ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
1
0
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
1
1
0
Блоги
Дещо про наживу, совість і пам’ять
  13 November 2019 14:13
|
  50

Дещо про наживу, совість і пам’ять

Дещо про наживу, совість і пам’ять

Чесно кажучи, мене вразила картина, описана Президентом України після його відвідин харківських заводів «Укроборонпрому». Так, побувавши на легендарному заводі імені Малишева, Володимир Зеленський почув від директора заводу новину, що шокувала главу держави. Виявляється, на оборонному підприємстві з 2009 року побудували … один танк! А ось за часів колишнього СРСР з конвеєра заводу сходило до 900 танків на рік!

Статистика, зізнаюся, убивча. Для мене, людини, яка віддала армійській службі тридцять три роки, такий виробничий показник – немов зрадницький постріл у спину. А як інакше: в країні йде війна, нашим військовослужбовцям необхідне сучасне озброєння і надійна броня, а завод, який повинен нарощувати наш броньований «кулак», простоює. Фактично залишає наших хлопців на передку беззахисними.

І найголовніше полягає в тому, що нікого не цікавить, чому це відбувається. Ні з кого не запитали за «простій», не прийняли екстрених заходів, щоб виправити ситуацію. До того ж, не висловили стурбованість ні вже колишній Верховний, ні РНБО, ні Камбін, ні профільний комітет Верховної Ради. Про що думали, і чи думали взагалі, в Міноборони, «Укроборонпромі»?

Мимоволі згадалися кадри кінохроніки початку сорокових років минулого століття. Війна. За верстатами на оборонних підприємствах стоять старі, жінки і підлітки. Виготовляють танки, снаряди, стрілецьку зброю. Гасло «Все для фронту, все для перемоги!» фактично поставило в стрій всю країну.

Фронту віддавали останнє.

Знаємо ми і про багато фактів своєрідного спонсорства, благодійності в роки Другої світової. Люди створювали фонди оборони, збирали кошти на створення озброєння. На особисті гроші будували і дарували армії бронекатери, літаки, танки. Була навіть сформована ціла танкова колона …

Чому ж сьогодні не успадкували ці приклади щедрості, меценатства українські бізнесмени, олігархи, можновладці? Щось не помітив я іменних танків і БТРів. А ось про те, що на війні наживали статок, чув уже багато.

Наприклад, зараз НАБУ розслідує справу про закупівлі автомобілів для потреб армії. Розбираються в обставинах внесення в держоборонзамовлення вантажних автомобілів і ціноутворення на них. Йдеться про закупівлю санітарних «Богданів» і вантажних МАЗів. Зокрема, НАБУ з’ясовує, чому щорічно ціна на цю продукцію росла на 30%, а також законність додаткових угод, якими збільшено вартість.

Можна згадати гучні справи з мінометами «Молот», з пулепробивними бронежилетами , з проектом «Стіна». Сюди ж можна віднести розпочату нещодавно головним військовим прокурором Віктором Чумаком  кримінальне провадження через можливі зловживання  в Міноборони під час будівництва «корветів» для потреб Військово-Морських сил.

Ось вам такі щедрість, безкорисливість, бажання кожну гривню вкласти в сучасні та ефективні засоби ведення збройної боротьби. Така вам філантропія.

Бридко красти у своїх, наживатися на крові. Адже вкрадені з бюджету мільйони обертаються технічними недоробками, які в кінцевому рахунку призводять до людських жертв. Дорогу ціну доводиться платити за шахрайство. Як видно, не всі ще засвоїли народну мудрість: «На чужий шматок не роззявляй роток».

І ще. Кожен шахрай, як писав один із літературних критиків, розраховує на погану пам’ять того, хто повинен бути обдуреним. Але ось пам’ять у нас чіпка. Все згадаємо.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2019Всі права захищені