Напередодні Нового року всі чекають чудес і чарівництва. Хочеться вірити, що майбутні 12 місяців будуть щасливішими, більш вдалими і успішнішими. Далі можна вибрати собі героя, який буде допомагати вам це все реалізувати: Святий Миколай, Дід Мороз, Санта-Клаус або просто близька людина.

Після цього вступаєте в новий рік з відповідними очікуваннями, при цьому не припиняючи наполегливо працювати на благо своє, своєї родини, оточення, під’їзду, двору, району, міста, області, країни, а якщо у вас амбіції Грети Тунберг, то і всієї планети Земля.

І тут раз – і розумієш, що щастя є. Воно поруч, воно створене, в тому числі, вашими руками.

Але якщо ви живете в Російській Федерації, то у мене для вас погані новини – описаний вище сценарій там не працює. Тому протягом грудня в РФ до народу за допомогою телевізора сходить тріада влади, щоб словесно матеріалізувати інтернет-мем про «С – стабільність».

Зараз першим виступив прем’єр-міністр Медведєв, за ним традиційну «велику прес-конференцію» дав президент Путін. Як і в 2018 році , тема України там звучить голосно і часто, а іноді недвозначно і скандально.

Зокрема, відповідаючи на питання, звідки у терористів «Л/ДНР» танки і важка артилерія , глава країни-агресора почав виправдовуватися, що в багатьох «гарячих точках» світу відбуваються різного роду бойові дії, а озброєння сторони конфлікту отримують «від тих структур, держав, які їм симпатизують».

«Але це їхня техніка, а не іноземна – хочу звернути на це вашу увагу», – резюмував Путін.

Заява настільки скандальна, що навіть такий майстер розлогої журавлини, як Дмитро Пєсков, не зміг хоч якось загасити цю інформаційну пожежу.

«Ні, я не міг би тут якісь уточнення зробити», – сказав спікер Кремля журналістам 23 грудня, відповідаючи на питання про те, які країни мав на увазі його начальник, кажучи про озброєння у терористів «Л/ДНР».

На уточнююче питання про те, чи говорив Путін про Росію, Пєсков зазначив, що йому «нічого додати до того, що сказав президент».

Третім підсумки року для росіян підвів міністр закордонних справ Лавров. Щоб хоч якось урізноманітнити цей процес, Кремль весь час вигадує різні формати для глави МЗС РФ.

У минулому році він дав вкрай шизофренічне інтерв’ю «Комсомольской правде», а в цьому сходив на пропагандистський «Перший канал» для участі в ток-шоу «Велика гра», яке раніше неодноразово поширювало антиукраїнську риторику.

Випуск за участю Лаврова від 22 грудня нічим не відрізнявся. Але давайте спробуємо зробити наступне: проаналізуємо заяви глави російського зовнішньополітичного відомства на предмет можливої ​​симпатії до терористів «Л/ДНР».

ПРО РОЗВЕДЕННЯ ВІЙСЬК НА ДОНБАСІ 

«Почалося це ще в Парижі. Це був дуже показовий момент, коли українці стали «розкривати» заздалегідь узгоджений папір, а Зеленський досить жорстко заявив, що заклик до розведення сил по всій лінії зіткнення він підтримати не зможе.

У Мінських угодах це поставлено як мета. Ми ж повинні рухатися до цієї мети. У Парижі була фраза про те, що нормандські лідери звертаються до Контактної групи з метою узгодити розведення сил і засобів по всій лінії зіткнення. Ця фраза в цьому папері була узгоджена вже місяць тому.

Зеленський сказав, що він не може це підтримати, тому що це дуже віддалена мета, і розведення, яке вже відбулося в трьох пунктах – станиці Луганській, Петрівському і Золотому, зайняло у нього більше п’яти місяців, тому, якщо екстраполювати, розведення з такою швидкістю займе сім або навіть десять років.

Тому він може погодитися тільки на те, щоб «нормандський формат» закликав Контактну групу узгодити розведення ще в трьох точках. На це Путін сказав: давайте запишемо, але паралельно із закликом «розлучитися» в трьох точках давайте скажемо, що ми в принципі за те, щоб розведення сил і засобів відбулося по всій лінії зіткнення. Категорична відмова.

Це серйозний показник того, що навіть з ключового питання своєї передвиборної кампанії, коли президент Зеленський говорив, що хоче, перш за все, припинити війну, і щоб перестали гинути люди, у нього, мабуть, навіть з цього питання зв’язані руки.Він або має якісь зобов’язання перед тими, хто не хоче ніякого припинення конфлікту, або просто розуміє, що у нього можуть бути проблеми вдома».

ПРО«РУСОФОБІЮ» В УКРАЇНІ 

«Почалося це задовго до того, як відбулися події в лютому 2014 року і все, що за ними послідувало. Перший Майдан був на рубежі 2004 і 2005 рр., коли там проходили вибори, призначали третій тур – причому це робив Конституційний суд, хоча в Конституції не передбачено третього туру.

Тоді Росія (нібито – ред.) взагалі ніяким чином не могла асоціюватися з цими подіями, але європейські політики, включно з членами уряду європейських країн, членів НАТО, Євросоюзу, публічно заявляли: Україна повинна вибирати – або вона з Європою, або вона з Росією.

Тобто, ця русофобія вбивалися свідомо і послідовно досить давно. Напевно, вже виросло покоління людей, які повелися на цю (нібито – ред.) пропаганду. Тому цей елемент в наших відносинах, звичайно, присутній, і ми багато разів закликали наших європейських колег все-таки одуматися, не зводити нові стіни, не рити нові розділові лінії і працювати разом».

ПРО КОМАНДУ ЗЕЛЕНСЬКОГО

«Щодо того, наскільки досвідчена або недосвідчена команда президента України Зеленського, то у нього в команді кар’єрні дипломати, які працювали не раз в уряді України. Тому я не думаю, що у них зовсім все погано з досвідченими учасниками переговорів.

Нещодавно відбувалися переговори по газу і інших аспектах співробітництва, які показують, що в українців, незважаючи на всі складнощі, є розуміння необхідності шукати розв’язки. Але наскільки здатні домовлятися наші українські колеги, поки мені сказати складно».

ЧОМУ ОБМІН ПОЛОНЕНИМИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ТЕРОРИСТАМИ «Л/ДНР»  ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗРИВУ

«У Парижі закликали контактну групу погодити списки для обміну всіх встановлених на всіх встановлених. Мета – «всіх на всіх», але коли вони всі ці роки зіставляли списки, то виявилося, що не всі взаємно підтверджені. Є списки, які визнані по обидва боки як списки реально існуючих людей, всі знають, де ці люди знаходяться і як їх треба звільнити і обміняти. Це було чітко зафіскіровано, це обговорювали лідери – Путін і Зеленський в присутності Меркель і Макрона, говорили, що ці люди встановлені, списки є, значить ми їх поміняємо.

Тепер в контактній групі з’явився новий критерій: встановлені – так, але вони не всі «процесуально очищені». Це означає нову перешкоду до того, щоб люди до Різдва і Нового року повернулися додому».

ЧИ ЗДАТЕН  ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОМОВИТИСЯ З РОСІЄЮ ПРО ПРИПИНЕННЯ АГРЕСІЇ КРЕМЛЯ НА ДОНБАСІ. ВЕРСІЯ ЛАВРОВА 

«У мене немає сумнівів, що він особисто, як людина, політик і президент, цього хоче . І одночасно ми бачимо, як в Україні (нібито – ред.) є ті, хто всіляко намагається перешкодити йому це зробити і зберегти русофобський настрій у зовнішній політиці, конфлікт на Донбасі, який (нібито – ред.) багатьох влаштовує.

Це сумно, але ми (нібито – ред.) будемо готові в тій мірі, в якій ми можемо, намагатися йому допомогти, зокрема будемо спонукати Донецьк і Луганськ ( терористів «Л ДНР»  – ред.) до того, щоб вони максимально конструктивно підходили до виконання тих рішень, які в Контактній групі за пропозицією «нормандського формату» будуть узгоджуватися».

ЩО СТАЛОСЯ В УКРАЇНІ У 2014 РОЦІ. ВЕРСІЯ ЛАВРОВА

«Ми тільки що говорили про Україну. Сьогодні на початку будь-якої розмови по Україні наші західні партнери відразу говорять, що ось, якби тільки ви не анексували (тимчасово окупували – ред.) Крим, якби ви тільки не окупували Донбас. Ми говоримо, а чому нам не можна почати не з березня 2014 року, як ви хочете, а з лютого 2014 року, коли стався (нібито – ред.) антиконституційний державний переворот?

(Так звані – ред.) «путчисти» (нібито – ред.) розтоптали підписи Німеччини, Франції та Польщі на тій угоді з колишнім президентом України Януковичем, яку вони розірвали, тим самим плюнувши в обличчя цим європейським державам. І ніхто навіть не закликав їх до того, щоб вони дотримувалися угоди, яку вони порушили, ніхто. Це було проковтнуте, це було прийнято, як «померла, так померла».

Коли нам кажуть, що ми повинні щось зробити, ми відповідаємо, що вони повинні все-таки зрозуміти, що їх потурання тому, що в Україні відбулося, їхнє мовчання після того, як ця нова влада, (так звані – ред.) «путчисти», першим своїм актом (нібито – ред.) оголосили про скасування закону, який гарантував права російськомовної національної меншини (правда, його потім не прийняли, але політичні інстинкти були видні у нової влади), коли ті, хто застосовував силу на Майдані , (нібито – ред.) стали публічно погрожувати вигнати росіян з Криму, коли вони направили туди «поїзди дружби», (нібито – ред.) бойовиків для захоплення будівлі Верховної Ради тоді ще Автономної Республіки Крим, Захід, натовці закликали до того, щоб нова влада застосовувала силу «пропорційно». Тобто, вони навіть не були проти того, щоб сила застосовувалася цими путчистами проти решти народу».

ЩО СТАЛОСЯ В КРИМУ І НА ДОНБАСІ. ВЕРСІЯ ЛАВРОВА

«Ні Крим, ні Донбас ні на кого не нападав. Їх же (нібито – ред.) оголосили терористами тільки за те, що вони (нібито – ред.) сказали: влада нелегітимна, не чіпайте нас, будь ласка, ми хочемо розібратися в тому, що відбувається. Вони не нападали на решту України.

(Так звані – ред.) «путчисти» (нібито – ред.) напали на них, (нібито – ред.) оголосивши терористами».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook