Ви могли звернути увагу, що в медіа все частіше з’являються не просто повідомлення від іноземних офіційних осіб про допомогу Україні, а детальні списки та цитати – яка допомога надана.
Як правило, списки – це «інсайд» ЗМІ. Поява таких списків – це наслідок. Коли суспільство чи політики починають запитувати у тих, хто ухвалює рішення, «а як ми допомагаємо цій Україні, де все так жахливо?». У відповідь з’являються списки та цитати.
Особливість цих повідомлень у тому, що до них включено: 1) те, що вже передано; 2) те, що швидше за все буде передано (політичне рішення є, йде комплектування, відпрацьовуються формальності тощо), а також 3) НАМІРИ (те, що обговорюється).
У тих списках та цитатах, що мені траплялися на очі, пропорція приблизно 5:15:80 (за винятком одиничних країн, у яких слова не розходяться зі справою та/або справи не сильно відстають від слів). Це важливо розуміти. Тому що у наших людей після сигналів із заходу дуже багато ноток самозаспокоєння. Адже найважче – ще попереду.
Буквально пара кадрів із коментаря норвезьким журналістам від міністра оборони Олексія Резнікова. У Гостомелі. Це лише один робочий момент, яких сотні. Буквально сотні. Норвегія – тому що є дуже чітке розуміння, яку допомогу хотілося б отримати і яка практично може бути надана (відпрацьовуються всі країни, що цікавлять).
Навіть на тлі руїн, з повною інформацією про те, що діялося в Бучі, Бородянці та інших містах (вже було відомо про удар по вокзалу в Краматорську), цілком доброзичливий журналіст запитує «а чи не підштовхне передача зброї від Норвегії до подальшої ескалації із залученням інших країн?».
Рєзніков прямим текстом каже – вже йде третя світова війна. Бути осторонь не вдасться. Якої ескалації вам ще бракує? Що ще має статися? Різниця в одному – ми прикінчимо росіян на своїй території з вашою допомогою, або вони прилізуть до вас, і ви розбиратиметеся з ними самі.
Багато партнерів продовжують відчайдушно гнати від себе думку, що світ змінився. І не вдасться все відкотити на вихідну. Усі їхні довгострокові стратегії тепер – сміття. Їм не хочеться переглядати, це некомфортно. Плюс у мирному європейському місті зовсім інша атмосфера. Сирен немає, ніхто в підвалах не ховається. З якого дива напружуватися? Це не дорікання – це констатація.
Тому буквально з ранку до ночі йде комунікація щодо конкретики. 99,9% – непублічна. Те, що з’являється в ефірі, є наслідком цієї комунікації.
Поки що слід розраховувати на свої сили.
Росія вже отримала по зубах. Так, що має проблеми з мобілізацією резервів. І ще отримає.
У нас також втрати. Значно менші, але це наші втрати, які не можна механічно оцінювати.
Тому намагаємося пам’ятати всю палітру доступних для сприйняття факторів. Це допоможе не хитатися та концентруватися на тому, що потрібно робити.
Автор: Олексій Копитько
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.
Фото: Міноборони України
Читайте також: Варто зменшити зраду і довіряти своїм: ворогам ми вже все споганили
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені