Провали в соціально-економічному житті АР Крим, які допустила і продовжує допускати окупаційна влада, російські пропагандисти намагаються списати на українських фахівців інформаційно-психологічних операцій.

Про це у колонці для «Міжнародного центру протидії російській пропаганді» написав Тимофій Гольц.

Він зауважив, що низький рівень життя населення, підкріплений тотальною мілітаризацію півострова, політичними переслідуваннями та короновірусом, призводять до поширення невдовольства діями російської влади.

Подіями, які зсередини підривають імідж окупаційної влади тільки протягом минулого тижня стали: виступи жителів Севастополя за закриття сміття-сортувального комплексу «Екоград» (значно погіршує екологічну ситуацію навколо міста), закриття на обсервацію Сімферопільської клінічної лікарні через підвищення кількості випадків зараження медперсоналу короновірусом, залучення підрозділів Россгвардії до охорони медичних закладів по півострову (що опосередковано свідчить про неконтрольованість епідемії владою Криму), прогнозований дефіцит води в місті Севастопіль восени 2020 року (відповідно до заяви директора Севастопольського «Водоканалу»), затримання осіб керівного складу Криму у звинувачені у зраді на користь України, подальша мілітаризація півострова, зниження екологічної безпеки тощо. Відповідно, міжнародна спільнота продовжує закликати припинити репресії і залякування громадян в окупованому Криму, а також допустити міжнародних спостерігачів.

«В таких умовах, органи пропаганди РФ проводять заходи відведення уваги населення від неспроможності окупаційної влади забезпечити нормальне життя та розвиток півострову. Серед всього переліку таких заходів є проведення флешмобу до «Дня пам’яті жертв геноциду вірмен 1915 року», поширення заяв чиновників окупаційної адміністрації Криму про початок зростання туристичного потоку на територію півострова (в розпал епідемії, під час якої знімаються зі зберігання навіть госпітальні судна), публікації даних про суттєвий приріст населення міста Севастополь за останні два роки (за рахунок міграції з РФ), звинувачення України в підриві процесу розвитку суспільства АР Крим тощо», – зазначив автор.

Серед звинувачень, увагу фахівців МЦПРП привернуло оприлюднення матеріалів, начебто виробництва українських фахівців з інформаційно-психологічних операцій.

Шляхом фальсифікації показників українських інформаційників, керівництво ФСБ намагається приховати власну неспроможність утримати зростання суспільної недовіри та підвищення фактів висміювання влади Росії населенням Криму. Звісно, формування образу ворогу ззовні завжди краще, ніж підігрівання негативних настроїв в підконтрольному суспільстві. Подібні заходи проводились пропагандою Радянського Союзу, проте, як свідчить історія, їх ефективність виявилась майже нульовою. Сьогодні нащадки пропагандистів Радянського Союзу не знаходять нічого кращого, ніж проводити чорний піар на користь їх колег з України.

Автор зазначив, що заходи пропаганди організовує та координує чітка вертикаль відповідних органів. В Кремлі, при однозначно особистому погодженні Путіна, за них відповідає перший заступник голови адміністрації президента РФ Олексій Громов (прізвище при народженні – Гробов)

В сфері його задач є підготовка та координація заходів інформаційного впливу на державному рівні, керівництво всією вертикаллю органів інформаційної боротьби, в тому числі і військових.

Безпосередньо в АР Крим за заходи пропаганди та блокування невдоволення населенням дій влади відповідає і центр інформаційного протиборства Південного воєнного округу (місто Ростов-на-Дону). Проте, на цьому центрі лежать потужні навантаження по впливу на східні території України. Тому основний тягар по Криму лежить на загоні психологічних операцій, який розгорнутий на території колишнього 39 навчального центру ВМС України. Слід зазначити, що в його складі діють і зрадники – колишні військовослужбовці аналогічних підрозділів Збройних Сил України.

Фахівці МЦПРП зазначають, що як би там не було, але висвітлені матеріали є непоганими, з ознаками креативного підходу до впливу на відповідні цільові аудиторії. Якби ці матеріали і були виробництва українських інформаційників, то вони б свідчили про їх певну ефективність. Негативні коментарі та реакції споживачів даних матеріалів і є свідченнями їх успішності.

«В таких умовах, російським пропагандистам слід менше розробляти подібні агітки. Вони можуть приводити до підвищення популярності української сторони. А це не вигідно Росії та керівництву цієї країни», – іронізує автор.

Читайте також: Незалежні ЗМІ і пандемія: російські журналісти під ударом