Історія, яка розгортається навколо фінансування кримськотатарського телеканалу ATR і яку намагаються зробити скандальною, мені дуже подобається. Вона дає привід поговорити про те, що медіа, які працюють виключно з темою російської агресії, в нашій реальності виживають з труднощами. Бо зазвичай медіа про це мовчать. 

Важливо: Відкритий лист «Чорноморської ТРК» до віце-прем’єра Олексія Резнікова і голови Комітету ВРУ з питань бюджету Юрія Арістова

Якщо ви пропустили, в чому там скандал, переказую.

Кримськотатарський телеканал ATR заявив, що знову не може отримати держфінансування через внутрішнє розпорядження Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій. Гендиректор телеканалу Ленур Іслямов вважає, що бюджетні кошти, які ATR мали виділити як пряму підтримку, є, але їх можна отримати, взявши участь в тендері. Без тендеру тепер – ніяк. За словами гендиректора каналу, про зміни призначення бюджетних коштів він дізнався на зустрічі з віце-прем’єр-міністром, міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексієм Резніковим. Глава Мінреінтеграціі повідомив, що на розробку тендера їм потрібно півроку і ще два місяці на конкурс.

Представники мовника вважають, що таким чином влада шукає шляхи, як зробити так, щоб телеканал перестав працювати.

«Сьогоднішні стрес-тести, які робить влада – це пряма дискримінація кримських татар. Ми стоїмо поза конкурсами всіма, ми – телеканал корінного народу, тому, коли нам кажуть: «Ви в чергу станьте і таких, як ви, багато», це відразу означає, що нас позбавляють політичного статусу», – каже Іслямов.

Можна обуритися. 

Але. Є в цій історії і зворотна сторона. 

На програму підтримки телерадіокомпаній, які ведуть мовлення на окуповані території Донбасу і Криму, в 2021 році передбачили всього близько 50 мільйонів гривень. Це в 2,5 рази менше ресурсів, ніж пропонувалося на розгляд Верховної Ради за оцінкою реальних потреб мовників.

«Ми пропонуємо розподілити ресурси на кілька лотів… На сьогодні в міністерство надійшли звернення про допомогу від 14 мовників, всі вони потребують підтримки. Зараз ми змушені починати цю роботу в межах коштів, передбачених у законі про державний бюджет на 2021», – заявив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко.

У Мінреінтеграції кажуть, що ці 50 мільйонів не призначені конкретним мовникам, тому їх повинні розподілити на конкурсних засадах.

ATR дуже багато робить для того, щоб кримськотатарська культура була присутня в українських буднях і дає прекрасний майданчик для розвитку кримськотатарської журналістики. Дуже потрібно, щоб він був. Тому всі ініціативи, спрямовані на підтримку його успішної роботи – це важливі і правильні ініціативи.

При цьому важливо розуміти, що в словах Іслямова є частка лукавства. Тому що конкурс – це єдине рішення, яке допоможе зараз вистояти всім тим, хто говорить про окуповані території і працює для людей, змушених жити в тилу окупантів. 

Медіа, які спеціалізуються на темі російської окупації, для рекламодавців не надто привабливі. Якщо ж немає реклами – ЗМІ починає чахнути. І для виживання йому потрібна допомога – держави або аудиторії. Варіанту «прогнутися» під олігархів тут теж немає – ЗМІ без аудиторії їм не цікаве.

Так, держава могла б активніше підтримувати ці медіа. Але держава в цілому не дуже багато уваги приділяє питанню інформаційної політики, присвяченої окупованим територіям. Даремно, звичайно. Але чому так виходить і що з цим робити – тема окремого великого дослідження. А поки нам всім потрібно вчитися взаємодіяти. Для того, щоб продовжувати робити те, що ми робимо.

Складно не тільки каналу ATR. Складно всім.

Коли Іслямов каже, що тендер – це погано, а його медіа змушують встати в один ряд з іншими, це не дуже чесно по відношенню до колег. Тому що коли мова йде про медіа, які висвітлюють тему окупованого Криму, то тих, з ким йому потрібно конкурувати – не так вже й багато. Оскільки провідних кримських ТРК, які мовили ще до початку окупації, всього два. Власне, ATR і «Чорноморка».

І обидві вони важливі. Крім кримських татар, в Криму також багато українців. Так, вони там – не корінний народ. Але це не означає, що вони менше постраждали від окупації. Тому кожна з цих компаній мовить на свій сегмент аудиторії. І робота кожної з цих компаній важлива. Тому що кожна з них працює на захист інформаційного суверенітету країни на своїй ділянці медіапростору.

Вимога проходити тендерні процедури, щоб розподілити гроші для кримських медіа – це не дискримінація. Це – вимоги закону, які зобов’язують проводити тендер, якщо на бюджетні кошти претендують як мінімум два мовника. І, як сказав, радник віце-прем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Андрій Мірошниченко, «було б дивно, якби, захищаючи інформаційний суверенітет, порушували національне законодавство України».

Спекулювати на власній унікальності, прикриваючись, безумовно, важкими випробуваннями, які випали на долю твого народу, для досягнення миттєвої вигоди – це просто. Але це не та позиція, яка дозволяє одержати глобальну перемогу в довгостроковій перспективі.

У нас є один спільний ворог, який заподіяв багато болю всім громадянам України. Це Росія. Так, нам потрібно здобути над ним перемогу. Але ще важливіше – спокійно жити благополучним і якісним життям. Щоб все це сталося – і перемога, і благополучне життя – нам всім потрібно сформувати якісний інформаційний простір. Для себе ж. Щоб він не отруював токсичністю ні тих, хто живе на материковій Україні, ні тих, хто живе в Криму, ні тих, хто живе на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях. 

Внесок телеканалу ATR в його формування є неоціненним. Але й інші медіа роблять не менше. Дуже важливо, щоб телеканал ATR був. Як і всі ті ЗМІ, які працюють на відновлення територіальної цілісності України. 

Читайте також: Ірина Сєдова: Лише 20% російсько-української війни відбувається на Донбасі 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської. 

«Чорноморка» в Telegram і Facebook