29 грудня на Донбасі відбувся масштабний обмін полоненими між Україною та контрольованими Росією терористичними угрупованнями «Л/ДНР».

Реалізація однією з домовленостей лідерів «нормандської четвірки» за підсумками саміту в Парижі сталася на КПВВ «Майорське» в Донецькій області. Для цього пункт пропуску закрили «з технічних причин» для місцевих жителів.

У підсумку Україна передала 124 утримуваних осіб, а «Л/ДНР» – 81 людину, з яких п’ятеро вирішили залишитися на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з особистих причин.

«Чорноморка» зібрала головні подробиці обміну полоненими на Донбасі.

КОГО ПОВЕРНУЛИ 

Дєєв Іван Анатолійович, військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення. Потрапив в полон 5 лютого 2017 року. Виконував завдання з ведення спеціальної розвідки в певних районах. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Євтушок Юрій Олександрович, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади. Потрапив у полон в травні 2018 року під час висунення до передового спостережній посаді.

Іванчук Сергій  Олександрович, військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення, капітан. Виконував завдання з ведення спеціальної розвідки в певних районах. Потрапив у полон 5 лютого 2017 року. За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, в 2014 році був нагороджений орденами Богдана Хмельницького III і II ступенів.

Фурсов Роман Вікторович, військовослужбовець 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Потрапив у полон 23 листопада 2017 року. Вважався загиблим в бою в районі села Кримське (Новоайдарський район Луганської області). Пізніше стало відомо, що Фурсов у полоні.

Воскобойник Володимир  Володимирович, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Пропав без безвісти 24 травня 2018 року. Через чотири доби з’ясувалося, що він потрапив в полон поблизу Докучаєвська (точних даних про обставини немає до сих пір). До полону прослужив на передовій вісім місяців.

Геймур Олександр  Юрійович, старший солдат, потрапив в полон 22 травня 2019 року.Один з восьми військовослужбовців, які, за повідомленням штабу ООС, рухаючись на вантажному автомобілі, в районі населеного пункту Новотроїцьке відхилилися від визначеного маршруту та потрапили на тимчасово окуповану територію, де були затримані терористами. Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України “Знак пошани”.

Глондар Сергій Вікторович, військовий. Проживав в Кіровоградській області. У лютому 2015 був захоплений в полон під час виконання бойового завдання в Дебальцевському оточенні. У 2014 році нагороджений відзнакою Міноборони України «За зразкову службу».

Дуванов Кім Володимирович, військовий. Командир 1-го зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону. У травні 2019 він і ще семеро військовослужбовців Збройних Сил України були захоплені бойовиками біля населеного пункту Оленівка.

Жемелінскій Василь Леонідович, військовий. Жив в Кіровоградській області. Оператор відділення засекреченого зв’язку 34-го батальйону 57-ї бригади. У лютому 2018 був захоплений в полон в Донецькій області. Обставини уточнюються.

Коріньков Олександр Олександрович, військовий. Проживав в Кропивницького. У лютому 2015 був захоплений під час виконання бойового завдання в Дебальцевському оточенні в Донецькій області. Олександр разом з Сергієм Глондарем виводили колони українських військових з Дебальцевого та потрапили у ворожу засідку.

Пантюшенко Богдан Валерійович, військовий. Потрапив у полон 18 січня 2015 під час виконання бойового завдання в селищі Спартак поблизу Донецького аеропорту.

Пундор Борис Йосипович, військовий. Потрапив в полон 22 травня 2019. Старший солдат. Один з восьми військовослужбовців, які, за повідомленням штабу ООС, рухаючись на вантажному автомобілі, в районі населеного пункту Новотроїцьке відхилилися від визначеного маршруту та потрапили в полон.

Алоян Едуард Фарамазовіч, цивільний. Проживав в окупованому Алчевську Луганської області, де і був викрадений озброєними невідомими особами, одягненими у військову форму, в березні 2018 року.

Буянов Віталій  Олександрович, цивільний. Жив в окупованому Алчевську Луганської області. Був затриманий у травні 2015 року році так званої Алчевської «комендатурою» за звинуваченням у державній зраді. Під час затримання у нього провели обшук і вилучили радіоапаратуру і дипломи.

Вороніна Вікторія Олегівна, цивільна. Проживала в Луганську. Учасниця міжнародного фонду «Волонтер». Була затримана незаконними формуваннями за місцем проживання в грудні 2016 року.

Горбуліч Тетяна  Миколаївна, цивільна. Переїхала з окупованого Луганська в Щастя. Була затримана в березні 2018 під час проходження КПП, коли прямувала до Луганська.

Данильченко Олександр  Олександрович, цивільний. Проживав в Луганську. Був захоплений в квітні 2018 року.

Данильченко Володимир Олександрович, цивільний. Проживав в Луганську, де і був захоплений в квітні 2018 року. 

Єременко Валентина Олександрівна, громадянська. Жила в Новоолександрівка Кремінського району Луганської області. У вересні 2017 була затримана з грошима в окупованому Луганську при спробі придбати квартиру.

Завацкий Вадим Юрійович, цивільний.

Катишев Іван Олександрович, цивільний.

Коркішко Роман Вікторович, цивільний.

Мухіна Анастасія Володимирівна, громадянська. 72-річна мешканка Луганська зникла в лютому 2018 року. За словами знайомої, можливо, була затримана працівниками «міністерства держбезпеки ЛНР».

Олійник Денис Анатолійович, цивільний. У полоні опинився в жовтні 2018 року. За свідченнями сусідів, невідомі захопили його прямо в квартирі в Голубівці (Кіровську).

Пауков Олександр  Сергійович, цивільний. Студент Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. У полоні з 6 жовтня 2018 року. Був затриманий на КПВВ «Станиця Луганська». Звинувачувався в «державній зраді на користь України».

Секацький Денис Валерійович, цивільний. У полоні більше трьох років – з червня 2016- го. Був захоплений при нез’ясованих обставинах.

Семенов Валерій Михайлович, цивільний. У полоні з 13 січня 2018 – був затриманий на блокпосту смт Слов’яносербськ Луганської області під час перевірки документів. «Генеральна прокуратура ЛНР» звинуватила його в «державній зраді» і «шпигунстві».

Семиренко Анатолій Олександрович, цивільний. У полоні – з липня 2016 року. Зник по дорозі до Луганська. Був «засуджений» до 12 років позбавлення волі за «шпигунство на користь України».

Сорокіна Олена В’ячеславівна, громадянська.Власниця зоомагазину з Первомайська, проукраїнська активістка, безслідно зникла в 2018 році. По місту ходили чутки про її розстріл. Її подруга, яка розшукувала Олену, в це не вірила.

Тарасюк Валерій Олександрович, цивільний. Приватний підприємець з Антрацита. Був затриманий за місцем проживання в січні 2018 року. У «ЛНР» визнаний винним в «державній зраді».

Тучин Юрій Олексійович, цивільний. Зник в Алчевську в грудні 2017 року.

Циганок Євген Валентинович, цивільний. Був захоплений в травні 2015 року у власній квартирі в Луганську. Під час викрадення пручався, отримав поранення в ногу. Його звинувачували в нібито напад на співробітника «народної міліції ЛНР».

Яровий Андрій Михайлович, цивільний. Консультант Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я». Житель Києва. Був захоплений в серпні 2018 під час здійснення гуманітарної місії на непідконтрольною частині Луганської області.

Анікімов Віталій Андрійович, цивільний. Зник на блокпосту біля Дебальцеве Донецької області 16 вересня 2016 після повернення від бабусі, яка проживає в окупованому Алчевську Луганської області.

Асєєв Станіслав Володимирович, цивільний. Український письменник, журналіст і блогер, член PEN Ukraine. Захоплений в полон між 10 травня і 2 червня 2017. Був звинувачений бойовиками в шпигунстві, зв’язку з ним майже не було. Утримували Станіслава в колишньому музеї «Ізоляція», перетвореному у в’язницю. Потім був переведений в іншу в’язницю. За інформацією звільненого українця, який перебував у полоні з Асєєвим, той зізнався, що його піддавали тортурам. 22 жовтня 2019 року бойовики заявили про «засудження» Станіслава до 15 років ув’язнення

Багненко Лариса Олександрівна, громадянська. Медсестра обласної лікарні ім. Калініна, проживала в окупованому Донецьку, де і зникла 21 лютого 2019. У її квартиру прийшли чотири людини, троє з яких були одягнені в цивільне. Ще один був у формі, схожій на поліцейську. Терористи звинувачували Ларису в «шпигунстві».

Батрак Дмитро Володимирович, цивільний. Жив у окупованому Донецьку. Був затриманий представниками незаконних збройних формувань за місцем проживання дружини.

Бражников Євген Миколайович, цивільний. Був затриманий незаконними формуваннями 29 липня 2016 у власній машині в окупованому Донецьку. Бойовики звинувачували його в зберіганні та розповсюдженні зброї, а також сприяння української влади.

Бурцев Володимир Євгенович, цивільний. Проживав в селищі Дослідне Артемівського району Донецької області. Був затриманий незаконними збройними формуваннями на початку травня 2015 при невідомих обставинах. Бойовики звинувачували його в «шпигунстві».

Галазюк Олег Дмитрович, цивільний. Блогер. Проживав в окупованому Торезі Донецької області, працював викладачем місцевого факультету Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту. У червні 2014 року його брат Віталій повідомив черговій частині Торезького МВ ГУ МВС України в Донецькій області про зникнення Олега. Датою зникнення вважається серпень 2017.

Гісь Роман Володимирович, цивільний. У 2017-му захоплений за місцем проживання в своїй квартирі в окупованому Донецьку.

Гончарова Тетяна Олександрівна, цивільна. Жила в окупованому Донецьку. Влітку 2016 вийшла з дому і була затримана НВФ. В її квартирі провели обшук. Були вилучені ноутбук і всі документи, включаючи закордонний паспорт.

Горбань Євген Юрійович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку, де і був захоплений в 2017 році, коли прямував до товариша на день народження. Під час обшуку у нього вилучили техніку.

Губкіна Ольга Михайлівна, громадянська, 1963 року народження. Проживала в окупованому Донецьку. Як розповіла дочка Ольги, влітку 2017 її мати викликали на допит до так званого «МГБ», де вона була затримана за звинуваченням у «шпигунстві на користь України».

Деркач Василь Іванович, цивільний, 1941 року народження. Проживав в окупованому Зугресі-2 Донецької області. Навесні 2018 року стало відомо, що Василь Деркач знаходиться в полоні – його захопили і відвезли в Донецьк. За словами очевидця, полоненого били.

Женчус Андрій Відмантасович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку. Пропав на блокпосту «Оленівка» в квітні 2018 року.

Завальна Олена Юріївна, громадянська, 1962 року народження. Проживала в окупованій Макіївці Донецької області. У жовтні 2017 року двоє невідомих забрали жінку з її будинку. Пізніше в будинку Олени в її присутності пройшов обшук, в результаті якого забрали ноутбук і мобільний телефон.

Карачор Наталія Іванівна, громадянська, 1970 року народження. Проживала в окупованому Шахтарську Донецької області і доглядала за чоловіком, який переніс дві важкі операції. Жінку захопили 4 квітня 2018 року в її будинку.

Карпук Дмитро Валерійович, цивільний, 1987 року народження. Проживав в Києві. Був захоплений в липні 2017 року, коли прямував з окупованого Донецька до Києва.

Керюхін Сергій Миколайович, цивільний. Прописаний в окупованому Донецьку, але проживав в Лимані Донецької області. Працював начальником структурного підрозділу «Лиманське моторвагонне депо» регіональної філії Донецької залізниці ПАТ «Укрзалізниця». Був затриманий під час пішохідного переходу КПП в квітні 2018 року, коли прямував до Донецька, щоб відвідати місця поховань батьків.

Коваль Денис Вячеславович, цивільний. Зник 31 серпня 2016 року – в той день до нього прийшли невідомі на домашню адресу і затримали. Бойовики інкримінували йому «шпигунство».

Кочмурадов Андрій Анатолійович, цивільний, програміст. Проживав в окупованому Донецьку, де в грудні 2017 року разом з дружиною Оленою Лазаревої був затриманий представниками НВФ за звинуваченням в «шпигунстві».

Кривошеєв Яків Михайлович, цивільний. Був затриманий НВФ в червні 2016 року під час рейду в комп’ютерному клубі в окупованому Донецьку. Також звинувачувався бойовиками в «шпигунстві».

Кулаков Олег Володимирович, цивільний. Проживав в окупованому смт Нижня Кринка Донецької області. 20 липня 2017 року було викрадено з будинку невідомими.

Куліш Ігор Валерійович, цивільний. Проживав в окупованій Горлівці Донецької області. У червні 2016 року вийшов на прогулянку зі своїм другом і не повернувся. Друзі були затримані за звинуваченням у співпраці з СБУ та організації терористичного акту (з метою усунення «високопоставленого чиновника» ОРДО) на непідконтрольною Україні території.

Лазарєва Олена Вікторівна, цивільна дружина Андрія Кочмурадова. Проживала в окупованому Донецьку, де в грудні 2017 року разом з чоловіком була захоплена НВФ. Їй, так само як і чоловікові, інкримінували «шпигунство».

Мальцева Зінаїда Миколаївна, громадянська. Проживала в Донецькій області. Пропала 1 жовтня 2017 року м Харцизьку Донецької області.

Миколаїв Сергій Олександрович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку. Був затриманий правоохоронними органами РФ при перетині кордону в пункті пропуску «Успенка-Матвєєв Курган».

Печонкін Станіслав Миколайович, цивільний. Уродженець окупованій Горлівки, проживав в Бахмуті. У січні 2017 виїхав перевірити стан житла в Горлівку, після чого зв’язок з ним обірвався. Його звинуватили в «шпигунстві» на користь спецслужб України.

Писанец Роман Юрійович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку. В кінці травня 2016 був захоплений на автостоянці в Донецьку за звинуваченням в «шпигунстві».

Полікарпов Кирило Сергійович, цивільний. Проживав в окупованій Горлівці. Зник 16 листопада 2017 року.

Поляков Олександр Геннадійович, цивільний. Проживав у Дніпрі. Зник на початку квітня 2016 року в Донецькій області. Утримувався в СІЗО № 5 в Донецьку.

Репетіло Олександр Петрович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку. У липні 2017 зник поблизу блокпоста «Оленівка» –виїжджав на тимчасово окуповану територію у справах і був затриманий.

Робак Сергій Вікторович, цивільний. Проживав в Торецькому. Зник 2 грудня 2017 поблизу блокпоста в Ленінському районі Донецька.

Романченко Валерій Олександрович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку. У жовтні 2017 року до нього додому приїхали невідомі та забрали процесор, мобільний телефон, автомобіль. Валерія відвезли в невідомому напрямку. Бойовики вважали його агентом СБУ.

Савін Василь Костянтинович, цивільний. Депутат міської ради Макіївки в 2002-2010 роках. Проживав в окупованій Макіївці Донецької області. Був захоплений НВФ 27 лютого 2015 року. Його звинувачували в створенні незаконного формування, яке має воювати на стороні України.

Соколов Валерій  Анатолійович, цивільний.Проживав в окупованому Донецьку, де і був захоплений бойовиками в листопаді 2016 з обвинуваченням у шпигунстві. Валерій Соколов почав співпрацювати з СБУ з кінця червня 2016 року.

Сугерий Олег  Вікторович, цивільний. Проживав в Харкові. Був захоплений 3 березня 2017 року під час поїздки до окупованого Донецьк.

Теорентер Максим Олександрович, цивільний. Бізнесмен. Проживав в Лимані Донецької області. У квітні 2016 виїхав у справах до окупованого Донецьк і зник. Бойовики звинувачували Максима в замаху на Олександра Захарченка.

Терещенко Галина Іванівна, громадянська. Проживала в окупованому Донецьку, де і була захоплена в серпні 2017 року. Вела списки бойовиків, записувала номери автомобілів «МГБ». Їй інкримінували «шпигунство».

Тимофєєв Олександр Леонідович, цивільний. Проживав в окупованому Донецьку. У грудні 2017 року, слідуючи в напрямку Донецька, був знятий з рейсового автобуса і затриманий представниками НВФ на блокпосту «Оленівка», разом з ним перебувала дружина, яку затримали. За словами дружини, ніяких пояснень про причини затримання не було. Вона також повідомила, що до Тимофєєву застосовували тортури.

Усатюк Сергій Володимирович, цивільний. Проживав в Дружківці Донецької області, де і зник 24 вересня 2017. Сергій вранці вийшов з квартири і був схоплений двома особами у військовій формі. Після цього про нього більше нічого не було відомо.

Халимендик Вадим Вікторович, цивільний. Проживав у Дмитрівці і в Донецьку. Бойовики затримали його в липні 2017 по підозрою в терористичній діяльності.

Чуйкова Марина Володимирівна, цивільна, медсестра. Проживала в окупованій Горлівці. Була затримана в березні 2018 на блокпосту, коли поверталася з окупованої території від хворої матері в Бахмуті Донецької області. Бойовики звинуватили її в «шпигунстві» і співпраці з СБУ. З її квартири вилучили комп’ютер, планшет, кілька мобільних телефонів.

Шейтер Руслан Олексійович, цивільний. Проживав в селі Щурово Лиманського району Донецької області. Група озброєних осіб забрала Руслана з дому 10 жовтня 2017 року. Звинувачували в «шпигунстві».

Ярмишко Алла Іллівна, громадянська. Проживала в окупованому Донецьку. В середині лютого 2017 Аллу забрали з квартири за підозрою в «шпигунстві» на користь України і зв’язках з СБУ. Має сина з інвалідністю, який не виходить на вулицю і знаходиться на її утриманні.

КОГО ВІДДАЛИ

На момент написання тексту російські ЗМІ, а також підконтрольні терористам «засоби масової інформації» не публікували списки тих, кого Україна передала кремлівським маріонеткам в «Л/ДНР» в рамках обміну.

Але деякі імена вдалося дізнатися hromadske.

Лариса Чубарова «Тереза»

49-річна росіянка, мешканка Харкова. Її затримали 7 квітня 2015 в Харкові. У червні 2017 суд визнав її винною в участі в незаконних збройних формуваннях і посяганні на територіальну цілісність України. Засудив до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За даними слідства, в 2014 році громадянка Росії з прізвиськом «Тереза» стала активною учасницею харківського «Антимайдану» і брала участь в проросійських акціях.

У червні 2014 року вона поїхала в Донецьку область, де працювала під керівництвом начальника управління контррозвідки» так званого «міністерства державної безпеки» «ДНР». «Тереза» займала посаду «комендантки» кількох населених пунктів Донецької області, захоплених терористи.

За даними Служби безпеки України, вона брала участь у допитах місцевих жителів і полонених військових Збройних Сил України. Також, як з’ясувала прокуратура, «Тереза» займалася розвідкою – пошуком і передачею представникам «ДНР» відомостей про особовий склад, озброєння і військової техніки ЗСУ, а також матеріально-технічним забезпеченням діяльності бойовиків.

Віктор Тетюцкий, Сергій Башликов, Володимир Двірників

Обвинувачені у теракті у харківського Палацу спорту 22 лютого 2015 під час проукраїнського ходи.В результаті вибуху закладеної на дорозі протипіхотній міни загинули 52-річний Ігор Толмачов, 15-річний Данило Дідик , 18-річний Микола Мельничук, 37-річний поліцейський Вадим Рибальченко.

Після затримання в СБУ заявили, що Дворніков, Башликов і Тетюцкій виконали злочин на замовлення Росії. Самі обвинувачені провину не визнають і просять їх виправдати.

26 грудня прокурор Володимир Лимар просив суд відпустити всіх трьох з-під варти, тому що Росія включила їх до списку на обмін. Звинувачення просило суд звільнити їх під особисте зобов’язання. За два дні суд визнав Дворнікова, Тетюцкого і Башликова винними і засудив їх до довічного ув’язнення з конфіскацією всього майна. В строк відбування покарання зарахували час перебування в СІЗО. До вступу вироку в законну силу всіх трьох звільнили в залі суду.

Олег Янішевський, Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко

Обвинувачені у вбивстві 48 і пораненні 80 чоловік на вулиці Інститутській в лютому 2014 року. Колишні бійці роти спецпризначення міліції «Беркут». 28 грудня Київська апеляційний суд відпустив їх під особисте зобов’язання. Активісти, незгодні з рішенням суду, блокували Лук’янівське СІЗО.

Дарина Мастікашева

Звинувачується в державній зраді за статтею №111 Кримінального кодексу України. СБУ підозрює її у вербуванні ветеранів війни на сході України для імітації підготовки терактів в Росії, яку російські спецслужби змогли б використовувати для дискредитації української влади. Мастікашевой загрожувало від 12 до 15 років позбавлення волі.

27 грудня Чечелівське (колишній Красногвардійський) райсуд Дніпра звільнив її з-під варти.

Сергій Долженков 

Активіст «Антимайдану», відомий під прізвиськом «Капітан Какао». Разом з росіянином Євгеном Мефьодовим був учасником подій в Одесі 2 травня 2014.

У 2017 році суд Чорноморська виправдав Долженкова і Мефьодова по «справі 2 травня», але СБУ оголосила їм підозра в іншому виробництві – про події 28 березня 2014 в Миколаєві. Тоді організація «Одеська дружина», членами якої вони є, приїхала в це місто і провела акцію, під час якої вони демонстрували прапори РФ, Російської імперії, ВМС РФ, георгіївські стрічки та вигукували проросійські гасла.

У серпні поточного року Сергій Долженков і Євген Мефьодов вийшли з СІЗО під заставу в 153 тисяч гривень кожен. Гроші на заставу зібрали в партії «Опозиційна платформа – За життя» за участю депутата Верховної Ради Миколи Скорика. Раніше Скорик намагався поручитися за Долженкова і Мефедова, але суд у Миколаєві відмовив йому.

Руслан Гаджієв

Руслан Гаджієв – уродженець Адигеї. Танкіст, брав участь у бойових діях на Донбасі на стороні «Л/ДНР». Потрапив у полон в січні 2015 року, був звинувачений в знищенні українського танка в боях під Дебальцеве. На допитах заявляв, що в Росії його затримали за викрадення автомобіля, але замість тюремного терміну запропонували поїхати на Донбас. Засуджений українським судом до 15 років позбавлення волі. Під час минулого обміну був виключений зі списку.

Рафаель Лусварги

4 травня минулого року в Києві учасники праворадикальної організації С14 схопили бразильця Лусварги, який воював на боці «ДНР». Його відвели в СБУ. За два дні до того, 2 травня, Лусварги помітили в Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ МП.

До цього українські прикордонники затримали Лусварги в жовтні 2016 року в аеропорту «Бориспіль» одразу після його прибуття в Україну з Бразилії.

Слідство встановило, що з вересня 2014 року по травень 2015-го він перебував у складі 1-го мотострілецького батальйону «Вікінг» 1-ї бригади терористів «ДНР». У січні 2017 Печерський суд Києва засудив Лусварги до 13 років в’язниці.

Однак 18 серпня 2017 року Апеляційний суд Києва скасував вирок. За словами адвоката Лусварги, 18 грудня 2017 Печерський районний суд змінив запобіжний захід бразильцеві з утримання під вартою на особисте зобов’язання в рамках процедури обміну полонених.

Артур Денисултанов

Обвинувачений в замаху на життя Аміни Акуєвої і Адама Осмаєва влітку 2017 року. Про те, що Денисултанова віддали в рамках обміну, повідомила українська журналістка Катерина Сергацкова. Адвокат Денисултанова Дрюк Олексій відмовився коментувати цю інформацію.

ЩО ЗАЯВИЛА ВЛАДА

Президент України Володимир Зеленський назвав великим досягненням звільнення українців з полону та їхнє повернення на підконтрольну Україні територію до рідним і близьким.

«Я хочу привітати всіх українців. Я не знаю, як це назвати. Велика перемога. Найголовніше – люди вдома», – сказав він під час спілкування з представниками ЗМІ після того, як літак з 76 звільненими українцями приземлився в аеропорту Бориспіль.За словами президента, звільнення полонених – це виконання першої частини домовленостей, які були досягнуті в ході саміту в Нормандські форматі в Парижі.

«Я хочу подякувати всім лідерам «Нормандської четвірки». Все, про що домовлялися в цьому питанні, виконано», – підкреслив Зеленський.

Він також заявив про важливість звільнення всіх українських громадян, які були затримані в тому числі в тимчасово окупованому Криму.

«Ми розуміємо, що ще багато наших людей на території Російської Федерації, і багато перевезених з Криму. Це інший трек, яким ми зараз також займаємося», – сказав президент.

Він підкреслив, що для України важливо повернути всіх громадян, які незаконно утримуються на окупованих територіях Донбасу і в Росії, і це є пріоритетом.

Крім того, Зеленський пообіцяв, що включення екс-«беркутівців» у списки взаємного звільнення не вплине на розслідування справ Майдану.

«Відносно «беркутівців» – так, це умова звільнення «всіх на всіх». Ми забирали наших героїв. Я вважаю, що це було складне рішення. Рішення політичне – це правда»,– сказав президент.

«Якби вони залишилися, ми не змогли б отримати наших розвідників, не отримали б хлопців, які захищали Україну, були в Дебальцеве . Я вважаю, що наші бійці, військові, журналісти – вони всі герої. Ми, на жаль, не можемо повернути тих, кого вже немає. Але ми могли повернути живих. Кожну секунду кожного дня у нас міг зірватися цей обмін. Тому я пвчинив як президент України. Моя відповідь дуже проста: я повертав живих. І це головне. Це ніяк не вплине на справи Майдану. Як я і обіцяв, справи Майдану ми закінчимо. Обов’язково», – резюмував він.

У свою чергу, представник України на переговорах в Мінську Валерія Лутковська, яку цитує LIGA .net , заявила, що близько 300 осіб залишаються в ув’язненні терористів, мінімум 100 чоловік «підтверджені» і у них є документи. Ще близько 200 знаходяться в руках терористів «без документів».

Також вона розповіла , що 17 осіб відмовилися переходити на тимчасово окуповані терористами території. Ще 30, за її словами, взагалі відмовилися від участі в обміні.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

Фото: president.gov.ua