ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
8
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
8
Блоги
Товариство внучат нерідної злої бабусі, або Чому вони розчаровуються
  24 Лютого 2020 14:32
|
  751

Товариство внучат нерідної злої бабусі, або Чому вони розчаровуються

Товариство внучат нерідної злої бабусі, або Чому вони розчаровуються

Українці продовжують плутати причини і наслідки, закони економіки та політичного ладу. Вони одночасно хочуть бути незалежною демократичною державою і щоб про них «дбали». Вони пристрасно хочуть «сильну владу», одночасно вибираючи туди неосвічених слабаків. Вони хочуть більше заробляти, забуваючи, що процес заробляння – це не благодійність. Вони хочуть бути потрібними і коханими, незважаючи ні на що. Ось як улюблений онук у бабусі. Тільки та бабуся, яка обіцяє їм все це дати – не рідна, зла і не любить.

За останні дні мене зачепили за живе три дивні сентенції. Спробую роз’яснити, що в цьому всьому не так.

«Так хочеться, щоб дбали про народ»…

Цю фразу сказала в ефірі не-скажу-якого каналу телеведуча.

У мене питання – хто має дбати? Держава? А яким чином? Роздаючи всім все безкоштовне? Так, почекайте, українці ж обрали курс у Європу, до демократії і вільних ринкових відносин, при яких прозоро видно діяльність кожного члена суспільства і учасника ринку.

А теза про «дбали» – це коли за вас все вирішує хтось. І за вас платить. Правда, вашими ж грошима.

Наприклад, таке «безкоштовне» буває при соціалізмі. Якщо по-простому, то мета соціалізму – зібрати всі гроші, зароблені в державі, і роздати їх усім. Але тільки – як вирішить держава. Точніше – групка тих, хто нею керує. Хочеш, щоб держава тебе годувала – тоді мусиш їсти, що вона дасть. При тому, що купувати цю їжу вона буде на твої ж гроші. Але тільки вибирати меню не доведеться. Тому що така розкіш доступна тільки при демократичному ладі. Соціалістична «бабуся» буде купувати найбільш прості і дешеві продукти, тому що багато їсти шкідливо. І витрачати гроші на те, що хочеться тобі – теж шкідливо.

Ось згадайте – ваші батьки бажали вам зла? Ні. Але ж вони не стали годувати вас до вашої пенсії. Вони змусили вас вчитися, піти на роботу. Бути самостійним. Це – нормальна модель сім’ї.

Важливо: Арбітражний Трибунал прийняв рішення про юрисдикції у справі про порушення Росією Конвенції ООН з морського права

Втім, є сім’ї, в яких, наприклад, тато чи мама одноосібно заробляє гроші, видаючи своїм підопічним якусь суму на те, що вони вважають за потрібне. А не на те, чого хоче вихованець. Це – ненормальна модель.

Те ж саме з державою. Нормальна, дбайлива держава прагне виростити самостійних громадян, здатних заробляти і підтримувати своїми податками державу. Щоб спільно захищатися від зовнішньої агресії і захищати тих, хто з якихось причин не здатний сам заробляти.

Ненормальна – норовить відібрати всі доходи і ділити їх на свій розсуд, інтерпретуючи «соціальну справедливість» дуже по-своєму. Згадайте, як не бідно жилося партійній «верхівці» в СРСР. І в якому дефіциті жили інші громадяни. Ось вам приклад такої «справедливості».

А функція «народного контролю», на зразок українських Майданів, в соціалізмі просто не передбачена. Вважається, що держава, тобто купка партправителів, краще знає, що краще для всіх. Хотіли, щоб за вас усе вирішували «бабуся» – підкоряйтеся.

«За українські телеканали треба платити»

Ця фраза прозвучала в блозі мого колеги Пилипа Дикого про дичину в Нових Санжарах. У тому сенсі, що ті, хто кидають камені в автобус з українцями, заражені вірусом роспропаганди, тому що на Полтавщині безкоштовними виявилися тільки російські телеканали. А за українські – треба платити. І в цьому-то і суть проблеми цих неосвічених наших громадян.

Ми в Україні будуємо ринкову економіку , в якій не буває нічого безкоштовного. У тому числі – і телемовлення. Хочете бути в курсі невивернутих навиворіт подій своєї країни – будь ласка. Але врахуйте, що про ці події розповідають люди, для яких така діяльність – робота. За яку вони отримують гроші, годують сім’ї, платять податки.

А РФ оплачує телевізійну трансляцію (і українцям, куди дістануть) з держбюджету – тобто податків росіян, – в цілях пропаганди. Відповідно, будь-які події вона показує не прямо, а як їй вигідно. І РФ не шкода на це грошей. Тому що таким чином вона хоче відвоювати і наші податки (шляхом «мижебратья» і «одіннарод»), щоб потім з них оплачувати пропаганду, спрямовану на захоплення ще чиїхось податків.

І поки українці не будуть готові платити гривнею за свою незалежність – не бачити їм її.

Цікаво: Торжество шоумена Зеленського: яке небезпечне бажання подобатися

«Кінець медового періоду»

Центр Разумкова і Фонд «Демократичні ініціативи» днями оприлюднили результати дослідження, згідно з яким українці розчарувалися у діях нинішньої влади. Станом на лютий, тільки 25% наших співгромадян вважають, що країна рухається в правильному напрямку. Ще в грудні 2019 року ця цифра становила 44%.

Ось чому так? Тому що очікування не виправдалися. Напевно. По-перше – ще до виборів критично налаштована до «Слуги народу» меншість наголошувала, що в цю партію масово йдуть люди, які нічого в житті не зробили, «нові обличчя». А не маючи досвіду дуже важко не наробити помилок. Крім того, за цими «новими обличчями» дуже часто переховувалися старі личини. Про це теж попереджали. Але хто ж слухав. Всім хотілося «нового».

Повертаючись до того, з чого почали – про бажання, щоб про народ «подбали». Електорат «Слуги народу» купився на красиві обіцянки «турботи». Мабуть, чекали якраз на все безкоштовне всім.

Але Зе-команда проголошувала себе ринковиками. І прем’єр Гончарук, і міністр економіки Милованов до своїх високих посад заявляли про себе як про політиків, які хочуть приватизації, цифровізації, позбавлення від схем. Прийшовши в політику, швидше за все, вони усвідомили масштаби палиць в колеса. До того ж, політик не може не думати про майбутні вибори. Тому зараз вони, як можуть, підсолоджують пігулку – не буде всім усього. У підсумку виходить тільки гірше. Тому що не працюють толком ні ринкові механізми, ні соціалістичні.

Підсумок. «Подбати» про народ можна різними способами. Лише потрібно чітко цей один спосіб вибрати, сказати про нього правду виборцям. І – слідувати обраному курсу. Якщо ми вибрали Європу і демократію – давайте не вимагати від держави соціалізму. Але – тоді, окрім прав, у нас є й обов’язки – виконувати свою частину договору. Бути готовим платити за незалежність. 

Читайте також: «Бідні, бо дурні»: навіщо проводити дослідження з висновками про« культурі бідності »в Україні? 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської. 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені