ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
3
1
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
2
4
3
1
Блоги
Цинічна провокація, або Ілюзія розуміння в очах мучителя
  21 Лютого 2020 13:52
|
  541

Цинічна провокація, або Ілюзія розуміння в очах мучителя

Цинічна провокація, або Ілюзія розуміння в очах мучителя

Замість епіграфа:

«Стокгольмський синдром – психологічний стан, що виникає, коли жертва жорстокого поводження прив’язується, відчуває симпатію і починає ідентифікувати себе зі своїм кривдником».

Вранці 18 лютого найманці РФ атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Орехово, Кримське, Хутір Вільний. За 4,5 години найманці окупантів випустили по позиціях ЗСУ на Донбасі 70 мін 120 – і 82-мм калібрів і здійснили 30 пострілів з танків. В ході бою один український воїн загинув, четверо були поранені. Ця спроба прориву стала першою серйозною ескалацією на фронті за час президентства Володимира Зеленського. Але навіть її він спробував не помітити.

Ескалація ця була нехай і найзначніша за останні місяці, але далеко не така результативна для проросійських бойовиків, як у них бувало в 1014-2015 роках. Але її виявилося достатньо, щоб зайвий раз показати, що президент і його молода команда губляться в кризових ситуаціях. Цілком можливо, від того, що живуть у реальності, яку створило для президента його оточення. В ній Зеленський, всупереч усім даними розвідки, фактам і здоровому глузду, вірить тому, що бачить в очах Володимира Путіна.

Важливо: «Чи хочуть росіяни війни»: подробиці засідання Радбезу ООН до річниці «Мінська»

Ці офтальмологічні практики вселяють у президента України упевненість, що Путін його розуміє і теж налаштований закінчити війну. Вони ж провокують Зеленського на те, щоб доводити всьому світу: у своєму мозку війну він закінчив. Все, що відбувається у світі, який починається за межами цього мозку, ніяк не здатне зруйнувати гіпнотичний результат від тривалого споглядання очей Путіна.

Тому, коли виявляється, що в реальності контрольовані Кремлем бойовики намагаються йти на прорив і захоплювати наші позиції, при цьому абсолютно по-справжньому і назавжди вбиваючи і калічачи українських військових, відповідальність за які несе наш президент, Зеленський губиться. Він починає розповідати про те, що атака бойовиків – це не атака зовсім, а провокація. Провокації бувають, але вони не здатні вплинути на прагнення України до припинення війни і її спроби досягти встановлення стабільного миру. При цьому, співчуття загиблих і поранених висловлюються як би мимохідь.

Читайте також: Дебальцеве: п’ять років в полоні «руского міра»

Від цієї розгубленості глави держави і з бажання його оточення не турбувати затишну інформаційну бульку, в якій живе президент, виходять всі інші загадкові публічні заяви.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов каже, що збройні провокації на лінії зіткнення на Донбасі здійснюють сили, які не зацікавлені в продовженні переговорів в «нормандському форматі». За якими зовнішніми ознаками в РНБО зараз відрізняють провокацію від атаки, і про які саме чудові сили йде мова – ніхто не уточнює. А шкода. Було б цікаво розібратися в нюансах.

Радник секретаря РНБО з питань реінтеграції Донбасу Сергій Сивохо впевнено демонструє власну переконаність у тому, що все, що відбувається – цинічна провокація, яка повинна була зірвати презентацію його дивовижної Національної платформи примирення та єдності. І вона вдалася, тому що презентацію платформи після тривалих важких коливань все ж вирішили перенести.

Цікаво: Вода, Крим, Арахамія. Рука тримать фейспалм втомилась

Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, заявляє, що «немає достовірної інформації про те, яка із сторін почала наступ і ще треба розібратися, хто перший почав. Потім, мабуть знову скаже, що його не так зрозуміли, і журналісти вирвали його слова з контексту. Але відтоді, як він очолив президентську фракцію, у журналістів взаємини з контекстами Арахамії все ніяк не складуться – вони їх беруть і виривають, беруть і виривають. І так – весь час.

Начальник Генерального штабу Головнокомандувач Збройних Сил України Руслан Хомчак у своєму виступі постійно акцентує увагу на тому, що саме «незаконні збройні формування ОРДЛО» відкрили артилерійський вогонь з усіх систем по позиціях 72и і 93и окремих механізованих бригад.

Той факт, що ОРДЛО – це не збройні формування, це назва тимчасово окупованих територій, встановлена українським законодавством. Незаконні озброєні формування, що включають в себе так само пересічних громадян РФ і російських військовослужбовців – це формування так званих «ДНР» і «ЛНР». Чому генерал плутає ці поняття, жонглювання якими зміщує акцент уваги з російсько-української війни на внутрішній конфлікт – питання.

Важливо: У Міноборони назвали точну кількість загиблих військових у війні на Донбасі 

При цьому всі оперують максимально нейтральними поняттями «сутичка», «противник», «провокація». Всі намагаються уникати навіть натяків на те, що в країні триває, все ж, війна, в якій нападає на нас Росія.

За підсумком виходить, що розгубленість і некомпетентність тих, хто сьогодні опинився у владі, поступово стають схожими на капітуляцію і здачу національних інтересів. А все, що, за задумом Зеленського і його молодої команди, має виглядати як умиротворення агресора і покликане її не провокувати, до болю нагадує стокгольмський синдром на державному рівні.

Читайте також: Блокпости, сутички, молебні і обурення Зеленського: головне про евакуацію українців з епіцентру коронавірусу 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

«Чорноморка» в Telegram і Facebook 

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2020Всі права захищені