Спроби «націоналізувати» квартири в ОРДЛО, які відповідно до «указу» так званого «очільника ДНР» Дениса Пушиліна можуть визнати «безхазяйними», – незаконні, і за такі діяння після деокупації настане відповідальність. 

Про це заявила представниця окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ), юристка Тетяна Іванова  в ефірі телеканалу «Дом».

«Я хочу сказати, щоб мене почули на непідконтрольній території, – будь-які спроби змінити права власності, якщо вони встановлені законодавством України, є незаконними», – акцентувала вона.

Іванова рекомендувала «не наражати себе додатково на кримінальну відповідальність», займаючись відбиранням нерухомості на непідконтрольній території.

«Якщо це держслужбовці – за це в будь-якому разі доведеться відповідати, навіть якщо вони виконують свою роботу, як співробітники будь-яких підприємств на непідконтрольній території. Якщо це незаконні захоплення, як це було у 2014-2015 роках, цим людям теж доведеться відповідати», – наголосила юристка.

Крім того, вона пояснила, що у людей, які побоюються за своє майно, що залишилося на окупованій території, є два варіанти – реструктуризувати заборгованість за місцевими «законами», або ж чекати на деокупацію, щоб розібратися з комунальними платежами.

«Кожен повинен ухвалити рішення для себе: або ви оплачуватимете комунальні платежі, або ви почекаєте, коли ця територія буде звільнена, й лише потім розбиратиметися з комунальними платежами. Тим, хто не хоче наражатися на ризик і вирішив усе-таки комунальні оплачувати, я хочу сказати, що там працює програма реструктуризації боргів, і якщо ви не можете в’їхати на цю територію, але у вас там є сусіди, знайомі, друзі, куми, хто завгодно, якщо хочете зробити реструктуризацію – доручіть це їм», – рекомендує Іванова.

За її словами, форсування «націоналізації» в ОРДЛО пов’язано з тим, що місцеві комунальні підприємства мають дуже велику заборгованість за платежами від населення, яке часто не має коштів, щоб їх оплачувати. А «владі» потрібно якось відшкодовувати ці втрати.

«Щоб якимось чином погасити цю заборгованість, вирішили її стягувати з людей, які там не проживають, тому що для них це більш серйозна тема – позбутися житла. Тих, хто там проживає, звісно, ніхто не виселятиме через борги, а ось стягнути борги з тих, хто не проживає, – дуже навіть можливо», – доповнила Іванова.

Читайте також: Як переселенцям відновити втрачені документи на нерухомість