«Жовтий» рівень терористичної небезпеки запроваджено на півночі окупованого Криму, а також у кількох регіонах Росії: Білгородській, Курській, Брянській областях, кількох районах Воронезької та Краснодарського краю – це території, що межують з Україною. Життя людей тут змінилось після повномасштабного вторгнення РФ на українську землю. Щоправда, більшість жителів не можуть пов’язати ці зміни з війною, передає  «Дом».

У цих регіонах не припиняється ажіотажний попит на ходові товари. У Краснодарському краї їх тепер не виставляють на полиці магазинів, а складують поміж рядами.

«Так ще ніколи не було, щоб гречку ось так виставляли, сіль, цукор та олію. Такі основні продукти стали не на полицях, а от так між рядами, палетами виставляють», – коментує покупниця.

Для того, щоб збити купівельний ажіотаж, у регіонах влаштовують ярмарки. За цукром на одній із таких у Білгородській області — черга.

«Прийшов, дивлюся просто. На мою думку, люди даремно влаштували це», – каже перехожий.

Загальним панічним настроям почала піддаватися навіть місцева влада.

«Людям і так непросто. Зарплати ж не збільшуються. Як людям жити при зарплаті в 25 тис. (менше 9 тис. грн, — ред.), маючи чотирьох дітей. Чесно, питання, яке ви мені ставите, я не знаю, як відповісти. Коли ціна на цукор збільшується вдвічі», – каже губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков.

Помітно дорожчають із кожним днем не тільки соціально значущі продукти. У Брянській області покупців шокують ціни на фрукти та каву.

«Заїхала фруктів дітям купити, закінчилися. Банани були по 104 руб. (37 грн), сьогодні вже по 109 (39 грн). Яблука — 132 руб. (47 грн) – тверді, як кіл. Кава. Ціни захмарні — по 500 руб. (179 грн) більш-менш», – коментує покупниця.

У Курській області різко зросли ціни й на непродовольчі товари.

«На побутову техніку. Тільки задумала щось купити, подорожчало, отже, відставили покупку», – каже мешканка.

При цьому далеко не всі жителі розуміють, що зростання цін і зникнення з полиць деяких товарів, є прямим наслідком санкцій через вторгнення Росії в Україну. Вважають підвищення цін штучним:

«У нас що, м’ясо з Америки везуть? Цукор з Америки везуть? Питання, чому ми злимо народ? Чи це спеціально робиться, чи прокуратура міста не працює»;

«Люди живуть уже з останнього. Хліб дорожчає, борошно, основні продукти дорожчають. Що це за штучне підвищення цін?!».

Таке незнання через те, що більшість живе у паралельній реальності, створеній пропагандою. По телевізору людям щодня розповідають, що під час так званої «спецоперації» в Україні нібито не гинуть мирні громадяни:

«Ми прості люди, але дивимося новини і все. У нас у Чорному морі стоять кораблі під водою та над водою. І стоїть там така зброя — направили, раз точково… Ось як у Харкові аеродром точково, люди мирні живі, а у них склалася будівля»;

«Ні, це не війна. Як я це розумію для себе, що це зачистка від нациків»;

«Захід не хоче йти назустріч Росії, тому це все й сталося. Як би безвихідь».

Тих, хто знає правду про російські військові злочини на території України, дуже мало. Але вони є, кажуть, що не хочуть війни:

«Не хочемо війни з Україною. Ми дружимо з Україною, і не віримо ми, що Україна хоче війни з нами: не віримо і не повіримо. Тому що ми їх добре знаємо, ми звикли до цього. Ми справді на кордоні, у всіх родичі тут і там»;

«Звичайно, хочеться, щоб якнайшвидше це все закінчилося. Ну, напад Росії на Україну. Ну, ось ці дії наші, які керуються нашим президентом. Але виходити на вулиці страшно».

З кожним новим запровадженням санкцій поступово стає більше тих, хто ставить запитання: хто винен і що робити. Відповіді знаходять, наприклад, такі:

«Уряд міняти треба, та й усе, що це? А людям що робити? Пенсіонери з останніх грошей навіть на похорон не зберуть собі».

На думку експертів, погіршення економічної ситуації та призов до армії можуть вплинути на росіян протверезно.

«Подальше погіршення і економічної ситуації, і порожні полиці — ось те, що хіба що мотивує: холодильник і призов до армії… Тобто красиво дивитися на російські перемоги у телевізорі. А коли за це потрібно, незрозуміло за що, власне, покласти життя своє або своїх близьких, тоді люди починають замислюватися», – зазначила експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Протестні настрої також почали посилюватися через скорочення доходів та зростання безробіття у зв’язку з виходом з Росії багатьох компаній.

«Є підприємства, які закрилися і перебувають у простої. Вони не звільнили своїх працівників. Але за законом, ті люди, які там працюють, вони отримують, якщо з вини роботодавця, — дві третини заробітку. Якщо неповний тиждень, то заробіток знижується за домовленістю. Тобто люди серйозно втратять у доходах», – коментує доцентка кафедри соціології та політології Воронезького державного університету Вікторія Чернікова.

Згідно зі статистикою, загалом по Росії вже налічують від 16 до 20 млн громадян, які живуть за межею бідності. Наприклад, у Воронезькій області третина населення ледве зводить кінці з кінцями.

Фото ілюстративне

Читайте також: Протести наростають, доводиться залякувати власних пропагандистів: що відбувається у рашистів