У Російській академії наук розрахували гіпотетичний сценарій, в якому єдиний економічний простір РФ розпадається на автономні утворення по межах федеральних округів. Розрахунки проводилися за аналогією з моделюванням розвалу СРСР в кінці 1980-х.
Про це розповів в інтерв’ю російському «Комерсанту» заступник директора з науки Інституту економіки промислового виробництва Сибірського відділення РАН, доктор економічних наук, член-кореспондент РАН Віктор Суслов.
Результати досліджень по російській економіці, які проводяться останні десять років виявилися, за його словами, «гнітючими».
«Найсамодостатнішим макрорегіоном Росії є Північно-Західний федеральний округ. У стані автаркії він зберігає 85,4% вихідного рівня свого цільового показника. Це навіть більше, ніж аналогічний російський показник напередодні розпаду СРСР (64,6%)», – поділився підсумками розрахунків Суслов.
Непогано, за його словами, виглядає Сибірський федеральний округ (54,2%), набагато гірше – Уральський округ (22,5%). В інших федеральних округах розрив зовнішніх зв’язків обнуляє їх цільовий показник.
«Найбільш злісним «паразитом» на «тілі» Росії є Центральний федеральний округ. Його «вклади» в цільові показники всіх федеральних округів виявилися негативними, причому «результатом» його «взаємодії» з Північно-Західним округом є скорочення цільового показника останнього майже на одну чверть», – розповів Суслов.
При цьому Центральний федеральний округ разом з Москвою – це реальний російський центр – науково-освітній, інноваційно-технологічний, культурний, транспортно-логістичний, фінансовий і т.д., перераховує він: «Ситуація, що склалася – наслідок непропорційно і несправедливо великих доходів, одержуваних перш за все в Москві. Фінансові ресурси штучно стягуються в федеральний центр з усієї країни».
«Робочими конячками» в системі російських макрорегіонів виступають Північно-Західний, Уральський, Сибірський і Далекосхідний федеральні округи, каже академік. Приволзький, Північнокавказький і Південний федеральний округу, навпаки, мають негативне сальдо взаємодії, хоча і не таке велике як Москва.
«Чисто умоглядно можна зіставити нинішній російський стан із СРСР напередодні розпаду», – констатував Суслов.
За словами науковця, гасло, що «маячить на горизонті» – «досить годувати Москву» навряд чи простимулює політичний розпад країни.
«Все-таки дуже сильні культурно-історичні основи єдності Росії. Але до розуміння центральною владою необхідності рішучих кроків у бік реального федералізму загроза цього гасла може, сподіваюся, привести», – резюмував академік.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені