Кремль став занадто передбачуваним. Що робила російська влада перед і незабаром після президентських виборів в Україні?

Президент Російської Федерації Володимир Путін 24 квітня, тобто через три дні після обрання Володимира Зеленського главою української держави, раптом підписав указ про спрощене отримання російських паспортів жителями тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей.

А незабаром після інавгурації шостого українського президента до преси зійшла глава Ради федерації РФ Валентина Матвієнко, розповівши про готовність нібито «працювати над відновленням і нормалізацією відносин» між Україною і Росією і «почати все з чистого аркуша».

Після неї слово взяв прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв. Він говорив про нібито «суперечливі заяви» української влади, а також закликав не «відрізати канали спілкування з Росією».

Наступним віщав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, лякаючи тим, що «влада в Києві буде душити росіян», а Кремль «не піде від захисту російськомовних».

Зараз Україна на порозі нових виборів – тепер дострокові парламентські. І що робить влада країни-агресора?

Увечері 17 липня Путін підписав указ про спрощене отримання російського громадянства для всіх жителів Донецької і Луганської областей. Не тільки тимчасово окупованих районів, як було раніше.

«Право на спрощену процедуру отримання російського паспорта отримають громадяни, які постійно проживали на територіях Донецької та Луганської областей станом на 7 квітня 2014 року і 27 квітня 2014 року відповідно», – пояснили в Кремлі.

На цей хід вже відповів Офіс президента Зеленського. Там мають намір надавати етнічним українцям, які живуть за кордоном в «дружніх країнах», друге громадянство – України. Крім того, український паспорт можна буде отримати людям, права і свободи яких порушують в їх країнах.

«Офіс президента України з сумом і обуренням зустрів звістку про продовження арешту 24 українським морякам, а також підписання президентом Російської Федерації указу про спрощений порядок надання українцям російського громадянства. Ми розуміємо, що він спрямований на наших громадян, які вимушені проживати на тимчасово окупованих територіях. Ми вважаємо, що цей крок створює додаткові перешкоди на шляху до деескалації конфлікту і реінтеграції Донбасу, прихильність до яких керівництво Росії неодноразово декларувало. Зі свого боку президент України доручає МЗС розробити механізм надання українського громадянства як другого для етнічних українців з дружніх нам країн, що прагнуть приєднатися до розвитку своєї історичної батьківщини. Також Володимир Зеленський доручає розробити механізм спрощеного надання українського громадянства людям, які страждають від порушення прав і свобод в своїх країнах», – сказано в заяві ОПУ.

Але це не всі кремлівські «подарунки». Російська влада, представники якої люблять згадувати про вуличне виховання і бійки, і політику ведуть з елементами боксерської двієчки. Тобто, коли одного удару мало.

На допомогу Путіну знову прийшов Лавров. Глава зовнішньополітичного відомства РФ дав інтерв’ю одній з російських пропагандистських газет. В принципі, формат аж ніяк не новий, але мене здивувало те, як ця бесіда була організована. Тому що вийшла аж ніяк не бесіда.

«У червні ми запропонували читачам надсилати свої запитання голові російського МЗС. Всі питання, задані по телефону і надіслані на електронну адресу редакції, були передані на Смоленську площу (там знаходиться будівля МЗС РФ – ред.)», – пояснили пропагандисти організацію цього матеріалу.

Виходить, вийшло як з червневим інтерв’ю Лаврова РБК: воно вийшло в світ саме тоді, коли було потрібно спікеру, а не журналістам.

Чого наговорив глава російського МЗС? Про це далі.

ПРО СИТУАЦІЮ НА ДОНБАСІ І ОЧІКУВАННЯ ВІД ВИБОРІВ У РАДУ

«Ситуація на Донбасі, дійсно, залишається вкрай тривожною. Досі практично нічого не зроблено в плані припинення вогню – обстріли тривають. І, звичайно, страждання жителів невизнаних «республік» (тимчасово окупованих територій Донбасу – ред.) (нібито – ред.) болем відгукуються в наших серцях.

Сигнали, які прямували президентом В. Зеленським в період виборчої кампанії і відразу після його обрання, були досить суперечливими. Розраховуємо, що недавні запевнення Києва (влади України – ред.) про готовність повністю виконувати Мінські домовленості оформляться в практичну політику після дострокових виборів до Верховної Ради. Головне – покінчити з війною, почути громадян з південного сходу України (Донбасу – ред.), які хочуть, щоб настав мир, щоб вони могли вільно говорити на (нібито – ред.) рідній, російській, мові, щоб дотримувалися їхні соціально економічні права. Все це зафіксовано в мінському «Комплексі заходів».

Хочеться сподіватися, що нове українське керівництво не стане продовжувати провальний курс режиму Порошенка і зуміє конвертувати наявний у нього кредит довіри в реальні справи щодо встановлення громадянського миру в Україні. Що почалося в кінці червня довгоочікуване розведення сил і засобів сторін у Станиці Луганська, яке два з половиною роки (нібито – ред.) блокувалося колишньою владою, переконливо підтверджує, що при наявності політичної волі можна домагатися прогресу».

ЧИ ВИЗНАЄ РОСІЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ «ДНР» І «ЛНР»

«Наша позиція з цього питання добре відома. Відповідно до мінського «Комплексу заходів», одним з гарантів якого є Росія, Донбасу повинен бути наданий особливий статус, закріплений на постійній основі в Конституції України. Вважаємо, що сьогодні необхідно зосередитися на втіленні в життя мінських домовленостей, затверджених резолюцією Ради Безпеки ООН і які мають обов’язковий для виконання характер.

Українське керівництво має «повернутися обличчям» до власних громадян: відмовитися від політики економічного удушення Донбасу, визнати право донеччан і луганчан говорити рідною мовою, відзначати свої святі дати і свята, вшановувати своїх національних героїв. Без цього говорити про можливість відновлення довіри жителів «ДНР» і «ЛНР» (тимчасово окупованих територій Донбасу – ред.) до офіційного Києва, щонайменше, несерйозно. І, зрозуміло, абсолютно центральною умовою є налагодження змістовного прямого діалогу між Києвом і невизнаними «народними республіками» (терористичними угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» – ред.), як того вимагають мінські домовленості. Для цього необхідно налагодити конструктивну роботу Контактної групи, де представлені Київ, Донецьк і Луганськ за сприяння Росії і ОБСЄ. Тоді і задіяння «нормандського» формату в підтримку Контактної групи буде ефективним.

Можливі й інші конфігурації зовнішньої підтримки процесів врегулювання на Донбасі, якщо вони будуть прийнятні для всіх сторін і, зрозуміло, не будуть розмивати базові мінські угоди. Ця позиція була чітко підтверджена президентом В. Путіним, в тому числі в ході телефонної розмови з президентом В. Зеленським 10 липня».

НАВІЩО РОСІЯ РОЗДАЄ ПАСПОРТИ НА ДОНБАСІ

«При прийнятті подібних рішень в розрахунок беруться, перш за все, (нібито – ред.) гуманітарні міркування. Саме вони визначили введення спрощеного порядку надання російського громадянства жителям окремих районів Донецької та Луганської областей (тимчасово окупованих територій Донбасу – ред.), яке було оформлено в квітні ц.р. відповідним Указом президента РФ.

(Нібито – ред.) в результаті оголошеної Києвом блокади люди, які проживають на території окремих районів Донецької та Луганської областей тимчасово окупованих територій Донбасу – ред.) України, виявилися в нестерпних життєвих умовах. Їх (нібито – ред.) відрізали від усього: соціальних допомог, пенсій, зарплат, системи загальнонаціонального фінансування банківських послуг, освіти та охорони здоров’я. (Нібито – ред.) позбавили електоральних прав – на територіях не були організовані ні виборчі комісії, ні виборчі дільниці. Іншими словами, Київ (нібито – ред.) зробив жителів цих районів де-факто особами без громадянства.

У цій ситуації нашим обов’язком було підтримати цих людей. Отримання російського громадянства дозволить їм вирішувати насущні проблеми: вільно переміщатися, мати доступ до медичного забезпечення, освіти, банківським і транспортним послугам.

При цьому Росія (нібито – ред.) не нав’язує своє громадянство і нікого не змушує відмовлятися від громадянства України. Кожен житель Донбасу приймає рішення самостійно.

Більш того, в нашому кроці немає нічого нового. Цілий ряд держав Європи – наприклад, Польща, Угорщина, Румунія протягом багатьох років здійснює цю практику».

РОСІЯ ГЕОПОЛІТИЧНО ПРОГРАЄ В УКРАЇНІ, ГРУЗІЇ І ВІРМЕНІЇ?

«Політичні процеси в Україні, Грузії та Вірменії нам, безумовно, небайдужі, оскільки мова йде про (нібито – ред.) братні народи, з якими нас пов’язує тривала історія взаємин, включаючи проживання в одній державі.

На жаль, після розпаду СРСР Захід увірував в те, що настав «кінець історії», і йому тепер дозволено грубо втручатися в справи тих чи інших держав, безцеремонно командувати внутрішньополітичними процесами. (Нібито – ред.) Україна – мабуть, найбільш кричущий приклад.

З Вірменією ситуація інша. Ця країна – ключовий партнер Росії в Закавказзі. З нею налагоджені стратегічні, союзницькі відносини. Інтенсивний характер носить політичний діалог, співпраця по парламентській лінії, на міжнародній арені. Росія – провідний економічний партнер Вірменії. Динамічно розвиваються освітні, культурні, інвестиційні, військово-технічні зв’язки.

Що стосується Грузії, то переконаний: її народ (нібито – ред.) не вважає росіян ворогами. На жаль, сьогодні ми бачимо, як деякі політики цієї країни змагаються в антиросійській риториці для досягнення своїх вузькокорисливих, кон’юнктурних цілей. Упевнений, з часом все стане на свої місця, і між нашими державами відновляться добросусідські відносини.

Якщо ж говорити в цілому, то наш порядок денний на пострадянському просторі носить (нібито – ред.) об’єднавчий характер, (нібито – ред.) націлений на стимулювання соціально-економічного розвитку розташованих там країн, просування і гармонізацію здійснюваних в цьому регіоні інтеграційних процесів, зміцнення колективної безпеки і потенціалу спільного реагування на загрози та виклики».

ПРО СПРАВУ ПРОПАГАНДИСТА ВИШИНСЬКОГО

«Судовий розгляд у справі головного редактора «РІА Новини — Україна» нагадує театр абсурду. Немає сумнівів, що журналіста заарештували (нібито – ред.) незаконно – (нібито – ред.) виключно за його приналежність до російського ЗМІ і (нібито – ред.) чесне висвітлення поточних подій. Це, схоже, розуміють і українські прокурори, що відкладають слухання під приводом ознайомлення з матеріалами слідства.

Зі свого боку вимагаємо від Києва негайного звільнення К. Вишинського і повного відновлення його прав. Наші дипломати перебувають в постійному контакті з адвокатами журналіста, доступ до нього самого українська сторона (нібито – ред.) не надала. Докладаємо максимум зусиль в роботі з іноземними партнерами, в тому числі на міжнародних майданчиках, спонукаючи їх впливати на Київ з метою прискорення позитивного вирішення цього питання».

ПРО ПОВЕРНЕННЯ В ПАРЄ

«Хотів би пояснити, що окремих внесків до Парламентської асамблеї Ради Європи не існує. Наша країна здійснює виплати в бюджет Ради Європи на підставі положень Статуту цієї організації, а також норм російського законодавства. Із загального бюджету Ради Європи витрати на діяльність ПАРЄ досить незначні.

Якщо говорити по суті, то членство в Раді Європи має конкретну позитивну віддачу для наших громадян і для країни в цілому. Це і вдосконалення національної правової системи, і рішення цілого ряду соціальних завдань, питань гуманітарного характеру, боротьби з корупцією. Всі без винятку міністерства та відомства, що входять в Міжвідкомісію щодо участі Росії в Раді Європи (а їх близько двадцяти), підтверджують важливість активної роботи в цій організації, включаючи механізми більш ніж шістдесяти конвенцій, до яких приєдналася наша країна.

Що стосується провокацій, то їх (нібито – ред.) влаштовує агресивна русофобська меншість при активному нацьковуванні з боку США, які є спостерігачами в Раді Європи. Це, звичайно, затьмарює атмосферу, не сприяє налагодженню в Асамблеї конструктивної роботи. Однак безглузді витівки вже набили оскому розсудливій більшості членів ПАРЄ, які (нібито – ред.) підтримують повернення Росії в лоно цієї парламентської структури. Про це свідчить прийняте на червневій сесії Асамблеї рішення про відновлення повноважень російської делегації без будь-яких вилучень. Таким чином було виконано умову для відновлення наших виплат».

РОСІЯ НАВРЯД ЧИ ПОМИРИТЬСЯ ЗІ США НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ

«Розібрати завали у відносинах, що утворилися (нібито – ред.) не з нашої вини, буде непросто. Адже вибудовування двосторонніх зв’язків – процес обопільний. Це завжди рух назустріч один одному.

Наша країна до такої роботи готова, ми про це говорили неодноразово. Виходимо з того, що на Росії і США лежить особлива відповідальність. Ми – найбільші ядерні держави, держави-засновники ООН і постійні члени її Ради Безпеки. Співпраця між нами – ключовий елемент забезпечення стабільності і передбачуваності в світових справах. Але не все залежить від нас: для танго, як кажуть, потрібні двоє.

На американській стороні ситуація досить заплутана. З одного боку, президент Д. Трамп говорить про зацікавленість «порозумітися з Росією». Однак далеко не всі в Вашингтоні поділяють його настрій. Про це свідчать такі недружні кроки, як висунення на нашу адресу різного роду (нібито – ред.) безпідставних звинувачень, введення фінансово-економічних санкцій, відбирання дипломатичної власності, викрадення наших громадян в третіх країнах, протидія російським зовнішньополітичним інтересам, спроби втручатися в наші внутрішні справи. (Нібито – ред.) проводиться системна робота практично з усіма країнами світу в спробі переконати їх згортати відносини з Росією.

В цілому доводиться визнати, що Вашингтон веде себе непослідовно, а часто і непередбачувано. Тому прогнозувати що-небудь у відносинах з США – справа невдячна. Але повторю: зі свого боку ми готові терпляче працювати над їх виправленням. Зрозуміло, за умови обов’язкового дотримання російських інтересів, на основі рівноправності і взаємної поваги».

Порадувало останнє запитання – у Лаврова запитали, яка якість відрізняє справжнього дипломата від фейкового. Він називає «глибоке розуміння завдань розвитку своєї країни», «знання країнознавства», володіння іноземними мовами, «вміння викликати прихильність до себе, знаходити спільну мову в будь-яких ситуаціях, вміти не тільки слухати, але ще і чути співрозмовника».

Ось тут особливо дивно. Чому ви скромничаєте, Сергій Вікторович? Адже ми пам’ятаємо ваші сильні дипломатичні сторони!

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook