Генпрокурор Ірина Венедиктова 29 червня передала «департамент війни» у підпорядкування заступнику генпрокурора Максиму Якубовському, який раніше був юристом проросійського політика Віктора Медведчука, а вже 30 червня передала керівництво департаментом собі. Українські правозахисники, юристи та рідні жертв збройного конфлікту звернулись до іноземних посольств та представництв міжнародних організацій в Україні рекомендувати Венедіктовій повернути вказане відомство Гюндузу Мамедову, який його створив та має для цього відповідні знання та досвід.

Про це йдеться у колективній заяві, яку опублікував Центр прав людини ZMINA.

«Ми, представники організацій громадянського суспільства, жертви збройного конфлікту і їх представники, звертаємося до вас з цим листом, щоб висловити нашу глибоку стурбованість і попередити вас про нещодавнє рішення генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової відсторонити заступника генерального прокурора Гюндуза Мамедова від координації роботи департаменту з нагляду за розслідуванням злочинів, скоєних під час збройного конфлікту і замінити його спочатку на Максима Якубовського як відповідального заступника, а через день – на себе», – йдеться у зверненні.

Правозахисники впевнені, що такі необґрунтовані рішення не тільки анулюють всі досягнення громадянського суспільства за останні 7 років в області розслідування і переслідування тяжких злочинів, скоєних під час збройного конфлікту в Україні, а й ставлять під загрозу будь-яку можливість для жертв збройного конфлікту домогтися справедливості за скоєні проти них тяжкі злочини.

«Розслідування і переслідування тяжких міжнародних злочинів вимагає спеціальних навичок і знань, іншої інфраструктури та законодавчої бази – зовсім іншого підходу, ніж той, який використовується для переслідування звичайних злочинів. Ця зміна, яку Мамедов активно просуває своєю самовідданою роботою з 2016 року, спочатку в прокуратурі Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а з жовтня 2019 року – на центральному рівні в Офісі генерального прокурора», – вказують автори листа.

Правозахисники також зазначили, що Мамедов витратив роки на розвиток і придбання необхідних навичок і знань в галузі міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права та передачу їх прокурорам «департаменту війни» і його регіональних відділень. Він був відкритий для співпраці з організаціями громадянського суспільства, жертвами збройного конфлікту і їх представниками, а також міжнародними експертами в цій галузі і заручився їх повною консолідованою підтримкою. Крім того, ініціативи Мамедова внесли значний вклад в розвиток передової практики переслідування за тяжкі злочини на національному рівні.

У заяві наголошується, що рішення забрати «департамент війни» з підпорядкування Мамедова стає ще більш разючим у світлі того, що ніхто в Офісі генпрокурора, включаючи саму Венедіктову, не володіє відповідними знаннями, досвідом або навіть концептуальним розумінням перерахованого вище.

«Тому її мотиви неясні. Однак ясно те, що призначення когось для керівництва цією роботою за відсутності необхідних знань і досвіду надасть згубний вплив на всі позитивні розробки й плани та поставить хрест на будь-яких надіях на справедливість для жертв тяжких злочинів», – вказують правозахисники.

В зв’язку з цим організації громадянського суспільства та асоціації жертв звернулися до посольств і представництв міжнародних організацій з проханням рекомендувати Венедіктовій наступне:

– скасувати своє рішення про заміну Мамедова особою, яка не має відповідних знань і досвіду;

– якомога швидше повернути управління департаментом Мамедову;

– утриматися від подальших спроб підірвати всі зусилля, спрямовані на забезпечення правосуддя і відповідальності за тяжкі міжнародні злочини, вчинені під час збройного конфлікту в Україні, шляхом прийняття незбалансованих, непродуманих і помилкових рішень.

Автори листа також просять послів рекомендувати президенту України Володимиру Зеленському забезпечити незалежність прокурорів «департаменту війни», включаючи Мамедова.

Читайте також: Правова війна: який стан справ по Криму у міжнародних судах