ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
7
3
1
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
7
3
1
Блоги
Шпигунські пристрасті: агентурні мережі Росії і кому вони загрожують
  28 Жовтня 2019 18:37
|
  1236

Шпигунські пристрасті: агентурні мережі Росії і кому вони загрожують

Шпигунські пристрасті: агентурні мережі Росії і кому вони загрожують

Європа, незважаючи на удаване потепління у ставленні до Росії, за останній рік планомірно продовжує відстоювати інтереси своїх громадян і методично розкриває російські агентурні мережі. І тільки Україна робить вигляд, що вона в цих мережах не заплуталася.

Ось буквально днями прес-секретар міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин повідомив, що російського шпигуна Петра затримали 24 жовтня в Варшаві. Затриманий був співробітником Агентства військової власності виконавчого органу під наглядом міністра національної оборони Польщі.

Тижнем раніше контррозвідка Чехії оголосила про викриття російської шпигунської мережі, яка діяла через посольство РФ в Празі. Після того, природно, що мережа була повністю розгромлена і обезголовлена.

У Болгарії, яка вважається чи не штаб-квартирою російських шпигунів на Балканах, регулярно заявляють про те, що кого-небудь та й зловлять на шпигунстві на користь Росії. Останнім ось попався голова організації «Двоголовий орел» (раптово!).

Естонський суд регулярно виносить вироки підозрюваним у передачі російській розвідці секретних даних за винагороду. При цьому поліція в своїх аналітичних звітах стабільно вказує на загрозу російської пропаганди, що розпалює ворожнечу в естонському суспільстві, а також на небезпеку, яку, на їх думку, становить Кремль для конституційного порядку в Естонії і для єдності Євросоюзу.

Глава швейцарської розвідслужби з минулого року звертає увагу на те, що в країні діє значна кількість російських агентів (і вони працюють активніше, ніж раніше). В Австрії відставний полковник австрійської армії спалився на шпигунстві на користь Росії і передачі стратегічно важливої інформації.

Розвідка Великобританії і США буквально днями розкрила чергове угруповання російських хакерів. Ці, свіжовикриті, під виглядом іранських хакерів атакували держустанови в 35 країнах світу.

Словом, всі розуміють, що треба захищати свої інтереси. Тому що це – вигідно. Дипломатія, добросусідські відносини та інші дружелюбно-партнерські бантики у відносинах – це добре. Але чужій розвідці в своїй державі вольностей давати не можна. Якщо, звичайно, зацікавлений в успішному розвитку своєї держави.

І, здавалося б, українській розвідці зараз має роботи вистачати рівно настільки, щоб забезпечити гіперзахоплюючий цілодобовий графік. При чому – не тільки розвідці, а всім правоохоронцям без винятку. Тому що у нас тут все-таки, російська військова агресія, з усіма похідними. У нас тут економічна агресія Росії, яка є логічним продовженням військової агресії. У нас тут шпигунські історії розкриваються чи не в кожному відомстві, яке впливає на розвиток держави. У нас тут практично випробувальний полігон для російських хакерів, які тестують всілякі свої ідеї на Україні, потім застосовуючи їх на виборах по всьому світу. У нас російські бойовики, що воюють за «ДНР» роками, спокійно виходять на зв’язок з ветеранами-атошниками, у спробах переконати, що тепер-то нам нема чого ділити.

Але ми, чомусь, весь час робимо вигляд, що це все або відбувається не по-справжньому, або відбувається на настільки малозначних прикладах, які навіть помічати не варто. Ми, чомусь, весь час сором’язливо відвертаємося, роблячи вигляд, що назвати ворожого шпигуна шкідником – це щось ганебне. Чи намагаємося дивитися в іншу сторону, привертаючи увагу до роботи маргінальних сект, на кшталт якої-небудь «аллатри», яку навіть самі росіяни з їх РПЦ називають злобливою сектою, що скоряє болящих і малахольних, називаючи їх сенсаційними «осередками російського світу». І це при тому, що набагато більше реальних і руйнівних загроз в наших неясних буднях зараз – хоч відбавляй.

Моралі не буде. Це просто спостереження. Ми в більшості своїй не хочемо бачити загрози своєму майбутньому або відмовляємося приймати її реальність. Поки українці не зрозуміють, що перший крок до протидії загрозі – усвідомити, що загроза реальна і близька, висновків робити ні про що.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Черноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені