист» намагаються притягнути до відповідальності керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду за невиконання рішень суду. Однак практика в цьому питанні відрізняється. Правозахисникам вдалось отримати рішення Кіровоградського окружного адмінсуду, який стягнув з керівника штраф у 38 420 гривень. Тоді як Харківський окружний адмінсуд 13 травня 2019 року не підтримав юристів БФ «Право на захист». Суд вважає: якщо уряд не ухвалив окремого порядку, який би регулював питання виплат боргових коштів для переселенців, тоді в цьому спорі немає протиправної бездіяльності Пенсійного фонду.

У благодійному фонді переконані, що невиконання рішень суду підриває засади прав людини, адже навіщо звертатися до суду, якщо його рішення не буде виконуватись. Юристка «Права на захист» Ярослава Юдіна нагадала, що невиконання рішень національних судів Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) трактує як порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на справедливий суд»).

Юрист громадської організації «Донбас SOS» Михайло Хоменко переконаний, що порядок виплат боргів передбачений законами «Про пенсійне забезпечення» та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

«Якщо немає нормативного регулювання, то в нормальній правовій державі закон має бути вищим правовим актом за своєю юридичною силою», – нагадує Михайло Хоменко.

«У вас слушна репліка. Але якби ж у постанові №335 було посилання на цю норму, а там написано: «після ухвалення Кабінетом Міністрів додаткового порядку», – відреагувала Ірина Ковпашко.

Під час обговорення голова парламентського комітету з прав людини Григорій Немиря звернув увагу, що за статистикою стоять реальні люди. Він розповів, зокрема, про випадок 89-річного шахтаря Івана Павленка. Пенсіонер наразі проживає в селі Черецьке Чернігівської області. Він отримав довідку ВПО, час від часу він їздив до Макіївки, де у нього лишилася квартира та поховано рідних. Павленко подав на Чернігівщині до Пенсійного фонду документи на отримання пенсії, але три роки її не одержував. Шахтареві вдалося домогтися відновлення виплат, однак Пенсійний фонд так і не сплатив 180 тисяч гривень боргу.

Григорій Немиря шкодує, що в Мінсоцполітики немає політичної волі вирішувати проблеми пенсійного забезпечення переселенців. У Верховній Раді він попросив тричі програти шматок репортажу «ВВС Україна», у якому чинний міністр соціальної політики Андрій Рева зазначає, що йому не шкода мешканців окупованого Донбасу, і називає їх мерзотниками.

За словами Ірини Ковпашко, у поданих цьогоріч в інтересах переселенців 6 300 позовів юристи фонду часто не зустрічають самих позивачів.

«Є випадки, коли в суді справа розглядалася за участю представника, а сам позивач помер. Основна наша мета – щоб наші кошти отримували пенсіонери. Ми отримуємо звернення від громадян, які просять заблокувати виплату пенсій, бо їх знімають з картки шахраї. Автори цих повідомлень кажуть, що не можуть перетнути лінію розмежування через інвалідність. Нам також повідомляють з тимчасово окупованої території імена людей, які вже померли», – розповідає заступниця голови правління Пенсійного фонду.

Жанна Лук’яненко з Українського інституту прав людини переконана, що Пенсійний фонд має право скаржитися до кваліфкомісії на несумлінних адвокатів, які представляють інтереси померлих громадян України. Так само це стосується нотаріусів, які видають довіреність від померлої людини.

«В Україні задіяний великий адміністративний ресурс для вирішення цього питання, зокрема – Міністерство соціальної політики України, Міністерство юстиції, Пенсійний фонд, Безоплатна правова допомога, Верховний Суд. Але, на жаль, у результаті люди похилого віку нічого не отримують. Держава повинна звернути на це увагу і вирішити це питання», – сказала заступник представника Регіонального представництва Агентства ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун.