Уповноважений ВРУ з прав людини Людмила Денісова представила спецдоповідь «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло». Аналіз законодавства, звернення від ВПО щодо порушення їх права на житло, моніторингові візити, в тому числі до місць компактного проживання свідчать, що за увесь час внутрішнього переміщення ані на загальнодержавному, ані на місцевому рівнях, так і не впроваджено середньо та довгострокових рішень, необхідних для розв’язання житлових проблем громадян, які стали жертвами конфлікту. Єдиний позитив – на наступний рік на відновлення зруйнованого житла закладено більше грошей, ніж цього року.

«Для ВПО основними умовами успішної інтеграції є житло, постійний дохід та зайнятість. Близько 60% ВПО живуть в орендованому житлі, з них щонайменше 27% зазначають про ризики виселення зі свого поточного житла через неспроможність сплачувати орендну плату. Недостатні обсяги щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання спонукають їх повертатися на території, де їм потенційно може загрожувати небезпека. Близько 65% осіб, які повернулися проживати на тимчасово окуповані території – це особи віком від 60 років і старше», – зазначила Людмила Денісова.

Вона наголосила, що на державному рівні досі немає офіційних даних щодо потреб ВПО у житлі. За приблизними оцінками за державної підтримки житло отримали близько 1 % ВПО. Водночас, за оцінками міжнародних організацій, забезпечення житлом потребують майже 70 % ВПО. Щонайменше 2% переміщених осіб мешкають у місцях компактного проживання різного типу, які були сформовані ще у 2014-2015 роках. На сьогодні таких місць компактного проживання в Україні налічується 170, в яких проживає майже 7 тисяч осіб.

Читайте також: З «квартирами Ердогана» для кримських татар питання зависло, – ЗМІ

Під час моніторингу програм, які реалізуються на регіональному рівні, встановлено, що станом на кінець травня 2020 року працює 123 житлові програми і майже відсутні цільові програми, метою яких є забезпечення житлом безпосередньо ВПО.

Завдяки розподіленим у 2017 – 2019 роках коштам субвенції (95 млн гривень) між місцевими бюджетами в частині реалізації заходів, спрямованих на забезпечення ВПО тимчасовим житлом, органи місцевого самоврядування на умовах співфінансування отримали реальне джерело формування фондів житла для тимчасового проживання. Проте через недосконалість реалізації цієї програми, до державного бюджету повернулися як невикористані близько 10,5% коштів.

Надзвичайно важливим є фінансування заходів з реституції – відновлення пошкодженого та зруйнованого житлового фонду або ж надання компенсації чи навіть матеріальної допомоги постраждалим особам. У Державному бюджеті на 2020 рік на цю мету було передбачено 20 млн грн, у проекті державного бюджету на 2021 рік вже закладено 114 млн гривень, що є позитивним сигналом до виконання зобов’язань держави.

Уповноважений зазначила, що для розв’язання окреслених питань та відновлення права ВПО на житло необхідно здійснити ряд заходів: розробити та запровадити механізм оцінки потреб ВПО у забезпеченні житлом, включивши відповідні дані до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; активізувати роботу щодо розроблення регіональних (місцевих) програм, спрямованих на житлове забезпечення виключно ВПО та щороку передбачати кошти в обласних та місцевих бюджетах на їх реалізацію, залучати національних і міжнародних донорів, юридичних та приватних осіб; розробити та ухвалити законопроєкт щодо реституції та/або компенсації за завдану шкоду житлу (майну) внаслідок бойових дій на сході України (передбачивши ключові гарантії та належне фінансове забезпечення).

Читайте також: В Луганській області погоджено компенсацію за зруйноване житло для 8 родин