ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
7
0
6
ДЕНЬ ОКУПАЦІЇ:
3
7
0
6
У полі зору
РФ руйнує екосистеми Криму: екологи звернулися до міжнародних організацій
  28 Жовтня 2020 11:07
|
  882

РФ руйнує екосистеми Криму: екологи звернулися до міжнародних організацій

РФ руйнує екосистеми Криму: екологи звернулися до міжнародних організацій

Українська незалежна морська профспілка направила заяву «Екологічні та гуманітарні виклики в морських просторах навколо Криму» в профільні міжнародні, міжурядові і неурядові, органи. У Заяві зазначено, що захист морських екосистем і забезпечення прав на сталий розвиток для людей, залучених в морську економіку, є головними пріоритетами сучасної глобальної цивілізації, повідомила Асоціація реінтеграції Криму. При цьому з 2014 року, коли Кримський півострів і морські простори навколо нього потрапили під контроль Російської Федерації, посилилися ризики і виклики, небезпечні як для екології, так і для людей Азово-Чорноморського басейну.

Ці проблеми в Заяві розділені на кілька груп.

Щодо викликів нуклеарізації в Заяві зазначено, що російська військова влада в Криму відновлює радянську ядерну інфраструктуру Чорноморського флоту, включаючи облаштування місць зберігання ядерної зброї в районі Севастополя і Краснокам’янці поблизу Феодосії. Залізничне сполучення через Керченську протоку, відкрите в 2020 році, дозволило російській владі перекидати ядерні боєголовки до Криму відповідно до російських військових стандартів. Також з 2014 року невідома доля навчального ядерного реактора, розташованого в Севастопольському технічному університеті. Така ситуація посилює ризики радіоактивного забруднення моря в Чорному морі, включаючи райони Севастополя і Феодосії. Характер чорноморських течій дозволяє стверджувати, що будь-яка така забруднена вода буде переміщатися спочатку до узбережжя материкової України, а пізніше до територіального моря Румунії та Болгарії.

Щодо наземного забруднення в Заяві констатовано, що за останні п’ять років точкові забруднення вод Чорного моря з Криму зросли. Основними джерелами цього забруднення є міські стічні води кримських населених пунктів, а найбільш небезпечна ситуація склалася в Севастополі. Це місто як основна російська військова база отримав приріст власного населення за рахунок постійної мілітаризації, з 350 тисяч у 2013 році до 550 тисяч у 2020 році. Головні севастопольські очисні споруди «Південні» в 2015-2016 роках потрапили в стан колапсу і зараз відходи життєдіяльності цього міста скидаються безпосередньо в Чорне море. Подібна ситуація на місцевому рівні посилилася в Євпаторії, Ялті, Коктебелі та Феодосії. Плани російської де-факто влади в Криму передбачають розміщення двох станцій опріснення води по 20 тисяч кубометрів на день, зі скиданням отриманої ропи в Чорне море. Хімічні заводи «Титан» і «Красноперекопський содовий завод», розташовані в Північному Криму, забруднюють атмосферу широким набором хімічних речовин, що викликають кислотні дощі в чорноморському Каркинитском затоці та інших частинах басейну. Чорноморські течії переносять ці забруднення спочатку до українського материкового узбережжя, а потім в територіальне море Румунії, Болгарії та Туреччини.

Згадайте: Фіолетова вода: В окупованій Феодосії екологічна проблема

Щодо забруднення з суден в Заяві зазначено, що севастопольська військово-морська база і пов’язані з нею місця перебування Чорноморського флоту Росії є основними джерелами забруднення моря з суден, включаючи нафтопродукти, неконтрольований баластовий обмін і хімікати ракетного палива.  Неконтрольована зона перевантаження суднового вантажів на південь від Керченської протоки є іншим районом забруднення моря з суден, включаючи руду, сірку і нафтопродукти.  Таке забруднення відбувається як під час «звичайних» перевантажень, так і при частих інциденти.  Зокрема в 2017-2020 роках в цих водах затонуло як мінімум три танкера після пожеж і вибухів на борту.  Шельфові платформи контрольованої Росією компанії «Чорноморнафтогаз» і видобуток на них газу і газового конденсату в північній частині Чорного моря також стали стійким джерелом відповідного забруднення моря на цій території.  Чорноморські течії поширюють ці забруднення по всьому басейну.

Відносно ерозії морських ландшафтів в заяві зазначено, що бізнес-структури, підконтрольні російській де-факто влади в Криму, добувають пісок з морського дна в Каламітській і Каркинитском затоках з подальшою його перевантаженням для потреб будівництва в морському порту Євпаторії.  Така неконтрольована видобуток піску руйнує прибережні екосистеми шляхом їх ерозії, включаючи пляжі в Каламітській затоці і Бакальську косу, яка зникла з 2015 року разом зі своєю унікальною екосистемою.  Більш того, видобуток піску руйнує унікальні екосистеми морського дна в Каркинитском затоці, що є зоною нересту для більшості видів чорноморських риб, доступних для місцевого і промислового рибальства, таких як кефаль, вугор, анчоус, калкан, кілька, сардінелла, сарган і так далі. Наприклад, унікальні поля філофори (морських водоростей) в північній частині Чорного моря з 2015 року практично зникли. Проблеми відновлення рибних запасів, викликані масштабної видобутком піску з Криму, важливі для всього промислового рибальства Чорного моря.

Щодо неконтрольованого промислового рибальства в заяві зазначено, що в той же час посилюється нічим не обмежене і неконтрольоване морське рибальство, організоване бізнес-структурами, підконтрольними російської де-факто влади в Криму і російської мафії, що стає проблемою вищого рівня небезпеки як для морських екосистем,  так і для правомірного традиційного прибережного і басейнового риболовства України, Болгарії, Грузії, Румунії та Туреччини в Чорному і Азовському морях.

Всі негативні екологічні фактори, викликані військово-економічною діяльністю в Криму, також становлять виклик для сталого розвитку прибережних громад та їх членів, включаючи морську економіку.

На жаль, ситуація окупації Криму та присвоєння відповідних активів супроводжується мілітаризацією Росією морських районів навколо Криму, включаючи платформи на шельфі і зони безпеки, супроводжується масовими захопленнями українських рибалок та їхніх суден, необгрунтованими зупинками і інспекціями в Азовському і Керченській морях.  Наша профспілка неодноразово повідомляв про пов’язані з цим порушення прав українських рибалок, зокрема кримчан, в ООН, МОП та ОБСЄ. Зараз розгляд заяв членів нашої профспілки проти Росії триває в Комітеті ООН з прав людини і в Європейському суді з прав людини.

Порушення Росією морського права вже було предметом ряду резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, Парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ та ОЧЕС.  Зокрема, ці порушення докладно відображені в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 2018 року 73/194 та від 9 грудня 2019 74/17 року про мілітаризацію Криму і Чорного та Азовського морів.

Інтереси збереження екологічної стабільності всього Чорноморського регіону повністю залежать від прихильності країн принципам міжнародного права і дружніх відносин.  Щоб забезпечити належні цивілізовані форми користування морем морські держави і морської бізнес повинні уникати дій, спрямованих на підтримку вищезгаданого гноблення морського середовища.

У Заяві профспілки запропоновані невідкладні кроки, які можуть бути зроблені в рамках описаної ситуації.  Українська профспілка закликає відповідні міжурядові і неурядові організації приділяти більше уваги екологічної ситуації у водах навколо Криму, особливо в контексті триваючого російсько-українського збройного конфлікту.  Таке увагу може бути пов’язана з підтримкою незалежних експертів і наукових досліджень цих екологічних проблем, з відображенням і освітленням їх на міжнародному рівні, з організацією міжнародних екологічних експедицій для дослідження реальної ситуації в Чорному і Азовському морях.

Заява Українського незалежного морської профспілки «Екологічні та гуманітарні виклики в морських просторах навколо Криму» було направлено до Європейської економічної комісії ООН, до Програми ООН з навколишнього середовища, у Всесвітню метеорологічну організацію, в Продовольчу і сільськогосподарську організацію ООН, в Міжурядову панель зі зміни клімату,  в Європейське агентство навколишнього середовища, в Загальну середземноморську комісію з рибальства, в комісію з питань захисту Чорного моря від забруднення, в Комітет з виконання Конвенції про вплив на навколишнє середовище в транскордонному контексті.  Також це Заява була подана в авторитетні природоохоронні неурядові структури, такі як Всесвітній фонд дикої природи, Грінпіс, ​​Океану, Міжнародний союз з охорони навколишнього середовища, Інститут глобального зеленого зростання, Конфедерація європейських суспільств екологічного моделювання, Міжнародний координатор моніторингу європейських узбереж, Європейська асоціація екологічних і  ресурсних економістів, Чорноморська ініціатива блакитного зростання.

Читайте також: Ядовитый бизнес: Как оккупационные власти позволяют травить крымчан

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook

© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені