За останні кілька днів ми стільки говорили про Коломойського і манеру його спілкування з американськими журналістами, що навіть ніяково якось тепер питати. Але все ж запитаю. А навіщо ми обговорювали, що думає Коломойський, і так про це переживали? 

Підсумки підведемо. Тепер ми знаємо, що, на думку Коломойського, Росія сильніша за Україну. Що люди хочуть миру і доброго життя. Що Америка змушує нас воювати і навіть не дає нам грошей за це.

Тепер ми знаємо, що, на думку Коломойського, відновлення зв’язків із Росією необхідне нам для економічного виживання. І якщо Росія дасть нам достатньо грошей, то вся Україна в єдиному пориві щасливо забуде і про війну, і про пролиту кров.

Тепер ми знаємо, що, на думку Коломойського, ЄС і НАТО ніколи не приймуть Україну, тому треба терміново починати дружити з Росією, тому що вона хотіла б привести нас до нового Варшавського договору. Тим більше, що США ми потрібні не самі по собі, а тільки для того, щоб використовувати Україну з метою послабити РФ. Тому США буде вести війну проти Росії до останнього українця.

Тепер ми знаємо, що, на думку Коломойського, російські гроші можуть замінити кредити МВФ. Він каже, що ми візьмемо $100 млрд у росіян, вони із задоволенням їх нам дадуть і ніяких проблем ні у кого не виникне. Так Україна зблизиться з Росією, російські танки стоятимуть біля Кракова і Варшави і від цього НАТО буде бруднити штани і купувати памперси.

Окей, було цікаво ознайомитися з тим, що Коломойський вголос і ротом озвучує спеціальному кореспондентові The New York Times в Москві. Але нам-то що від цього? 

Вас лякає і ображає позиція Коломойського? В цьому немає нічого нового. Він завжди був ось таким, нахабним, хамським, впевненим у власній величі та виключній правоті. Він ніколи не був тим патріотом України, якого ми намагалися з нього зліпити. Він був виключно патріотом себе і своїх активів. Його ніколи не хвилювали ні інтереси України, ні бажання і прагнення українців, ні ті високі ідеали, якими щодня оперують романтики, що штовхають розвиток нашої країни вперед.

Вся його манера поведінки – вона про його винятковеу повагу тільки до самого себе. З цим його поверхневим ставленням до навколишнього світу і відверто зневажливим сприйняттям оточуючих людей. З його грубим хамством (саме хамством, а не харизматичною безпосередністю, як здається багатьом), яке повинно підкреслити можливість дозволити собі те, чого звичайна людина собі не дозволить. З його впевненим ігноруванням того факту, що реальність дещо змінилася з часів розвалу «совка». З його відвертими і далеко не завжди етичними маніпуляціями різною інформацією.

Його цікавить його особиста безпека і благополуччя. Йому плювати на нас і нашу країну, разом з нашою думкою про нього і його вчинки. Так було завжди. У чому новина? Що тут обговорювати?

Інформаційної складової в його цитатах – нуль. Зате там є підвищена концентрація емоцій, яка тільки підсилює загальну нервову роздраяність суспільних настроїв. Приділяти стільки уваги фантазіям і загрозам Коломойського тільки тому, що московський журналіст, який, швидше за все, не просто так отримав доступ до думок нахабного олігарха, називає його «впливовим» – дивно. Стверджувати, що нарешті при владі нормальний пацан, який зараз все розрулить за поняттями – нерозумно. Ображатися тим, що він і в гріш не ставить вас і вашу людську гідність – безглуздо. Страждати, що зараз він зрадить і вас, і ваші плани на майбутнє – теж.

Пам’ятайте, що він – не державний муж, від слів і рішень якого залежить державна політика. Пам’ятайте, що він – не впливова людина, а людина, яка забрала з вашої кишені тисячі гривень, за допомогою «Привату». Пам’ятайте, що його інтереси та інтереси Президента України – це не одне і те ж, тому не варто перебільшувати його вплив на долю держави.

І найголовніше: пам’ятайте, що ваше майбутнє залежить не від Коломойського, а виключно від вас. Як і умови вашого життя. Тому якщо вас щось бентежить в баченні Коломойським напрямку розвитку країни, то знайдіть спосіб на нього вплинути. Благо інструментів для прояву громадянської активності і громадянського впливу в нашій країні поки достатньо. Досить просто захотіти взяти на себе відповідальність.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської. 

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook