Уявіть, що ви з друзями вирішили вибратися на кілька днів на природу. Друзі всі – душевні, майстерні хлопці, рукаті. Ремонтами заробляють, гроші в сім’ю носять, дружин люблять, дітей виховують. Словом, чесно заслужили собі пару днів відпочинку в хорошій чоловічій компанії.

І ось ви збираєтеся. Лоточки, судочки, банки, склянки. Берете собі по пляшці пива, ну, максимум – пляшку горілки на всіх. І їдете. В чудове місце – перевірене, далеко від галасливого міста. Господар – відмінний дядько, який заробляє як раз тим, що здає в оренду ставок, де розводить рибу і створює всі умови для відпочинку компаній рибалок-любителів.

Там можна відмінно провести час, розійшовшись по своїх інтересах. Хто шашлик посмажить, такий, щоб правильний, коли кожен шматочок м’яса – твір мистецтва. Хто по банках з карабіна постріляти (а що тут такого, все зареєстровано, так, і мають право мужики стрес зняти, зрештою). Хто рибу половить.

Виїжджаєте спеціально затемна, щоб встигнути на ранковий кльов риби. Їдете своєю тусовкою, з усією тією радістю, яка буває від передчуття вже відомого задоволення. Приїжджаєте, проводите там день і падаєте спати. Завтра – ще один чудовий день відпочинку і треба рано встати, щоб встигнути ним насолодитися, зловити ранковий кльов і отримати від відпочинку максимум позитиву.

Тільки цей черговий день для вас не настане. Тому що вночі господар вас вб’є. Ось так, сплячим і беззахисним.

Чому?

Та, пес його знає.

Ви вже померли і вам все одно. Якщо пощастить – розчавленій горем втрати сім’ї правоохоронці чітко пояснять, чому вас у них відняли. Якщо ні – їхнім додаткової болем все життя буде питання «За що?».

І якщо ви думаєте, що вбивцю засудять, якщо не суди, то, хоча б, люди, – ви глибоко неправі. Вашому вбивці люди скажуть: «Браво!».

Тому що, на думку людей, раз вальнув – значить, було за що. Їх не збентежить, що «було за що» – це домисел. А масове вбивство – факт.

Тому що, на думку людей, всі будівельники – злодії і гади, і точно хотіли щось вкрасти, а господар просто зупинив грабіжників. Їх не збентежить, що ви приїхали на відпочинок і, цілком можливо, ніколи не замислювалися про те, що можна що-небудь вкрасти у цієї людини. Або у будь-якої іншої людини.

Тому що, на думку людей, нічого було стільки водяри жерти, а потім – по п’яні стосунки з’ясовувати. Їх не збентежить, що вони навіть не помітили, хто, що і в якій кількості пив.

Людям важливий скандал і резонансна історія, яку можна зі смаком обговорити. Незалежно від того, будуть вони обговорювати реальні факти, або плітки і домисли, помножені стереотипним сприйняттям. Люди скажуть «Браво!» вбивці, який пішов проти системи і нарешті зупинив свавілля знахабнілих будівельників, які вічно бухають, намахують чесних людей на гроші при ремонтах і розкрадають будматеріали. Незалежно від того, в якому він був стані: тверезий, чи здоровий, чи осудний.

Цікаво: «Кордон доблесті. «Світлодарка»: фільм про війну, яка триває

Більшість людей навіть не зверне увагу, що в цій історії абсолютно не важливо, ким працювали вбиті: будівельниками, сантехніками, стоматологами, танцюристами диско або військовослужбовцями.

Саме в цьому весь жах каламутної і кривавої бійні на Житомирщині. Це історія друзів, які поїхали на відпочинок, де їх убили. З незрозумілих причин і при каламутних, нез’ясованих обставинах. Та як тільки про трагедію стало відомо, по мережі понеслися перекази пліток про «п’яних атошників», які «намагалися щось рейдернути», спровокувавши «досвідченого мисливця на самооборону». 

Дурною і страшною смертю загинули люди, яким було не байдуже, які в складний момент були готові ризикувати собою заради безпеки більшості. Це – не головна їх заслуга в житті і, швидше за все, не найголовніша характеристика. Але вона, все ж, досить показова.

Проте для тих, заради кого вони ризикували, плітки, як це часто буває, виявилися цікавіші за реальність. Тому через їхню трагедію і через життя цих людей просто переступили.

Біда в тому, що більшість реагує на цю історію з позиції «а яка різниця, за що». Більшості дуже комфортно у позиції «а яка різниця, що там не стикується: раз вальнув – значить, було за що».

Перекласти відповідальність на тих, хто сам захистити себе вже не може, легше всього. Це, звичайно, не дуже справедливо, але так зручніше.

Проблема тільки в тому, що такі ігри з реальністю носять ризик віддачі. Ми всі хочемо вірити, що у важку хвилину поруч виявиться той, кому не все одно. Лікар, який дасть потрібну консультацію. Меценат, який повірить в ідею і допоможе її реалізувати. Правоохоронець, який вкриє від кривдника. Просто добрий чоловік, який включиться в вашу біду і допоможе, а ще краще – вирішить проблеми за нас.

Але якщо більшість заграється в гру «сам винен» і розучиться аналізувати факти, то всіх небайдужих вона виб’є своїми руками. Тому що, коли руйнівна несправедливість торкнеться когось із більшості, рятуватися від неї буде вже ніде. Решта скажуть: а яка різниця, що там насправді? І просто пройдуть повз.

Читайте також: Загиблі захисники ООС в квітні: пам’ятаємо

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook