Різдво Христове – це, мабуть, одне з найважливіших християнських свят. І одне з найсвітліших, коли всі, для кого цей день має значення, можуть зібратися поруч з близькими за одним столом, і це буде тепло і радісно. Незалежно від дати.

Можна до безкінечності вирішувати, чому православне Різдво «відстає» від католицького на 13 днів і до хрипоти сперечатися, коли правильніше відзначати це свято: з католиками 25 грудня чи з православними – 7 січня.

Можна довго розбиратися в історії юліанського і григоріанського календарів і з’ясовувати, чому між ними виникла плутанина. Можна намагатися тезово розбирати всю історію літочислення західного світу за останні сторіччя, намагаючись не пропустити найважливіші подробиці.

Про те, що юліанський календар, запроваджений в ужиток в 46 році до н.е. імператором Юлієм Цезарем, який додає в лютому ще одну добу, був набагато зручніший у побуті, ніж старий римський, але, тим не менш, сильно кульгав по точності щодо довжини сонячного року. Через це «зайвий» час продовжував накопичуватися. За кожні 128 років набігала одна неврахована доба. Це призвело до того, що в XVI столітті одне з найважливіших християнських свят – Великдень – довелося святкувати набагато раніше покладеного терміну.

Про те, як потім Папа римський Григорій XIII почав чергову реформу, що замінила юліанський стиль на григоріанський. Мета реформи полягала в тому, щоб скорегувати наростаючу різницю між астрономічним роком і календарним. Так в 1582 році в Європі з’явився новий григоріанський календар, на який в наших східноєвропейських широтах перейшли тільки в 1918 році. Але оскільки православне духовенство не схвалило таку реформу, було прийнято рішення виправити Юліанський календар на «Новоюліанський».

Можна обговорювати, що католицькі клерики організували цю «реформу часу», тому що у них був порушений візерунок святкової мозаїки, що їх не влаштовувало. А православні священики просто вчасно на це не зреагували, і їх абсолютно влаштовував існуючий стан речей. А російське православне духовенство після 1917 взагалі не могло відволікатися на те, що там відбувалося в світі – вони виживали, як могли, в умовах зміцнілої диктатури Радянського Союзу. Тому вийшла та система святкування, яка існує сьогодні, коли католики і частина православних святкують Різдво в один день, ще частина православних в інший.

Можна згадати, що скоро і ця звична нам мозаїка святкувань буде порушена: розбіжність між усіма цими календарями в один день накопичиться до 2100 року, який за григоріанським календарем не буде високосним, а за юліанським – буде. Старий стиль втече вперед від нового ще на добу.

Ці обговорення можна продовжувати і продовжувати. Але поки є можливість, краще згадати, що ні в Євангелії, ні в Священному переказі церкви немає вказівки на точну дату святкування Різдва. Ніде не вказано, в який день або навіть місяць народився Господь Ісус Христос. Тому будь-яка дата цього свята – буде умовною. Спекуляції навколо неї – це низько, як мінімум. Тому що Різдво – це не про дату. Різдво – це про готовність допустити в своє життя щось більше, ніж ми самі, світле і правильне. Різдво – це про готовність повірити в диво. Різдво – це про вміння цінувати тих, хто нам дорогий, обдаровувати їх душевним теплом і бути готовим прийняти це тепло від тих, хто поруч.

Тому збирайтеся з тими, кого любите, і святкуйте, якщо Різдво для вас – це свято. Збирайтеся і святкуйте на обидва Різдва, якщо це свято для вас – більше звичайної календарної позначки.

Збирайте 12 страв, варіть узвар, робіть кутю, змагайтеся, у кого пишніші пампухи і смачніші вареники або ігноруйте все перераховане і встановлюйте свої сімейні правила свята. Тому що саме такі сімейні свята з їх милими традиціями – це той якір, який дозволяє нам зберігати себе в усі часи. Особливо – за часів важких. Історики і психологи запевняють, що ось такі традиційні сімейні зустрічі врятували не одне покоління. Такі спільні історії, які стають ментальними місцями сили: ми збираємося тоді-то, всією сім’єю, сідаємо за один стіл, балагуримо, жартуємо, спілкуємося і на якийсь час ми недосяжні для бур зовнішнього світу. А поки ми недосяжні – є час відновитися і зібратися з силами.

Так що святкуйте і збирайте сили. В умовах епохи абсолютного політичного хаосу, що стрімко поглинає планету, вони нам знадобляться хоча б для того, щоб зручніше влаштувтися в перших рядах і уважно стежити за тим, як трансформується наша реальність.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook