Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону в особі головуючого судді Генералова Олександра, судової колегії: Меркулова Дмитра, Саннікова Олексія виніс обвинувальний вирок Акіму Бекірову, Сейтвелі Сейтабдієву, Ескендеру Сулейманову, Асану Янікову у справі «другої Сімферопольської групи» Хізб-ут-Тахрір. Кримськотатарських активістів відправили в колонії суворого режиму на терміни від 14 до 15 років, повідомила «Кримська солідарність».

Суд визнав активістів винними за статтею 205.5 КК РФ. 33-річний спеціаліст з IT-безпеки Акім Бекіров, 28-річний активіст Сейтвелі Сейтабдієв та 38-річний столяр Рустем Сейтхалілов отримали 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з першими 5 роками у в’язниці та 1 роком обмеження волі пересування. 48-річного технічного інженера Ескендера Сулейманова та 35-річного будівельника Асана Янікова засудили до 15 років колонії, 5 років у в’язниці та 1 року обмеження свободи пересування. У політв’язнів на волі залишилися дружини, діти та старі батьки.

Обмеження після терміну включають такі заборони: не виходити з дому з 10 вечора до 6 ранку. Не відвідувати місця проведення масових заходів, не брати участь у зазначених заходах. Не змінювати місце проживання, місце роботи без повідомлення державних наглядових органів. Два рази на місяць відзначатися у ФСВП.

Підтримати арештованих активістів із Криму приїхали десятки співвітчизників.

Крім того, оголошення вироку супроводжувалося флешмобом у Криму, десятки жителів півострова сфотографувалися з плакатами: «Вирок за релігію – узаконене беззаконня», «Солідарність – не злочин», «Ваші терміни нас не зламають», «Стоп репресіям за національною ознакою», «Кримські татари – не терористи».

Біля будівлі суду в Ростові-на-Дону був виставлений поліцейський патруль, деякі з них були з автоматами і просили слухачів дотримуватися соціальної дистанції.

«За сьогоднішнім вироком ми не мали ілюзій. Тому що не варто чекати на справедливість від несправедливого. Помилково чекати миру і добра від людей, що прийшли до тебе озброєними до зубів», – заявила Ельвіна Мустафаєва, дружина Сейтвелі Сейтабдієва.

Всі заарештовані були активістами «Кримської солідарності», допомагали організовувати передачі у в’язницю своїм співвітчизникам, відвідували судові засідання та масові заходи на підтримку кримських татар.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів і не планували вчиняти терористичний акт. Решта інформації зводиться до показань двох прихованих свідків, перевірити які неможливо. Більше того, їхні слова в залі суду суперечать свідченням, наданим ними у слідчого та під час оперативно-розшукових заходів.

Сумніви викликає і лінгвістико-психологічна та релігієзнавча експертизи, виконані під кураторством ФСБ. Незалежні фахівці спростували багато їхніх тверджень, а також довели, що розшифровки виконані у невідповідний реальності термін. Суд проігнорував їхні показання.

Раніше 3 березня прокурор Сергій Айдінов запросив для Акіма Бекірова, Сейтвелі Сейтабдієва та Рустема Сейтхалілова 15 років колонії, з них 3 роки в’язниці та обмеження свободи пересування на 1 рік та 6 місяців. Для Ескендера Сулейманова та Асана Янікова обвинувач запросив 16 років колонії та аналогічно 3 роки у в’язниці та 1 рік та 6 місяців обмежень – після відбуття терміну.

«Для чого все це робиться? Скільки це може тривати? Скільки ще безневинних душ може постраждати? Чи не це насправді залякування? Чи це не насильство? Чи це не тероризм? Чи не це прояв ненависті за національною та релігійною ознакою? А звинувачення в підготовці насильницького захоплення влади від тих, хто сам її захопив у Криму в 2014 році, звучить не без знущання», – говорив Рустем Сейтхалілов у своєму останньому слові.

Важливо: Морги забиті тілами, росіяни втікають: очевидець про ситуацію в окупованому Криму від початку вторгнення РФ в Україну

27 березня 2019 року в Криму проходили наймасовіші обшуки в будинках кримських мусульман за останні десятиліття. Слідчі дії проводили у Кам’янці, Строганівці, Білому – це селища, в яких переважно живуть кримські татари. На місцях працювали співробітники ФСБ, ОМОНу, Росгвардії, поліції, ДПС.

25 кримськотатарських громадських активістів – Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Меджит Абдурахманов, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Ізет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Акім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Арифмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров и Раім Айвазов – звинувачуються в причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка визнана в Росії терористичною, але діє без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу. Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання «Кримська солідарність». Умеров, Бекіров, Ізетов та Айвазов звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації», до довічного позбавлення волі). Інші за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації», до 20 років позбавлення волі). Всім фігурантам справи було також висунуто звинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ («Приготування до насильницького захоплення влади», до 10 років позбавлення волі).

Організацію «Хізб ут-Тахрір» було визнано терористичною 14 лютого 2003 року Верховним судом Російської Федерації у закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення винесено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки у закритому процесі брала участь лише сторона звинувачення, а саме ФСБ. Представники партії не мали змоги донести свою позицію до справи. До сьогоднішнього моменту суд відмовляється оскаржити це рішення з різних причин. Однією з них є те, що обвинувачені у справах «Хізб-ут-Тахрір» не брали участі у початковому процесі про заборону організації.

З січня 2015 року кримінальні справи «Хізб ут-Тахрір» почали порушуватись у Криму, який перейшов під контроль Росії. При цьому в Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити у ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

Обвинувальний висновок всіх подібних справ спирається на лінгвістико-психологічні та релігієзнавчі експертизи та показання таємних свідків. При цьому результати експертиз часто неможливо заперечити – вони виконані в суперечливих умовах під керівництвом ФСБ, компетентність фахівців викликає питання, а свідчення незалежних експертів, які спростовують дані дослідження, суд не бере до уваги.

Показання ж засекречених свідків зовсім неможливо перевірити, незважаючи на те, що вони виступають як основний доказ обвинувачення. При допиті такі свідки часто уникають незручних питань, їх первинні показання відрізняються від тих, що вони дають адвокатам, але суд бере до уваги лише їхні допити, отримані за допомогою ФСБ. Неодноразово сторона захисту заявляла суду, що знає особу деяких прихованих свідків, стверджуючи, що ті є агентами спецслужб РФ і дають свідомо неправдиві свідчення.

Незважаючи на це, щоразу суд відмовляється розкрити їхні особи, посилаючись на якусь загрозу життю таких свідків. Юристами було зафіксовано підказки секретним свідкам, звуки перегортання сторінок та інші порушення під час допиту.

Фото: Кримська солідарність

Читайте також: Жахлива помилка: прем’єр Великобританії про окупацію Криму та мовчання Заходу