Російська Федерація систематично дискримінує і переслідує громадян України, які знаходяться на окупованій території без документів РФ, незаконно виданих в Криму.  До таких кримчанам російські влади застосовують міграційне законодавство, що тягне за собою обмеження свободи пересування, працевлаштування і надання медичної допомоги, а також покарання в адміністративному порядку. 

Кримська правозахисна група (КПГ) вивчила практику застосування в Криму статті 18.8 КоАП (Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду в Російську Федерацію або режиму перебування (проживання) в Російській Федерації) протягом 2019 року. Саме ця стаття найчастіше застосовується владою РФ в Криму для переслідування громадян України, які не отримали т. н. «автоматичного» паспорта РФ. 

Для збору інформації були використані сайти в Криму підконтрольних РФ «судів». 

КПГ було задокументовано не менш 1249 судових постанов про притягнення до відповідальності за ст. 18.8 КоАП РФ. КПГ має інформацію про результати 1080 з них. «Суди апеляційної інстанції скасували тільки 7 таких рішень, інші залишилися в силі. 

Зі 1080 постанов за ст. 18.8 КоАП РФ 677 – винесені стосовно громадян України, 313 – відносно іноземних громадян, ще 90 – стосовно громадян, громадянство яких не вдалося встановити. Слід зазначити, що влада РФ притягувала до відповідальності також іноземних громадян, які на момент початку окупації мали дозвіл на перебування на території України, видані українськими органами влади.

Усіма рішеннями, винесеними за ст. 18.8 КоАП, були призначені адміністративні покарання у вигляді штрафів. Загальна сума штрафів по цій статті в Криму в 2019 році, згідно з постановами, склала не менше 2 632 500 рублів (біля 710 тис.грн). Покарання у вигляді штрафів судді виносили також і щодо громадян України, які після окупації вимушено оформили дозвіл на проживання, але не подали щорічне повідомлення у ФМС РФ. 

Зі 1080 опублікованих постанов у 361 з них призначено не тільки стягнення у вигляді штрафу, але й додаткове покарання у вигляді виселення з Криму. У 2019 році 171 рішення про видворення було винесено стосовно громадян України, які проживають на півострові. 

Графік результатів винесення постанов про видворення в Криму показує, що в 2019 році найбільша кількість постанов про видворення винесли «суди» Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії, Судака, Севастополя і Сімферополя. Можливо, це пов’язано з тим, що ці регіони лідирують по щільності населення. З іншого боку, якщо порівняти загальну кількість винесених за ст. 18.8 КоАП РФ рішень з рішеннями про видворень (як показано на наступному графіку), то звертає на себе увагу високий відсоток рішень про видворення в «судах» Ялти (53 %), Алушти(77.5 %), Судака (91%), Севастополя і Сімферополя (більше 50 %). Це помітно при врахуванні практики «судів» центрального і північного Криму, в яких при високій кількості постанов про призначення покарань за ст. 18.8 КоАП РФ кількість постанов про видворення набагато нижча. 

«Однією з імовірних причин такої «диспропорції» може бути цілеспрямована політика влади РФ з «видавлювання» небажаного для них населення з Південного берега Криму, Сімферополя та Севастополя. Підтверджують це і раніше зафіксовані факти використання співробітниками МВС РФ в Ялті ст. 18.8 КоАП РФ для видворення нелояльних до РФ активістів, наприклад, Олександра Ковальчука в 2017 і Євгена Гайворонського в 2019 році», – вважають правозахисники. 

Крім того, проводячи моніторингу рішень, КПГ виявила ще один приклад свавілля працівників МВС РФ у Ялті та «Ялтинського міського суду» стосовно громадянина України. 

Так, 16 серпня 2019 року співробітники МВС РФ затримали громадянина України Ш., який не мав при собі міграційної карти. Він проживає в Ялті і доглядає за хворою матір’ю. Після затримання поліцейські під тортурами «вибили« з громадянина України заяву, що він знаходиться з матір’ю нібито в неприязних відносинах і бажає виїхати на підконтрольну Україні територію. На підставі цієї заяви суддя Ялтинського міського суду» Надія Двірник винесла рішення про примусове видворення Ш., і прямо з зали суду» він був отруєний в РФ «Центр тимчасового утримання іноземних громадян і осіб без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню за межі РФ, депортації або реадмісію» в Ростовській області. Там він перебував більше 2-х тижнів, поки «суд апеляційної інстанції не скасував рішення про виселення на підставі заяви його матері і адвоката. Примітно, що «суд» при скасуванні рішення прийняв до уваги фактичну наявність міграційної карти, а не факт застосування тортур. Відповідно, за застосування тортур співробітники МВС РФ не були притягнуті до відповідальності. 

Ще однією негативною тенденцією в 2019 році було ігнорування «судами» наявності близьких родичів при винесенні рішень про видворення. КПГ зафіксувала факти видворення громадян України, незважаючи на проживання в Криму їх дітей і подружжя. Факти наявності родичів ігнорується при розгляді справ в «судах» другої інстанції. У своїх рішеннях «судді» копіюють постанова Верховного Суду РФ від 19.02.2019 №11-АТ 19-З2, в якому прийнято рішення про депортацію громадянина України з РФ, незважаючи на наявність у нього близьких родичів.  Така практика є грубим втручанням у приватне і сімейне життя (порушенням ст. 8 ЄКПЛ).

«Депортація жителів України з окупованої території України є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, це ще одне військове злочин РФ, що здійснюється в Криму.  Розлучення українців з їх сім’ями, які проживають в Криму, порушує право на повагу до приватного і сімейного життя.  Переслідування кримчан на окупованій території за відсутність російських документів порушує ряд міжнародних норм, а відсутність таких документів, по суті, стало ознакою, за яким громадяни України регулярно піддаються дискримінації в Криму», – акцентували правозахисники.

Читайте також: Нелюдське ставлення: РФ у Криму продовжує порушувати права людини