Апеляційний військовий суд у Власіхі залишив в силі рішення Південного окружного військового суду про продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою в СІЗО п’ятьом кримським татарам з «другої Сімферопольської групи» Хізб ут-Тахрір – журналісту Ремзі Бекірову, правозахиснику Різі Ізетову, активістам Фарходу Базарову, Раїмі Айвазову, Шабану Умерову.

Адвокати брали участь у засіданні по відеоконференцзв’язку з Кримського гарнізонного військового суду, повідомила «Кримська солідарність».

Захисник Еміль Курбедінов після засідання повідомив, що підсудні наполягали на застосуванні до них IV Женевської конвенції, як до громадян України, які вимушено отримали російське громадянство і «незаконно були викрадені з території Криму».

Прокурор Сухоруков в своєму виступі звернув увагу, що дана конвенція не застосовується в цій справі, так як Крим є частиною Російської Федерації, а зворотні твердження підсудних і захисників його ображають. У підсумку, апеляційний суд підтвердив рішення Південного окружного військового суду про продовження строків тримання під вартою.

Крім того, Шабан Умеров знову клопотав про надання йому перекладача, але суд пояснив йому, що адвокати пояснять незрозумілі йому речі. 

«Для мене це було незрозуміло, це абсолютно необгрунтована, суперечлива позиція суду, що адвокати, в тому числі, можуть володіти статусами перекладача», – коментує адвокат Курбедінов.

Захист має намір оскаржити рішення в касаційному суді, щоб потім представляти інтереси політв’язнів в ЄСПЛ.

Нагадаємо, з березня по квітень 2019 року в Криму було затримано 25 осіб. Всіх їх звинувачують в причетності до ісламської політичної партії «Хізб-ут Тахрір», яка визнана в Росії терористичною організацією, але не заборонена в Україні. П’ятьом з них ставлять організацію терористичної діяльності, іншим – участь. Це наймасовіша справа проти «Хізб-ут Тахрір» в Криму.

Багато хто із затриманих були активістами громадського правозахисного руху «Кримська солідарність», відомого своєю активною роботою щодо захисту жертв політичних переслідувань в Криму. Серед них – правозахисники, громадські журналісти, волонтери.

На думку адвокатів, які працюють з цією категорією справ, протягом усього слідства не представлено жодного доказу провини і причетності підсудних до терористичних актів або насильства.

В основу обвинувального вироку лягли свідчення «секретного свідка» і висновки релігієзнавчої експертизи. Примітно, що релігієзнавча експертиза виконана експертами в галузі культурології та філології, які не мають глибоких знань в релігії, зокрема, в Ісламі.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Відсутні будь-які докази, що б свідчили про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації і захоплення влади. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні і політичні теми. Що фактично і стало єдиним доказом скоєння ними злочину терористичного характеру.

Читайте також: Річниця обшуків в Криму: родичі і захист розповіли про долю незаконно засуджених