Центральна виборча комісія України визнала позачергові вибори до Верховної Ради 21 липня такими, що відбулися. Глава ЦВК Тетяна Сліпачук, повідомляючи про це, заявила: «Як то кажуть, ласкаво просимо в нову реальність».

І ось тут вона права, реальність нас зустрічає нова, невідома і захоплююча. Якщо нам пощастить – можливо, навіть позитивна. Поки тільки зрозуміло, що вже зараз – безпрецедентна.

По-перше, на позачергові парламентські вибори, що відбулися 21 липня, прийшли 49,84% зареєстрованих виборців. Це найнижчий показник в історії українських парламентських виборів. 14 мільйонів 809 тисяч 188 осіб з різних причин проігнорували голосування.

Але навіть такого рекордного мінімуму вистачило, щоб подарувати пропрезидентській партії шанс сформувати більшість у Верховній Раді дев’ятого скликання без участі партій-партнерів. За попередніми підрахунками, «слуги народу» можуть взяти в парламенті 255 місць: від 125 до 127 кандидатів по мажоритарці і 121 або 122 – за партійним списком. Всього в Раді дев’ятого скликання – 416 мандатів.

І ось в цьому місці давайте зупинимося і вдивімося в те, що відбувається. Не впевнена, що мене можна зарахувати до симпатиків шостого президента України, його команди і його світосприйняття. І вже точно я не вважаю, що така потужна концентрація влади, яка уранці 22 липня виявилася в руках президента Зеленського – це добре. Тому що досвід показує: у нас будь-яка концентрація влади призводить до непередбачувано трагічних наслідків. Та й той рівень підтримки, який отримали всілякі адепти «русского мира», скажімо так, насторожує.

Але. Незважаючи на загальну тривожність ауспіцій, є в усьому що відбувається, радісний момент, що дозволяє повірити в хороші перспективи. І момент цей – результат Медведчука.

Так, він отримав можливість привести в парламент кілька десятків депутатів, які відкрито будуть топити за Росію і її інтереси. Так, вони всі сили покладуть на те, щоб перешкодити руху України в західному напрямку. Так, це погано. Але їх набереться не більше 50 на весь парламент. Ось це радує.

Незважаючи на всі витрачені зусилля по затиранню смислів і значень подій останніх п’яти років, незважаючи на всі спроби дискредитації тих здобутків, які були в України останнім часом – їх буде всього не більше 50. І Росія, яка так старанно брала участь в наших виборах, організовуючи телемости і направляючи всю міць своєї пропагандистської машини на підтримку Медведчука – провалилася. Коли твоїм головним агітатором виступає президент Росії, готовий витратитися на залучення оскароносного глашатая Олівера Стоуна, всього 50 депутатів (якщо не менше) – смішний результат.

Окрема прекрасно ситуація в тому, що велика частина проросійських політиків і відвертих сепарів, які планували зайти в парламент по мажоритарці, були легко відсунуті молодими кандидатами. Молодими, невідомими і не такими зубатими.

Це означає, що у нас нарешті з’явилася можливість створити такі умови на політичному полі, при яких проросійські проекти більше не будуть на ньому уживатися. І це буде нормально. І це можливо вже на наступних виборах. Тоді ми отримаємо абсолютно нову реальність. З таким політичним порядком, якого до цього в історії новітньої незалежної України ще не було.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook