Сподіваюся, ви вже переварили новини з Нових Санжар. Перший шок минув, можна поговорити. Я цілком поділяю позицію людей, що засуджують «подвиг» новосанжарців. Хочеться, щоб імена людей, які палили вогнища на дорозі, будували барикади, влаштовували чергування, кричали прокльони, кидали каміння в автобус зі здоровими евакуйованими українцями, були оприлюднені та зафіксовані як ганебна ілюстрація ментального дна. Серед евакуйованих була восьмирічна дитина. Якщо люди так переймалися долею своїх дітей, чому вони не змогли уявити своїх дітей на місці цієї дитини?!
Читайте також: Блокпости, сутички, молебні та обурення Зеленського: головне про евакуацію українців з епіцентру коронавіруса
Припустімо, життя в Нових Санжарах вдрізнається від столичного. Припустімо, люди змушені виживати, сплачувати за газ по двох платіжках, тяжко працювати, щоб мати змогу купувати продукти за високими цінами. У них не лишилося душевного ресурсу на співчуття. Весь пафос Революції Гідності вивітрився за шість років війни, і тут я для себе виокремлюю першу і головну причину цього середньовічного ганебного перфомансу – жахлива організація евакуації. Але чи не цього хотіли приблизно 82% виборців Нових Санжар, що голосували хоч би й за козу, аби не за старі мармизи? І зараз вони зовсім не впевнені в тому, що кіт у мішку, якого їм продали на минулих виборах, забезпечить їм безпеку.
Дивно, що від топ-керівництва «слуг народу» ми чуємо заяви про «кадровий голод» в Україні. Хоча кадри продовжуть безперервно виїжджати на роботу за кордон, бо вони є, просто в Україні їм не дають працювати. Натомість, за останніми даними, в Україні не знайшлося одного притомного менеджера проектів, щоб організувати евакуацію українців з Уханю. Чому для цього не змогли обладнати новий пункт для карантину і гарно розпіаритися на цьому – загадка року.
На таких помилках здобувається гіркий досвід. Тому мене відверто дивують ті, хто звинувачує людей, що обурюються середньовічним глупством. Мовляв, не потрібно погано висловлюватися про бідолашних людей, які налякані до сказу, вони не винні, їх використали у спланованій спецоперації, як це було з «референдумами» на окупованих територіях. Не можу заперечити. Можливо, хтось їх і організував, щоб поглибити розкол у суспільстві, бо це одна з цілей Кремля. А коли українська влада не діє продумано, Кремль свого шансу не впустить. Та якого біса ми маємо дивитися на це і усміхатися?! Це на голову не налазить. А якби когось убило тим каменем? Чому ми маємо замовчувати проблему масового невігластва? Що більше ми толеруємо невігластво, то впевненіше воно себе почуває. Скільки вже всього ми проковтнули за минулий рік, невже нікого не нудить?
Можливо, камінь кинув російський агент, але в той же день я мав неприємну розмову з родичкою, яка щиро співчувала людям на барикадах, і факт дискримінації її анітрохи не дивував. При аналогії з Аушвіцом вона сказала: «То так і треба було робити з євреями, чи тобі їх шкода?». У мене раптом скінчилися слова на цю тему, вочевидь, на тому етапі пояснювати про несприйняття будь-яких дискримінацій вже марно. Можливо, камінь кинув російський агент, але чому так багато людей, які щиро вболівають за той розлючений натовп і ненавидять здорових українців, які потрапили в біду, але не становлять жодної загрози?
Важливо: Коли Україна буде готова боротися проти дискримінації?
Блогер із Полтави звернув увагу на публікації напередодні події, що роздмухали полум’я народного страху і заочної ненависті:
Важливо також розуміти, що Україна, захопившись диджиталізацією, може продиджиталізувати дещо важливе. Особливо зважаючи на потенційну замовність акцій опору евакуації. З телебаченням у місцевих проблемна історія. Українські канали є, але за них потрібно платити. З 28 січня 2020 року безкоштовний супутниковий сигнал українських телеканалів буде закодовано з метою легалізації використання послуг телебачення. Вартість встановлення обладнання при цьому буде 1100 грн із щомісячною абонплатою в подальшому. У той же час російські канали мовлять на Полтавщині цілодобово і абсолютно безкоштовно. Тому питання на кшталт «І нащо вам був той Майдан?» (популярний наратив роспропаганди) вже поселилися в головах тамтешніх телеглядачів. А це дорога самі знаєте куди. Для порівняння: з коронавірусом імунна система більшості людей впорається за два-три тижні. А з російською пропагандою вона може не впоратися й за два-три покоління.
Вочевидь, людям там бракує знань. В сюжеті ТСН одна жіночка з натовпу сказала, що оскільки літак пролетів над Україною, то вся Україна вже заражена новим китайським коронавірусом. Мої родичі з Полтавщини скаржилися телефоном, що їх хати неподалік (насправді не так вже й неподалік) санаторію, і вони неодмінно заразяться. Очевидно одне: якщо люди настільки ліниві, що не хочуть вчитися і дізнаватися нове протягом життя, держава має взяти на себе просвітницьку місію і ретельно проводити всі комунікації. Спроби МОЗу останнім часом були доволі кволі: ніби про щось там звітували, і в той же час зроблено все було настільки бездарно, що довелося міністерці на своєму прикладі показувати, що перебування з нашими співвітчизниками на одній землі безпечно. Якщо у когось там таки виявлять коронавірус, Зоряні Скалецькій доведеться провести у Нових Санжарах всю відпустку.
Читайте також: Інформація про випадок зараження COVID-19 в Україні – фейк, СБУ розслідує
Коронавірус поводиться як типовий вірус, який викликає ГРВІ, наприклад. Він не передається повітрям, тим паче на вулиці, ним можна заразитися при тісному контакті з хворим. У закритому приміщенні ризик захворіти дуже високий, особливо якщо тепло і сухо. У вологих (50-60%) провітрюваних приміщеннях, де підтримується температура 18-20 градусів за Цельсієм, за умови дотримання правил гігієни шанс нажити собі шмарклі мінімальний. Маска не врятує вас від вірусу: вірус може потрапляти на слизову очей, залишатися на шкірі рук, якими ви почешете лице, і все – він знайшов собі нову домівку. Втім маска допомагає, якщо ви захворіли: можете покашляти, не прикриваючись, маска затримає крапельки вашого подиху, що містять маленьких, але доволі жвавих вірусеняток. Жвавих, бо в певних умовах можуть викликати доволі небезпечні ускладнення. Як-от пневмонія. Тому нам потрібно регулярно відвідувати сімейного лікаря, щоб не пропустити щось небезпечне.
Правда в тому, що з більшістю вірусів наш організм здатен впоратися самостійно, йому лише треба трошки допомогти. Ліків проти вірусів (за дуже невеликим винятком специфічних хвороб) не існує. Всі, хто був заражений в Китаї і одужав, одужав самостійно, все лікування зводилося до сиптоматичних дій (пониження зависокої температури, полегшення болю, спостереження за рівнем сатурації, регідратація у разі сильного зневоднення тощо). В офіційній статистиці ті, хто одужав, вказані як recovered (одужали), не treated (вилікувались). Зрештою, хворіли не всі. Переважно літні люди і люди зі слабким імунітетом. Дехто перехворів новим коронавірусом як звичайною застудою і отримав від нього пожиттєвий імунітет, коли ця «застуда» минула.
Теоретично, коли кількість імунізованих новим коронавірусом у Китаї перевалить за половину, епідемія має піти на спад. На появу ліків чи вакцини чекати марно: клінічні випробування тривали б не один десяток років. І головне, чого нам варто було би боятися: в Україні вже є хвороби, що наробили куди більше лиха, ніж новини про китайський коронавірус: це і ВІЛ, і туберкульоз, який більше не піддається терапії, і гепатити, якими щодня заражаються сотні українців, і вакциноконтрольовані хвороби, від яких страждають (а деколи і помирають) діти по всій Україні. Ми не контролюємо і не розуміємо ступінь нашої державної катастрофи, тож найстрашнішим зараз здається китайський коронавірус. Цифри у статистиці розповсюдження коронавірусу COVID-19 страшні. Втім, їх варто оцінювати у порівнянні. Один тільки грип щороку забирає десятки тисяч життів по всьому світу.
І журналісти додають масла у вогонь, живлячи людське невігластво конспірологічними матеріалами на кшталт «таємничих пневмоній на Тернопільщині», коли у передостанньому абзаці, куди вже ніхто не дочитує, ми бачимо скромне речення про те, що причиною пневмоній став вірус грипу. До слова, від грипу в Україні цього року можна було купити кілька вакцин від різних виробників з Європи. Ціна вакцини – 200-300 грн. Така ціна за захист від трьох-чотирьох штамів або шанс на легший перебіг хвороби. Чи варто казати, що вакцинація від грипу – непопулярна річ в Україні?
І ще раз повернемося до коронавірусу. Я розмірковую про нього гіпотетично саме через те, що жоден з українців та іноземців на борту не був заражений, кожен з них пройшов необхідні дослідження, що підтвердили відсутність інфекції.
Цікаво: Коронавірус в мініатюрі: як терористи лякають населення Донбасу
Мене ця історія дуже вразила. На контрасті з датою 20 лютого, згадками про розстріли Небесної сотні та військову інтервенцію Росії в Україну це мене деморалізувало і відняло мову. Я стійко сприйняв ці новини, бо був впевнений, що в моєму оточенні нема таких переляканих і необізнаних людей. А коли з’ясувалося, що такі люди є абсолютно всюди, ніби земля втекла з-під ніг. Втім, як сказав персонаж із мультика «Angry Birds у кіно» на ім’я Ред (голосом Зеленського, але від цього краще абстрагуватися), коли свині вкрали з пташиного острова всі яйця, щоб з’їсти їх: «Ми маємо розлютитися!». Нічого кращого в тій (і в цій) ситуації не можна зробити. Акумулювати цей іспанський сором у лють. Можливо, коли ми перестанемо розриватися між толерантністю і роспропагандою, ми зможемо крім люті, накопичувати ще й любов. Але для початку треба лють. Холодна і виважена, довгограюча лють, що спонукає до правильних дій. Наприклад, таких:
Мабуть, ця передача значить більше, ніж всі пости підтримки чи осуду в соцмережах. Можливо, для когось вона стане прикладом для наслідування. Можливо, такі дії колись витягнуть нас із цього гидотного водовороту безглуздих і ганебних подій. Лишень не треба розслаблятися. Легко вже не буде. Зате може бути гідно.
Читайте також: Пабєдобєсіє стартувало: діти в РФ грають у блокаду, а георгіївські стрічки заборонили в’язати на пеніси
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені