ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
6
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
3
9
6
В центрі уваги
5 міфів про виплату адресної допомоги переселенцям
  04 Серпня 2020 15:18
|
  200

5 міфів про виплату адресної допомоги переселенцям

5 міфів про виплату адресної допомоги переселенцям

З моменту затвердження Кабміном «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», минуло майже 6 років, проте, як показує практика, з виплатою допомоги й досі пов’язано чимало міфів. «Юридичний порадник» допомагає розібратися з тим, де правда, а де брехня. 

1. Усі переселенці мають право на отримання адресної допомоги – міф

Насправді, відповідно до Постанови Кабміну від 01.10.2014 № 505, право на отримання адресної допомоги мають лише ті ВПО, які одночасно відповідають декільком вимогам:

офіційно перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи (мають діючу довідку про взяття на облік ВПО);
перемістилися з населених пунктів, які входять до переліку, затвердженого розпорядженням Кабміну від 07.11.2014 року № 1085-р, АБО є особами з інвалідністю, дітьми осіб з інвалідністю, дітьми з інвалідністю, особами, що здійснюють за ними догляд, які не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання, в тому числі через потребу у тривалій вторинній (спеціалізованій) медичній допомозі або третинній (високоспеціалізованій) медичній допомозі з цілодобовим спостереженням або у зв’язку з загрозою насильства чи психологічною травмою;
не мають разом з іншими членами родини власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, АР Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;
не мають разом з іншими членами сім’ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (з 01.07.2020 – 54 925 грн).

Читайте також: Як переселенцю отримати виплату по догляду за хворою дитиною

2. Особи, котрі не своєчасно працевлаштувались, не мають права на продовження виплати адресної допомоги – міф

Згідно з Постановою Кабміну від 01.10.2014 № 505, грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Зверніть увагу! За наявності відмови органів соціального захисту населення у призначенні допомоги з причин несвоєчасного працевлаштування, таку відмову можна оскаржити в судовому порядку. Судова практика у цьому напрямі позитивна для переселенців.

Разом з тим припинення виплати грошової допомоги в разі не працевлаштування особи не застосовуються у період карантину та протягом одного місяця після його скасування.

3. Адресна допомога підлягає поверненню – правда, але частково

За чинним законодавством поверненню підлягають тільки суми грошової допомоги, надмірно виплачені внаслідок подання недостовірних документів, неповідомлення про зміну обставин, які впливають на виплату грошової допомоги. Такі кошти повертаються:

 уповноваженим представником сім’ї самостійно;
 за згодою уповноваженого представника сім’ї в повному обсязі за рахунок наступних виплат грошової допомоги;
за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат грошової допомоги в обсязі не менш як 20% щомісячної суми призначеної грошової допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються в судовому порядку.

Зверніть увагу! Орган соціального захисту населення протягом одного місяця після скасування карантину проводить перерахунок розміру виплаченої грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам на підставі поданих особою або уповноваженим представником сім’ї заяви та необхідних документів. Якщо за результатами проведеного перерахунку не підтверджено право на отримання грошової допомоги або її розмір виявляється меншим від розміру допомоги, виплаченої під час карантину, або особою чи уповноваженим представником сім’ї не подано заяви та необхідних документів, уповноважений орган стягує надміру виплачені суми допомоги згідно із законодавством.

Читайте також: Нюанси отримання соціальної стипендії для переселенця

4. Адресна допомога автоматично продовжується на період карантину – правда, але частково

За останньою редакцією Постанови Кабміну від 01.10.2014 № 505, у разі коли закінчення поточного 6-місячного строку виплати грошової допомоги відбулося в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни карантину, строк виплати грошової допомоги в раніше встановленому розмірі продовжується на період карантину та на один місяць після його скасування без звернення особи до уповноваженого органу.

Разом з тим особа, яка отримала відповідні виплати, по завершенню карантину має подати заяву та пакет документів на адресну допомогу до органу соціального захисту населення, в якому перебуває на обліку.

5. Оформити адресну допомогу на дитину можуть тільки батьки – міф

Насправді, відповідно до Постанови Кабміну від 01.10.2014 № 505, якщо дитина переміщується без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, грошова допомога виплачується їй за зверненням:

баби, діда, повнолітніх сестри, брата, мачухи, вітчима, які безпосередньо здійснюють догляд за дитиною без спеціальних на те повноважень;
інших осіб, яким батьки передали дитину на виховання, – у разі надання заяви батьків щодо отримання такої допомоги, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально;
служби у справах дітей, якщо догляд за дитиною, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки, за рішенням служби у справах дітей;
самої дитини, якщо їй від 14 до 18 років.

Читайте також: Як переселенцю відстояти свою пенсію: пояснення юриста

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені