ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
5
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
2
5
Блоги
День захисника України: як зрозуміти, кого не варто вітати
  14 Жовтня 2020 07:14
|
  273

День захисника України: як зрозуміти, кого не варто вітати

День захисника України: як зрозуміти, кого не варто вітати

Трохи проте, як важливий для країни день ми перетворюємо на чергове беззмістовне свято.

Хочеться вірити, що пам’ятку, сформульовану ветераном Олексієм Кушнєрем до Дня захисника, вивчили вже всі. Але про, всяк випадок, повторимо ще раз:
1. Не всі чоловіки захисники України.
2. Не всі захисники України – чоловіки.
3. Серед захисників України є не лише військові.
4. Не всі захисники України українці і не всі українці захисники України.

В принципі, цього цілком достатньо, аби зрозуміти, що 14 жовтня варто дякувати тим, хто щось зробив для захисту держави від зовнішніх загроз. В умовах війни, яка триває більше 6 років, таких людей назбиралось чимало. Хоча б одного знайомого захисника в межах тих самих легендарних семи рукостискань точно можна знайти.

Важливо: Державі потрібен стрижень

Якщо ж вважаєте, що вашому маленькому козачку, як і іншим чарівним хлопчикам у його класі (чи у групі дитячого садочку чи ще десь у його оточенні) не завадить зайве свято із привітаннями, аби вони запам’ятали, що вони – козаки, то придивіться до нього уважніше. Придивіться і подумайте, чи готові ви до того, щоби він став не те що захисником, а хоча б військовим?

Чи готові ви до того, що ваше чудове маля перестане належати не те що вам, а навіть собі протягом більшої частини свого життя? Адже це – саме те, що чекає на всіх без виключення військовослужбовців.

Присяга віськовослужбовця – це більше, ніж просто підписаний папірець. Щойно ваш хлопчик прийме присягу та одягне погони – він стане людиною держави. І належатиме державі, а не собі. Тому що він розміняє своє життя на те, аби нести відповідальність за свій народ. Бо він муситиме стати на його захист, коли виникне таке потреба.

Коли військовий вирішує, що він військовий, то повинен знати – під час виконання свого обов’язку його можуть вбити. Він має бути до цього готовим. Його родина теж має бути готовою до того, що сьогодні він є, а завтра – його можуть вбити. Або поранити настільки сильно, що подальша інвалідність буде неминучою.

Коли цивільна людина вирішує, що бере зброю до рук, аби стати на захист народу своєї країни, вона має бути готова до того, що під час виконання цього обов’язку її можуть вбити. І її родина має бути до цього готова. Різниці з професійними військовими тут ніякої.

Якщо ви до цього не готові – то краще утримайтесь від привітань.

Тому що цей вибір – стати захисником – людині краще робити із абсолютним усвідомленням всіх привілей та ризиків. А не тому, що її з дитинства листівками і подарунками привчили вважати себе захисником.  І це саме той випадок, коли забувати про суть явища чи забивати на неї не варто – рішення ігнорувати мілітаризовану складову явища вартуватиме вам дуже і дуже дорого.

Утримайтесь від привітань. У цей день вони не зовсім доречні. Вітати дітей авансом – це жорстоко. Вітати дорослих всіх скопом – це дурість. Вітати захисників під час війни немає із чим, тому що вони чудово знають, яку ціну заплатили за те, аби стати причетними до цього дня.

Краще подякуйте тим, хто обрав своїм покликанням захист держави. І вшануйте пам’ять тих, хто віддав своє життя за те, аби могли спокійно дискутувати, яке саме значення має 14 жовтня, та як саме ми маємо його святкувати.

Читайте також: Психотерапевт: Історія Зеленського – вона не про перемогу популізму

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.
«Чорноморка» в Telegram та Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені