Європейський суд з прав людини восени зможе визначитися з прийнятністю великої кримської справи проти Росії щодо порушення нею прав людини під час окупації півострова. 

Про це під час Age of Crimea Forum 2020 розповів заступник міністра юстиції Іван Ліщина, передає ZMINA.

Він нагадав, що три з п’яти поданих Україною справ стосуються Криму. Велика кримська справа охоплює всі порушення прав людини на півострові під час окупації. Друга справа стосується політв’язнів, зокрема з Криму. Третя – незаконного захоплення українських моряків у територіальних водах України.

Наразі всі справи перебувають на стадії прийнятності для Європейського суду з прав людини. РФ висловила заперечення щодо прийнятності стосовно всіх заяв України.

Іван Ліщина назвав заперечення держави-агресора калькою із двох міждержавних справ щодо Грузії та Росії. Він нагадав, що ЄСПЛ відкинув аргументи Росії в грузинському кейсі.

У Міністерстві юстиції очікують орієнтовно восени рішення ЄСПЛ про прийнятність великої кримської справи та справи щодо Донбасу.

«Точної інформації немає, але є деякі натяки, що це відбудеться восени», – прокоментував Іван Ліщина.

Він повідомив, що команді, яка збирає докази російської агресії, бракує первинних документів, що свідчать про злочин Росії.

«У нас немає офіційного наказу для 75-ї повітряно-десантної дивізії із Пскова вирушити на великих десантних кораблях 21 січня 2014 року до Севастополя. Ми знаємо, за даними наших свідків, що їм було дано команду вирушити та розпочати блокування українських військових аеродромів поблизу Севастополя», – сказав представник міністерства.

Він повідомив, що Україна намагається довести в ЄСПЛ належну дату ефективного контролю Росії над Кримом. Адже, на відміну від ситуації з Донбасом, РФ визнає ефективний контроль над півостровом, але не називає чітко дати. Сумнівається між 18 лютого та 21 березня 2014 року, коли набрав чинності закон про приєднання до Росії Криму.

«У них позиція, що ефективний контроль Росії починається з 21 березня, а з 18 лютого до цього часу нібито був контроль в органів Криму, які спершу були українськими під головуванням Аксьонова, а із 16 лютого стали на шлях незалежності. Хто контролював півострів між 16 лютого та 21 березня – невідомо, за версією Росії», – сказав Ліщина.

Водночас він додав, що не знає такого юридичного терміна, як «орган, який став на шлях незалежності».

Нагадаємо, Україна подала заяву до ЄСПЛ 13 березня 2014 року. У ній вона посилається на порушення кількох статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема українська сторона стверджує, що з боку РФ існувала адміністративна практика вбивств українських військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів і цивільних осіб. Українську сторону в суді представляє заступник міністра юстиції Іван Ліщина.

Читайте також: 26 лютого – День спротиву Криму російській окупації: офіційно визнали

«Чорноморка» в Telegram і Facebook