День Збройних Сил України – один з найбільш унікальних днів у році. Це день, коли по всіх установах, офісах, конторах і інших всіляких роботах і навчаннях почнуть дарувати всім, хто візуально не належить до жіночої статі, шкарпетки, засоби для гоління і листівки. Такий собі привіт із СРСР. Дату поміняли – суть залишилася та ж.

Спочатку було задумало, що День Збройних Сил України – це день, коли військовим надають знаки уваги. За яких причин школярі належать до військових? Який морально-сексуальний стосунок до ВСУ мають ухильники від призову або мобілізації? Тут навіть дата ролі не грає – День захисника чи інший день в будь-яку іншу пору року. Хоча …

Навіть серед захисників із лав Збройних сил трапляються індивідууми, які зовсім не захисники. Їх зазвичай називають «воюваки». Ви напевно з такими стикалися, навіть якщо самі цього не зрозуміли. Я вам зараз навіть розповім, як їх упізнати.

«Воюваку» від воїна відрізнити дуже легко. Воїн може розповісти масу найрізноманітніших історій про війну. У нього припасено безліч мімімішних історій про тварин, якісь ржачні курйози з армійських буднів, і анекдоти про кумедні ситуації з різними людьми в різних місцях. Алепро по-справжньому страшні свої спогади воїн промовчить, або зачепить їх двома словами. Типу, так, було тяжко; да, було страшно. Все.

«Воювака» ніколи не визнає вголос, що на війні йому було страшно. Якщо він таке і скаже, то сформулює щось на кшталт «спочатку – страшно, а потім – звикаєш». Потім починає пояснювати, як після виключення страху у нього включився героїзм.

Насправді ні! На війні завжди страшно. До цього не можна звикнути. Можна тільки навчитися перенаправляти цей неминаючий страх в іншу емоцію, конструктивнішу.

Ще «воювака» буде в найтонших подробицях розписувати яку-небудь несамовиту історію, яка його змінила. Наприклад, як його друга після вибуху розкидало по полю, а він, біднесенький, ось цими самими руцямі у відеречко залишки близької людини збирав. Воїн такого розповідати не буде. Тому що це – страшний спогад про ненормальну ситуацію, яку нема чого переказувати у всіх подробицях. Воїн обмежиться історією про те, що його друг загинув. Все.

Був у мене випадок, коли один громадянин, який називав себе великим воїном, розповідав, як він воював і танки гриз. Розповідав, попутно віщаючи про баталії, в яких він брав участь. Складалося враження, що він, бідолаха, сам тримав оборону цілого сектора, маючи при собі з озброєння тільки п’ять патронів, ніж та гранату. Цей оповідач дуже різко зменшив темп оповіді і річки кровиці людської, що перетікає з історії в історію, коли йому почали ставити банальні і побутові питання: на яких позиціях стояв, з якою бригадою, і в якому селі найближчий магазин. У відповідь цей «воювака» почав бекати про підвищену надсекретність всього, що пов’язано з його службою. Потім, після деякого спілкування з громадянином, виявилося, що він стояв на позиціях другої лінії оборони, а всі його розповіді про войнушку – всього лише страшилки для цивільних. І потрібні вони для надання більшої власної значущості в очах оточуючих.

Подібні історії трапляються постійно і всюди. Тому і була сказана найточніша і наймудріша мудрість: «Чим далі від війни, тим більше ветеранів».

Думаєте, який стосунок мають «воюваки» до привітань особин чоловічої статі з Днем Збройних Сил? Безпосередній. Такі привітання плодять потенційних «воювак».

Шкарпетки. Засоби для гоління. Листівки. Це як раз той набір, який допоможе захиснику захистити всіх від всього. Чим продиктована подібна традиція? Чому шахтарям в їхнє професійне свято не дарують якесь мило з ніжним ароматом? Чому в день бухгалтера жодну з дівчат не закидають колготками і кремами для депіляції? Чому воїнам в їхній день потрібно дарувати шкарпетки і бритви?

Люди! У Збройних силах не служать школярі. Більш того, відкрию ще одну таємницю. Військову. Готові? В армії жінки теж служать. І воюють вони часто нарівні з чоловіками, а іноді – навіть крутіше. Так чому тільки хлопчикам дарують шкарпетки з бритвами? Може, дівчаткам теж такий наборчик придасться? Так що припиняйте тягнути за собою не найкращу традицію минулого. Вона заважає розвитку.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

Фото | unn.com.ua