В журналі Foreign Affairs опублікували статтю про те, ніби більшість населення Криму почувається щасливо в умовах російської окупації. Така фейкова інформація обурила як українців, так  і міжнародне експертне середовище. Глава МЗС України Дмитро Кулеба опублікував відповідь у цьому ж виданні з поясненням, чому згадана публікація, яка ґрунтується на даних російського опитування, далека від правди, передає «Суспільне».

«Існує кілька фундаментальних проблем щодо опитування населення в часи незаконної окупації. У Криму немає вільного середовища, в якому можна висловити політичні погляди, особливо якщо вони суперечать лінії Кремля», – зазначив міністр.

Мешканці Криму провели більше шести років в умовах запеклої російської телепропаганди, без прямого доступу до альтернативних джерел інформації.

«Наголошувати на уявному щасті одних людей, в той час як інших у Криму викрадають, кидають у в’язниці чи вбивають, навряд чи етично. У Північній Кореї теж є люди, які щиро поділяться своїм щастям, якщо їх запитають. Але чи описують ці настрої реальні порушення прав людини в їхній країні?» – зауважив очільник МЗС.

Міністр нагадав про те, як Росія витісняє «неправильних» кримчан з Криму, зокрема, в контексті недавнього закону, який забороняє неросіянам і іноземцям володіти землею на прикордонних територіях.

«Така дискримінація є лише останнім з грубих порушень Росією українського законодавства та міжнародного гуманітарного права за останні шість років. Судячи з усього, окупований Крим перетворився на чорну діру для прав людини», – зазначає Кулеба.

Міністр збентежений тим, що автори статті називають путінський «референдум» в Криму далеким від ідеалу, а потім приходять до висновку, що більшість кримчан “безперечно вітали приєднання до Росії».

«Я рекомендую поставитися з сумнівом до будь-яких спроб дати свіжий погляд на те, що сталося в Криму в 2014 році. Якщо допустити такого роду ревізіонізм, то Україна втратить шанс відновити свою територіальну цілісність, а міжнародне співтовариство в цілому втратить шанс домогтися справедливості і поваги міжнародного права і прав людини», –  вважає Кулеба.

Реагуючи вже на виступ Кулеби Foreign Affairs пишуть: «Ми проводили дослідження громадської думки на спірних пострадянських територіях більше 15 років і надто добре знайомі з політичною чутливістю такої роботи. Ми, звичайно, визнаємо, що обставини анексії Криму відрізнялися від тих, що створили відокремлені території в Абхазії, Нагірному Карабаху та Південній Осетії. Але нашою метою в усіх цих регіонах було оцінити погляди звичайних людей, використовуючи незалежні дослідницькі компанії, які використовують надійні соціально-наукові методи. Результати, як правило, показують, що ставлення громадськості на спірних територіях суттєво відрізняється від переважаючих поглядів у материнських країнах. Наші висновки в Криму відповідають цій схемі. Демократичні суспільства сильніші, коли вони визнають переваги наукових досліджень».

Читайте також: Епідемія коронавірусу дозволяє «владі» в Криму використовувати репресивний механізм в повній мірі, – правозахисник