Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) пропонує урядам країн – членів Ради Європи вжити низку заходів для полегшення гуманітарних наслідків загарбницької війни Росії проти України.

Відповідну резолюцію ПАРЄ прийняла після загальних дебатів за трьома доповідями – про гуманітарні наслідки, внутрішні та зовнішні переміщення, захист і догляд за несупроводжуваними дітьми-мігрантами, справедливості та безпеки для жінок, передає Укрінформ.

У документі наголошується, що ПАРЄ надзвичайно стурбована гуманітарними наслідками, спричиненими загарбницькою війною Росії проти України.

ПАРЄ закликає держави – члени Ради Європи підтримати довгострокові зобов’язання Організації перед Україною, які були включені до скоригованого Плану дій для України (2018-2022), що містить низку невідкладних заходів щодо подолання прямих наслідків агресії, вчиненої Росією.

ПАРЄ пропонує всім національним парламентам, включаючи парламенти держав, які не є членами Євросоюзу та ще не активізували Директиви про тимчасовий захист, запровадити принаймні еквівалент такого захисту та поширити його на громадян третіх країн. Це, зокрема, може включати скасування візових обмежень, якщо такі є.

Асамблея усвідомлює, що гуманітарні наслідки агресії не будуть вирішені у короткостроковій перспективі, «тому важливо забезпечити постійну, довгострокову та скоординовану підтримку з боку держав – членів Ради Європи, щоб переміщені особи та біженці з України отримували всю необхідну допомогу для можливості вести гідне та перспективне життя».

Також ПАРЄ закликає українську та російську владу відновити обмін військовополоненими та повернути їх на свої території відповідно до правил Женевських конвенцій через Міжнародний комітет Червоного Хреста та міжнародні гуманітарні організації.

У резолюції наголошується, що вже зараз потрібно думати про відновлення України. Вона вітає обіцянки на конференції донорів у Варшаві 5 травня 2022 року.

«Цю міжнародну допомогу потрібно буде ретельно направити та координувати, щоб задовольнити усі потреби українського суспільства. Крім того, Рада Європи працюватиме над просуванням та забезпеченням глобальної системи відповідальності за агресивну війну проти України та грубі порушення прав людини шляхом інституціалізації компенсації для України», – йдеться у документі.

Серед іншого, ПАРЄ закликає Європейський Союз терміново надати чітке юридичне роз’яснення щодо прав осіб, які отримують тимчасовий захист, які після того, як прожили в Європейському Союзі понад 90 днів протягом 180 днів, повернулися до України та бажають знову в’їхати на територію ЄС.

З метою запобігання торгівлі людьми ПАРЄ виступає за створення транснаціональної системи відстеження, яка б допомогла прикордонній поліції легше ідентифікувати потенційних жертв.

У резолюції наголошується на важливості підзвітності та прозорості одержувачів допомоги, а також розподілу міжнародної допомоги та фінансування для задоволення невідкладних потреб переміщених людей.

Серед іншого, ПАРЄ наголошує на необхідності надання безпечних та регулярних шляхів безпеки для всіх людей, незалежно від їхньої національності, етнічної приналежності та релігії, включаючи осіб без громадянства та ромів без документів.

Крім того, посилаючись на відповідні резолюції та рекомендації Ради Європи, ПАРЄ нагадує, що становище дітей потребує конкретних заходів, що ґрунтуються на принципі інтересів дитини.

Зазначається, що слід якомога раніше і не пізніше завершення навчального року за українською програмою, на початку навчального року-2022 заохочувати дітей вступати до шкіл у країні, де вони знаходяться.

«Необхідно систематично використовувати інструменти мовної освіти та лінгвістичної інтеграції дітей, розроблені Радою Європи. Після повернення в Україну отримані знання мають бути визнані українською шкільною системою», – йдеться у документі.

Доступ до дошкільних закладів також важливий для багатьох жінок, які прибувають з маленькими дітьми, для яких відсутність такого виду догляду за дітьми ще більше ускладнить їхню інтеграцію та доступ до ринку праці.

ПАРЄ вітає вже прийняті зусилля для розвитку спроможності фахівців із визнання атестатів для сприяння ефективному, професійному та справедливому опрацюванню українських кваліфікацій. Зазначається, що європейський кваліфікаційний паспорт може допомогти біженцям та урядам країн ухвалити їх у найближчий період. Вже 16 європейських країн приєдналися до цього проєкту Ради Європи, і Асамблея заохочує інших зробити це навіть за відсутності повного пакета документації.

Також ПАРЄ вітає створення платформи за підтримки Конгресу місцевої та регіональної влади Cities4Cities як місце координації для синхронного реагування на запити та потреби українських міст та регіонів. Вона закликає цю ініціативу стати повноцінною європейською платформою побратимів.

До того ж ПАРЄ зазначає, що держави-члени, які не мають спільного кордону з Україною, мають більше інвестувати у координацію та підтримку величезних зусиль у сусідніх країнах. Асамблея закликає центральні, регіональні та місцеві органи влади сприяти внутрішньому та міжнародному перевезенню переміщених осіб, зокрема, шляхом надання додаткових транспортних засобів, а також супутніх послуг.

Асамблея також рекомендує створити єдину платформу для інформації та придбання залізничних квитків на європейському рівні.

Крім того, ПАРЄ заявляє про свою стурбованість мінуванням території України Росією та закликає до великих зусиль, щоб допомогти Україні прискорити процес розмінування її територій.

Читайте також: Воєнні злочини в Україні розслідуватимуть американські мисливці за нацистами