Більше 80% українців стикалися з дезінформацією в ЗМІ про коронавірусну хворобу COVID-19 та інші важливі теми. Третина з них готові ділитися нею з іншими. Більше половини не вважають дезінформацію проблемою.

Такі результати соціологічного опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа – 2020 р.», передає «Укрінформ».

«Левова частка українців стикалася з неправдивими чутками та дезінформацією про коронавірусну хворобу. Більш як 80% респондентів зазначили, що їм було відомо про поширення неправдивих історій, пов’язаних із коронавірусом – наприклад, про те, що це біологічна зброя, розроблена в китайських чи американських лабораторіях, що його вигадали медіа, або що до його поширення призвело використання інтернет-технологій 5G. Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими, а більш як третина зізналися, що ділилися цією дезінформацією з іншими», – зазначила під час презентації директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак.

Читайте також: Як Кремль наносить дезінформаційні удари по звільнених і окупованих територіях України

Згідно з дослідженням, 77% українців усвідомлюють існування дезінформації, а близько 62% респондентів впевнені в своїй здатності відрізнити дезінформацію від правдивих новин. Це призводить до браку розуміння проблеми дезінформації: 58% опитаних не вважали дезінформацію серйозною проблемою, тоді як 35% вважали, що з цим треба щось робити. Втім, реальне вміння респондентів відрізняти якісну інформацію від дезінформації не збігалося з їхньою власною оцінкою, а тих, яким вдалося визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією значно поменшало: з 11% у 2019-му до лише 3% у 2020-му, зазначалося на презентації.

«У цьогорічному опитуванні ми помітили кілька тривожних тенденцій. Новини, які люди споживають на соціальних медіаплатформах, не завжди надійні. Крім того, чимало людей стикалися із неправдивими історіями, пов’язаними з COVID-19 та іншими важливими темами. Факт того, що третина респондентів засвідчила свій намір поділитися неправдивою інформацією із широким загалом, навіть якщо вони самі в неї не вірили, показує, що ми з партнерами маємо наполегливо працювати, щоб допомогти українцям зрозуміти, наскільки важливо не поширювати дезінформацію і дотримуватися інформаційної гігієни», –  наголосила МакКормак.

За її словами, дослідження підтвердило світову тенденцію до зростання популярності цифрових медіа на противагу телебаченню та іншим традиційним новинним ЗМІ. Перше місце серед джерел інформації, яким найбільше довіряють, поділили між собою національні та регіональні онлайн-медіа – до кожного з них відчувають довіру по 48% опитаних. Тоді як показник довіри до національних телеканалів становить 41% – проти 49% у 2019 році. Єдиними типами медіа, яким вдалося цього року наростити довіру до себе, стали регіональне радіо (22%) та регіональні онлайн-медіа (48%), які, на думку респондентів, пропонують ширший спектр точок зору.

Важливо: «Мертвонароджене дитя»: чому Інформаційна стратегія повернення Криму неефективна

Опитування також показало, що частка українських інтернет-користувачів зросла з 71% у 2015 році до 90% у 2020 році. Серед молоді віком 18-35 років цей показник сягає 100%.

Також, згідно з дослідженням, українці помітили скорочення обсягів інформування про реформи. Близько 47% респондентів зазначили, що їм бракувало інформації про медичну реформу, попри те, що обізнаність щодо неї була високою і становила 55%. Порівняно з минулим роком обізнаність громадян щодо земельної реформи зросла з 35% до 53%, тоді як показники обізнаності щодо реформи децентралізації впали з 46% до 35%, а щодо пенсійної реформи – з 48% до 43%.

Дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році» було проведено соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження – вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні.

У липні-серпні цього року представники InMind опитали 4000 респондентів у 12 областях України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Також важливо: Інформаційна гігієна. Чому ми миємо руки, але не чистимо мізки?