Дуже хотілося написати душевний спогад про своє знайомство зі світом волонтерів. Про те, що це було схоже на відчуття, яке з’являється, коли в украй невдалий день, промокнувши до нитки під проливним дощем, приходиш до мами додому. І поки ти п’єш щось гаряче і ароматне, загорнувшись в затишний плед, вприкуску з найсмачнішим яблучним пирогом в світі, всі проблеми раптом кудись зникають. А ті, які чомусь не випарувалися – раптом вирішуються добрими помічниками, які невідомо, звідки взялися. Ось в цей момент на душі стає легко, тепло і радісно. Настільки, що весь світ здається приємним, добрим і барвистим. Просто тому, що поруч є хтось, кому не все одно.

Але потім я чомусь відволіклася на новини. І ось там виявилася новина, яка намертво вбила весь милостиво-теплий настрій щодо цього дня.

Виявилося, що президент і його команда хочуть бути причетними до всього, що успішно працює на розвиток країни. Причому, це бажання настільки сильне, що воно перемагає логіку. Сьогодні, з нагоди Дня волонтерів, мабуть, президент призначив наглядача над волонтерами. 

Він підписав указ про призначення Наталії Пушкарьової уповноваженим президента з питань волонтерської діяльності. Навіщо? За офіційною версією – з метою підтримки волонтерської діяльності, забезпечення гарантій дотримання прав і законних інтересів волонтерів. В чому сенс? Його не видно.

Ні, звичайно, глава держави, підкріпив все це окремим Положенням про уповноваженого президента України з питань волонтерської діяльності. Він розписав, що і як цей уповноважений робитиме.

Там, наприклад, говориться, що основними завданнями уповноваженого є моніторинг ситуації щодо забезпечення гарантій дотримання прав і законних інтересів волонтерів та подання президенту України пропозицій щодо підтримки волонтерської діяльності, припинення порушень в цій сфері.

Також уповноважений може вносити на розгляд президента пропозиції щодо підготовки документів з питань підтримки волонтерської діяльності, забезпечення гарантій дотримання прав і законних інтересів волонтерів, і брати участь в експертизі законів, що надійшли главі держави на підпис.

Крім того, уповноважений повинен здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення, відновлення порушених прав і законних інтересів волонтерів, і інформувати весь чесний народ про такі заходи та їх результати.Більш того, в сферу завдань уповноваженого президента з питань волонтерської діяльності входить сприяння налагодженню взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підтримки громадських ініціатив щодо здійснення волонтерської діяльності, забезпечення гарантій дотримання прав волонтерів.

Ну і вишенькою на торті можемо вважати обов’язок готувати заходи за участю президента України, зокрема, міжнародного характеру, з питань, що стосуються підтримки волонтерської діяльності.

Тобто, президент у нас вибрав того, хто буде стежити за тим, щоб волонтери волонтерили, і який буде робити так, щоб держава була максимально причетна до того, що успішно наволонтерять волонтери.  Тим самим перекресливши саму суть ідеї добровільної допомоги людей тим, кому вони вважають за потрібне допомагати, паралельно з тією підтримкою, яку своїм громадянам зобов’язана надавати держава.

Більш специфічного подарунка до дня волонтера уявити неможливо. Нівелювати суть однієї з найсвітліших, найрозвиненіших і найшанованіших громадських інституцій, просто щоб опинитися до неї причетним – це треба вміти. Створити посаду, яка контролює явище, яке контролювати неможливо (тому що бажання допомагати не можна ні промоніторити, ні примусово простимулювати ззовні) – це талант. Власне, кайф і цінність волонтерського руху – саме в його стихійності і некерованості. Волонтерство – це не про державний контроль. Волонтерство – це про зрілість і розвиненість громадян. 

Втім, вся ця історія – відмінний привід кожному з нас виправити ситуацію і самому зробити світ трішечки приємнішим, ставши волонтером. Особливо тим, хто знає, як багато дає підтримка і допомога людей, які добровільно готові вирішити твою проблему.

Кожен з нас може віддячити волонтерів, не просто сказавши їм спасибі, а зробивши для них щось важливе і приємне. Їм можна подарувати квиток в театр. Або запропонувати допомогу в ремонті. Або подарувати теплий шарф. Або відвезти куди-небудь, куди їм треба по своїх справах. Або принести кульок фруктів. Зробити те, що покаже вашим волонтерам, наскільки вони цінні для вас, і наскільки ви готові їх берегти.

Тому що у волонтерів немає пільг, особливих статусів, зайвих грошей або вихідних. У них є просто неконтрольована потреба допомагати, рятувати і робити щось хороше. Без якого наша реальність стане набагато похмуріший. 

Редакція сайта не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook