ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
0
9
0
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
0
9
0
Блоги
Треба поговорити: Перспектива спілкування з симулякром
  09 July 2019 16:15
|
  214

Треба поговорити: Перспектива спілкування з симулякром

Дивовижне і захоплююче іноді відбувається в світі російської пропаганди. Особливо в ситуаціях, коли російські пропагандисти збираються влаштувати видовищний телеміст, щоб поговорити з російськими пропагандистами.

Спочатку ведучий програми «Вести недели» на каналі «Росія 24» Дмитро Кисельов (той самий, який п’ять років лакував в головах росіян думки про радіоактивний попіл і фашистських укробандерівців, пачками знищують мирних російськомовних громадян) анонсував телеміст «Треба поговорити». Телеміст планувався спільно з медведчуківським каналом NewsOne, на 12 липня і абсолютно без політики. Кисельов, який анонсує щось про Україну і без політики – це вже смішно до жаху. Але далі було цікавіше.

Безліч небайдужих українців зафукали ідею телемосту, коротко звівши реакцію до тези «Нам з вбивцями говорити нема про що». Біля будівлі телеканалу NewsOne активісти влаштували протест проти телемосту. Навіть кілька протестів, якщо вже зовсім точно. NewsOne тут же заявив, що їм загрожують і від ефіру відмовилися. Хто і чим погрожував – загадка. Публічно зустрічаються тільки загрози про застосування до організаторів ч.1. ст.111 Кримінального кодексу України про державну зраду. Ну, і попередження для співробітників каналу, що таке місце роботи – вовчий квиток на майбутнє та нерукопожатний статус.

У відповідь російський пропагандистський телеканал «Росія-1» запросив NewsOne з колективом в Москву в свою студію. Тому що їх бажання поговорити практично нестримне. І вони співпереживають співробітникам NewsOne через існуючу загрозу «безпеки журналістів і їх сімей». Словом, драма драматична, а не телеміст виходить. Навіть Малахов це визнав, пожурився, що йому не дають «показати і розповісти людям, що читали, слухали, дивилися, носили, їли всі ті п’ять років, що не спілкуємося між собою».

Але все ж про дивовижне. Дивні в цій історії два моменти. Перший – нестримна готовність співробітників українського телеканалу послужливо підігравати не просто телеканалу, який старанно обслуговує позицію країни-агресора. Телеканалу, між іншим, який чи не найактивніше інших просував історії про «внутрішньо громадський конфлікт в Донбасі», «розіп’ятих хлопчиків», «розтерзаних синичок», «нас там немає» і криваву м’ясорубку, організовану підступною «київською хунтою».

Цю послужливість ще з натяжкою можна списати на вроджену відсутність гидливості, простимулювану нормальним вливанням бабла. Практика показує, що за правильно призначену винагороду – це та історія, коли запросто можна плюнути на все і дозволити собі стати організатором будь-якої медіа-диверсії. Тим більше, що в епоху постправди їх організовувати легко і приємно. Власне, тому до організаторів цього телемосту якось навіть питань не виникає.

Дивує інше. Дивує, що серед українців дійсно знаходяться ті, хто щиро вважає, що такий телеміст – це щось перспективне. Ось до них питання є. Наприклад, що у вашому житті змінить інформація про те, що читали, слухали, дивилися, носили і їли росіяни? Частина з яких, у вільний від оцього всього час, намагалася вас же знищити зі зброєю в руках.

У чому сенс розмов з Росією без політики? Якщо для того, щоб зрозуміти, як сьогодні виглядає реальне життя росіян і чому в ній не працює буквально нічого, потрібно розуміти, як сильно по ній лупонули російські контрсанкції. Щоб розуміти, що таке контрсанкції – потрібно знати, хто і за скільки наклав на Росію санкції. А тут без розуміння історії окупації Криму і Донбасу не обійдешся.

У чому сенс розмов з Росією і її народом взагалі, якщо народ там нічого не вирішує і ні на що не впливає? В умовах війни, яка триває, і в якій РФ занадто явно не налаштована припиняти свою агресію, розмовляти з нею нема про що. Як мінімум тому, що питання припинення російської агресії залежить від однієї конкретної людини. Народ – не межа.

Звідки взагалі в вас ця безмірна довіра до ілюзорної величі Росії, яка останні десятиліття існує виключно в екранах телевізорів? Росія – держава без майбутнього. Зараз все, що вони можуть виробляти – картинку для випусків новин по федеральних каналах і живу силу для військових кампаній по всьому світу. В таких умовах держава, методично висмоктувана власними чиновниками і силовиками, яким щиро плювати на наслідки своїх дій, майбутнього не має. Економічно. Зв’язуватися з цією державою небезпечно. Поки в ній жевріє життя – Україна потрібна йому тільки як додаткове джерело висмоктування живої сили для військових кампаній. Коли воно впаде – осколки придушать все, що опиниться поруч зі сферою його впливу. То чи є сенс міняти власне майбутнє і перспективи для розвитку своїх дітей на ілюзію спілкування з симулякром?

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2019Всі права захищені