Жителі кримського Армянська знову скаржаться на забруднене повітря: за їхніми словами, запах хімікатів з’явився ввечері 29 серпня. У той же час, російський міністр екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв стверджує, що за результатами моніторингу концентрація забруднюючих речовин в нічний час доби в Армянську нижча денної, і «причини для занепокоєння немає».

Жителі Армянська 17 серпня вийшли на акцію «на захист порушених екологічних прав» внаслідок минулорічної аварії на підприємстві «Кримський титан». Активісти заявили про намір звернутися до суду з вимогою відшкодувати матеріальну, фізичну і моральну шкоди в розмірі понад мільйон рублів на кожного потерпілого жителя, повідомляють «Крим.Реалії».

Мешканка багатоповерхового будинку по вулиці Сімферопольській розповіла, що забруднене повітря продовжує впливати на рослини: «Викиди невеликими порціями йдуть постійно. У мене вікна квартири коштують вночі на провітрюванні, запах відчувається. Але це не кислота, а щось інше. Позавчора був великий викид, приблизно о п’ятій ранку, у мене під вікном моментально «згоріли» троянди».

Активістка з Армянська Катерина Пивовар зазначає, що повітря в місті зараз забруднене, як рік тому, тільки в порівняно меншому ступені.

«Ситуація схожа на минулорічну, але не настільки критична. Скарг вже досить багато, і зараз стану моїх дітей таке ж, як було в серпні 2018 го: знову висип, кашель, печіння в очах – але не завжди, а з періодичністю, у вечірній час і в нічний. Є запах сірки і солодкуватий присмак у роті. Приїжджі з жахом, запитують, що у нас тут відбувається, тому що у них за три дні стан погіршився. У багатьох загострюються хронічні захворювання, вони відчувають, що тут щось не так. Точно такий же жирний наліт в під’їзді, на вікнах, на машинах. Наскільки мені відомо – я не знаю, правда чи ні – призупинили у зв’язку з викидами якийсь цех, тому що люди знову почали скаржитися, обурюватися. Мені здається, що в цьому році набагато гірше з інформуванням народу», – розповіла активістка.

За словами Катерини Пивовар, в департаменті охорони здоров’я Красноперекопська в минулому році по телефону ділилися інформацією про викиди, а зараз співробітники відмовилися це робити під приводом, що вони не мають права говорити про ситуацію обстановці.

Тим часом на телеканалі «Крим 24» вийшов сюжет, в якому говорилося про те, що співробітники «Центру лабораторного аналізу і технічних вимірювань» проводять заміри тричі на добу, в тому числі вночі, а в кислотонакопичувач «Кримського титану» нібито надходить близько 70 тисяч кубометрів води в день. Крім того, журналісти з посиланням на керівництво заводу підтверджують, що роботу одного цеху розвантажили на час спеки.

Громадський активіст в Криму Сергій Акімов брав участь вже в двох акціях в Армянську, коли місцеві жителі вимагали від української влади пустити воду по Північно-Кримському каналу, а від російської влади – компенсацій. Він упевнений, що російська влада Криму насправді не контролює ситуацію.

«Те, що зупинений цех один, – ми розуміємо, що влада не справляється з ситуацією. Поки не буде запущений Північно-Кримський канал, що не буде толку ніякого. Але політики або не можуть, або не хочуть домовлятися. Також ми зверталися до того ж Нараєва, в усі організації – МНС, Мінекології, Росспоживнагляд, але нам відписки написали, пустили по нижніх інстанціях. Останній у нас був пікет 17 серпня, коли ми вирішили, що будемо подавати в суд на компенсації. Але поки не буде запущений канал, буде гинути і Армянськ, і північ Криму. Рішення ніякого на сьогоднішній день немає по заводу «Кримський титан». Сьогодні 99% жителів Армянська із задоволенням би поїхали, але квартири там ніхто не купує – а місцевим нічого не залишається робити, як жити там. Вони розуміють, що труять своє здоров’я, своїх дітей, і ще невідомо, як це далі відіб’ється на здоров’ї дітей», – відзначив активіст.

Акімов обіцяє в разі, якщо в російських судах позови місцевих жителів не задовольнять, вони будуть звертатися до Європейського суду з прав людини.

Раніше російський Гідрометцентр Криму опублікував дані спостережень за повітрям в Армянську в липні 2019 року, згідно з яким «рівень забруднення атмосфери визначався як високий», причому «за п’ятьма показниками: зважених речовинах, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фтористому водню, хлористому водню».

Хімік-біолог Одеського національного університету імені Мечникова Владислав Балинський нагадує, що російська влада Криму тільки збільшує потужність заводу «Кримський титан».

«Ми бачимо, що підвищуються темпи виробництва, причому до 2020 року їх планують підвищити мало не в два рази. Це все на тлі порушення технологічних процесів, які явно пов’язані з нестачею води. Оскільки мова йде про співвідношення корисного продукту до побічних, забруднюючих речовини 1 до 10 приблизно, то природно, що має місце дуже значний приріст забруднюючих речовин. Я не зовсім згоден, що забруднення в атмосфері пов’язані тільки з кислотонакопичувачем. Просто подібний сульфатний спосіб виробництва діоксиду титану значить охолодження суміші, і в разі недостатнього охолодження значно збільшується викид пароподібного ангідриду сірки. Я вважаю, що з цим в першу чергу пов’язані підвищені викиди», – каже Балинський.

Він також вказує на те, що російські стандарти по гранично допустимих концентраціях забруднюючих речовин набагато більше європейських, тобто підвищені показники за такою шкалою це дійсно серйозна проблема.

Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова переконана, що чергова хвиля викидів в Армянську буде спущена на гальмах російською владою.

«У Росії люди завжди мають другорядне значення. Те, що відбувається забруднення, те, що страждають люди, це не так важливо, тому що є більш важливі справи, якісь стратегічні завдання. Ми можемо бачити це по Северодвінську, де стався вибух ядерного двигуна, а людей довго не евакуювали, їм ніхто нічого не говорив. Армянськ – всього лише лайт-версія. Всі сподіваються на те, що настане осінь, підуть дощі, температура впаде і все само собою закінчиться. Ніхто радикальних заходів вживати не буде, завод закривати невигідно: це і податки в бюджет, і робота для місцевих жителів. Це цілий клубок соціальних і економічних проблем», – підсумувала Горюнова.