Жити в мирі – природна потреба людини. Жити в мирі сьогодні й завтра – ось уже кілька років це головна з найзаповітніших мрій українців. Далеко чи близько перебуває наша країна від її досягнення? Які кроки має здійснювати, які сили об’єднувати, якими словами й діями переконувати іншу сторону збройного конфлікту та тих своїх же громадян, які втратили орієнтири або віру? Саме ці актуальні питання стояли на порядку денному круглого столу на тему «Громадські ініціативи для розбудови миру та інтеграції», організованого 26 листопада Українською мережею освіти дорослих та розвитку інновацій у межах проекту «Діалог для миру та інтеграції» в партнерстві з Мережею порівняльних досліджень (Comparative Research Network) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

До участі в круглому столі організатори запросили активістів громадських організацій, які ставлять своєю метою розбудову миру і взаєморозуміння в країні, збереження її історичних, духовних цінностей, природних багатств та економічного потенціалу. Прикметно, що багато з них представляють східну частину України, часто це райони, наближені до місця військового конфлікту, інші є переміщеними з тих регіонів особами. Учасниками дискусії стали й представники засобів масової інформації.

У своєму вітальному слові президентка громадської організації «Альянс за громадянські права» Світлана Закревська зазначила, що проект «Діалог для миру та інтеграції» був започаткований нинішнього року, а його спонукальним моментом стала гірка статистика втрат унаслідок збройного конфлікту, який триває вже понад п’ять років, зокрема втрат серед цивільних громадян, причому по обидва боки лінії розмежування, і – що особливо боляче – загибелі дітей. До фізичних втрат додаються також моральні – втрати порозуміння, віри, людяності. Деякі «пропагандисти» та «продавці ненависті» на мирних українських територіях поширюють міфи щодо наших громадян, які залишились на окупованій частині Донбасу. Міфи підсилюються негативним емоційним підґрунтям, розпалюванням внутрішньої ворожнечі, при цьому не маючи нічого спільного з реальністю. Ось на подолання цієї внутрішньої ворожнечі, на розвінчування міфів та пошук шляхів для досягнення миру і спрямований проект «Діалог для миру та інтеграції».

Президентка ГО «Альянс за громадянські права» підкреслила, що з належним порозумінням поставилась до необхідності такої роботи і стала партнером громадська організація з Німеччини «Мережа порівняльних досліджень». Руку партнерської допомоги згодом простягли також Фонд Гайнца Зайделя та Міністерство закордонних справ ФРН. До залучення в проект визначили цільову аудиторію – громадських активістів, а також журналістів. Адже саме ці люди є найбільш впливовими провідниками ідей у своїх громадах, на місцях, віч-на-віч доносять суспільству певні меседжі, які допомагають деміфологізувати конфлікт і визначати шляхи та спільні зусилля для його вирішення.

Проект уже має певні результати, констатувала Світлана Закревська, оскільки німецькі партнери сприяли забезпеченню навчальних візитів громадських активістів та журналістів до ФРН, проведенню там практичних занять, тренінгів, рольових ігор, а також продовженню такого циклу занять в Україні на Львівщині. Вона щиро подякувала їм за таку вагому допомогу. Аудиторія залучених до проекту українських громад збільшується, а значить – закладені ідеї мають поширення і сприятимуть поставленій меті.

Яким досвідом розбудови миру й порозуміння може поділитись Німеччина в контексті 30-ї річниці падіння Берлінської стіни, розповіла учасникам дискусії перший секретар Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні Крістіна Фьорстер. Вона відзначила, що громадянське суспільство може зробити дуже багато для об’єднання конфліктуючих сторін, але другою складовою в цьому має бути відповідна політична ситуація, і ці процеси взаємопов’язані. Слід також розуміти, що саме об’єднання – це буде тільки початок тривалої й наполегливої подальшої роботи для досягнення порозуміння й бажаних результатів.

Директор представництва Фонду Ганса Зейделя в Україні Даніель Зайберлінг зупинився на питаннях зміцнення демократії та відновлення миру в Україні як частини місії Фонду. На його переконання, громади мають усвідомити, що вони є не просто малою адміністративною одиницею, а малою одиницею демократії. І вони, й громадяни мають право критичного контролю над діями уряду, владних структур. Цьому та іншим формам роботи потрібно навчати, ось чому так важлива діяльність Української мережі освіти дорослих.

Про роль і місце громадських організацій у процесах об’єднання та розбудови миру, а також про передумови й вагомість німецько-українського партнерства в цьому сенсі говорив у своєму виступі представник німецької ГО «Мережа порівняльних досліджень» (Comparative Research Network) Мартін Бартел. Він зазначив, що більшість громадських організацій створювали звичайні люди, але їх діяльність визначали поставлена мета й наполегливість у її досягненні. Роль і місія цих організацій в об’єднавчих процесах дуже великі, тож промовець підкреслив необхідність просвітницької роботи активістів громадських організацій на місцях, необхідність якомога ширшого охоплення цими організаціями питань суспільного життя.

Досвідом комунікації, який можна вважати найбільш наближеним до українських реалій, поділилася директор ГО «Взаємодія» (Кишинів – Тирасполь, Молдова) Оксана Алістратова. Її розповідь була переконливим свідченням того, що в досягненні важливої мети взаєморозуміння розмежованих груп людей слід бути наполегливими, проявляти мудрість, терпимість, навчатись народній дипломатії. Роль громадських організацій дуже важлива в комунікації: звичайно, не вони починали процеси роз’єднання, але вони свідомі громадяни, які живуть у цьому суспільстві. І саме вони можуть пояснити іншим людям, що якщо ті не беруть участі в суспільних процесах, то стануть гальмом для нього й самих себе в майбутньому.

Активності й цікавості круглому столу додали відеопрезентації учасників навчального візиту до Берліна журналістів та інших активістів проекту «Діалог для миру та інтеграції», а також їх розповіді про втілення одержаного досвіду на місцях, у діяльності громад, міст, у взаємодії з органами місцевого самоврядування. В обмін думками жваво включалися й інші учасники заходу. Робота, розпочата в ході круглого столу, продовжилась на наступних практичних заняттях і тренінгах.

Читайте «Чорноморку» в Telegram та Facebook