ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
7
9
4
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
7
9
4
В центрі уваги
Джапарова: Мета Кримської платформи – деокупація Криму
  20 Квітня 2021 13:06
|
  257

Джапарова: Мета Кримської платформи – деокупація Криму

Джапарова: Мета Кримської платформи – деокупація Криму

За роки з початку окупації Криму так і не почалися переговори з питання повернення півострова до України і час працює не на її користь. Тому метою Кримської платформи є системні кроки з боку держави, спрямовані на звільнення Кримського півострова від окупації.

Про це пише в статті для ZN.UA перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, передає «Центр журналістських розслідувань».

Заступниця міністра зазначила, що пасивне очікування сприятливого моменту для звільнення Криму може зайняти роки та навіть десятиліття. Варто згадати хоча б досвід країн Балтії, які чекали свого звільнення близько сорока років.

«Щоб змусити Москву до діалогу щодо деокупації півострова, міжнародний тиск на неї вже зараз повинен бути збільшений в рази. І я високо ціную по-справжньому системні кроки держави, спрямовані на звільнення Криму, здійснені упродовж останнього року. Саме таку мету переслідує ініційована президентом України Кримська платформа», – пише Джапарова.

Вона пояснила, що на додаток до зовнішньополітичної діяльності на цьому напрямку критично важливим є нагальне схвалення давно очікуваних рішень щодо:

– законодавчого визначення обмежень на контакти з окупованою територією у різних сферах;

– ведення торговельно-економічної та інвестиційної діяльності;

– встановлення правової відповідальності за порушення цих режимів;

– розроблення санкційної політики України і комплексне запровадження санкційних заходів щодо порушників.

Читайте також: Щоб прискорити повернення Криму – треба об’єднуватися, – кримська журналістка

Джапарова переконана, що й Україна, і її іноземні партнери отримали б у такому випадку важливі додаткові інструменти у спільній боротьбі за звільнення півострова.

Вона зазначила, що важливо також продемонструвати й ставлення Української держави до місцевого населення Криму.

«Ми виходимо з того, що мешканці Криму залишаються громадянами України і держава буде робити все можливе для захисту їхніх прав і інтересів як на цьому етапі, так і після деокупації. Стратегія деокупації має зовнішньополітичний розділ і Кримська платформа стане ключовим інструментом її реалізації», – написала перша заступниця голови МЗС.

Вона вказала на те, що активну роботу зі створення Кримської платформи почали у 2020 році на випередження, ще до розробки Стратегії деокупації півострова. Метою такого міжнародного формату є залучення міжнародної коаліції держав та міжнародних організацій до деокупації Криму, надання цьому процесу довготермінової візії, покращення координації міжнародних зусиль на кримському напрямі, активне залучення зацікавлених партнерів до реалізації важливих у цьому контексті цілей, завдань та проєктів.

Авторка пояснила, що серед практичних пріоритетів Кримської платформи є:

– вдосконалення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму;

– посилення ефективності санкцій;

– захист прав і свобод людини в тимчасово окупованому Криму;

– стримування мілітаризації півострова та протидія її негативному впливу на регіональну безпеку та свободу судноплавства.

«Ми плануємо займатися й іншими спільними для всього регіону проблемами, пов’язаними з окупацією, зокрема екологічними, енергетичними і економічними», – пише Джапарова.

Вона зазначила, що міжнародна політика невизнання окупації Кримського півострову, яку сповідують практично всі демократичні держави має стати більш дієвою і ефективною. Для цього її доцільно, як мінімум, чітко артикулювати в конкретних заявах і документах міжнародних організацій, системно розв’язувати проблеми її недотримання. Джапарова висловила сподівання, що Кримська платформа зробить свій внесок у цю справу.

Перша заступниця голови МЗС вказала на те, що санкції мають стати значно сильнішими та більш скоординованими. Україна має розробити потужну власну санкційну політику і скоординовано з партнерами активно її застосовувати проти РФ та інших правопорушників.

«Росія дає для цього дуже багато і причин, і приводів. Це – найбільш дієвий інструмент, який ми маємо у своєму арсеналі в рамках політико-дипломатичного шляху деокупації. Але для того, щоб санкції змогли відіграти свою роль, вони потребують серйозної роботи», – пише авторка.

Крім того, на її думку, системнішої відповіді потребують і порушення Росією прав і свобод людини в окупованому Криму та зобов’язань країни-окупанта згідно з міжнародним гуманітарним правом. Джапарова сподівається, що схвалений ЄС наприкінці минулого року Глобальний механізм санкцій за порушення прав людини повною мірою використають для стримування режиму політичних репресій, етнічної та релігійної дискримінації, запроваджених окупаційною владою в Криму.

Читайте також: Чому РФ біситься через «Кримську платформу»

«Чорноморка» в Telegram и Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2021Всі права захищені