Спільне розслідування радіо «Куреш» та Центру журналістських розслідувань у циклі матеріалів «Хто і як просуває «русский мир» у Херсоні» викрили цілу мережу грантерів фонду «Русский мир», яка накрила системи освіти та культури міста.

Вперше про «м’яку силу» як інструмент і метод досягнення мети без застосування зброї президент РФ Володимир Путін згадав у програмній статті «Россия и меняющийся мир» у лютому 2012 року, відразу після «арабської весни». Тоді ж на щорічній нараді він поставив завдання дипломатичному корпусу. Провідниками політики «м’якої сили» Путін називає Федеральне агентство «Россотрудничество» та Фонд «Русский мир». В Україні мережа центрів «Русского мира» накриває університети, школи і бібліотеки.

На карті центри і кабінети фонду «Русский мир» найрясніше представлені саме в Україні – аж два десятки. Крім них в університетах відкривались центри ще одного фонду МЗС Росії – імені Горчакова. Повне сприяння їхній діяльності надавав колишній міністр освіти України Дмитро Табачник.

З початком збройної агресії Росії проти України під тиском студентів та громадськості центри фонду «Русский мир» закрили, однак громадські організації та проросійські діячі продовжують отримувати гранти і досі. А представництво Россотрудничества вільно діє у Києві та Одесі.

Правовою підставою для діяльності цього інструменту «м’якої сили» країни-агресора в Україні є підписана між урядами України та Росії ще у 1998 році Угода про відкриття у Москві культурного центру України, а в Києві – Російського центру науки та культури. Однак чинності Угода набрала лише у 2012 році, після того як її ратифікували російська Держдума та Рада Федерації Росії. Тож центри нібито відкрили заново.

У 2016 році Центр журналістських розслідувань виявив, що Росія грубо порушує міжурядову Угоду, стаття 6 якої передбачала, що культурні центри України та Росії повинні бути зареєстровані як юридичні особи. Український центр у Москві таку держреєстрацію має. А Російський центр науки та культури в українському держреєстрі відсутній. За документами насправді в Україні зареєстровано не культурний центр, а представництво Федерального агентства Росії. Тобто, представництво центрального органу влади РФ.

Державна фіскальна служба повідомила ЦЖР, що представництво Россотрудничества було зареєстроване в Україні міністерством юстиції у 2005 році. Однак у Мінюсті стверджують, що ні в 2005 році, ні надалі не реєстрували представництва іноземних державних органів.

Отже, маємо дві невідповідності Угоді: в Україні діє не Російський центр науки та культури, а представництво іноземного державного органу «Россотрудничество», яке не зареєстроване як юридична особа. Як воно фінансується – інформація закрита, бо представництво є нерезидентом. При цьому воно провадить достатньо витратну діяльність – проводить масу заходів, видає літературу, організовує виставки та концерти, привозить до України російських митців і надає гранти українським організаціям.

У Верховній Раді двічі подавались законопроекти про денонсацію Угоди про створення культурних центрів у Києві та Москві – у 2016 та 2017 році. Однак вони так і не потрапили до зали. При цьому ні Россотрудничество, ні фонд «Русский мир», які активно діють на території окупованого Криму, не внесені до санкційних списків РНБО. Хоча СБУ не раз подавала таку пропозицію до Ради нацбезпеки і оборони.

Також важливо: Українські активісти створили міжнародний центр протидії російській пропаганді

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook