У 2019 році з використанням прийомів соціальної інженерії, через інтернет-шахрайство та шахрайство в банкоматах  зловмисники привласнили 361,99 млн грн, це на 47,3% більше, ніж минулого року.

Про це повідомила заступник директора української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЄМА» Олеся Данильченко, передає «Інтерфакс-Україна». 

За даними «ЄМА», 66% від загальної кількості шахрайських операцій припадає на використання прийомів соціальної інженерії та інтернет-шахрайство, 24% – шахрайство в банкоматах із використанням скімінгових пристроїв. 

«Зазвичай PIN-код до банківської картки зчитується за допомогою встановлюваної на банкоматі мініатюрної відеокамери, які останнім часом стали майже непомітними. З метою захисту необхідно під час набору прикрити PIN-код рукою», – зазначила Данильченко

Вона уточнила, що до операцій викрадання коштів із використанням соціальної інженерії належать різні методи отримання інформації від власників платіжних карток. Такі операції можуть починатися з голосового дзвінка на мобільний телефон або SMS, наприклад, про блокування картки або будь-який виграш. До цієї групи також належать фіктивні продавці товарів через інтернет, а також шахраї, які за допомогою дубліката SIM-картки можуть отримати доступ до коштів на картковому рахунку.

За словами експерта, «ЄМА» вносить до чорного списку фішингові та шахрайські сайти, з яким можна ознайомитися на сайті асоціації. Ці такі дані також вносять банки до міжбанківського чорного списку.

Данильченко додала, що, крім зазначених методів, почастішали й фізичні атаки на банкомати: якщо в 2018 році в Україні було лише 20 таких випадків (вибух або злом банкомата), то в 2019 році – 77.

«Ця тенденція не є суто українською, вона прийшла з Європи, де така проблема існує вже давно. Ми скооперувалися з нашими європейськими колегами й отримали від них рекомендації та розробили свій власний інформаційний бюлетень для того, щоб зменшити кількість таких випадків», – додала Данильченко.

Вона також повідомила, що середня сума шахрайської операції минулого року зросла з 3,620 тис. грн до 6,2 тис. грн.

Цікаво: «Бідні, бо дурні»: навіщо проводити дослідження з висновками про «культуру бідності» в Україні?