Сьогодні виповнюється п’ять років з дня появи «Протоколу за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна».
Цей документ з довгою назвою, який був підписаний 5 вересня 2014 року у приміщенні «Президент-готелю» в столиці Білорусі, більш відомий як Мінський протокол. Під ним поставили свої автографи другий президент України Леонід Кучма, тодішній посол РФ в Україні Михайло Зурабов, швейцарський дипломат Хайді Тальявіні з боку ОБСЄ, а також Ігор Плотницький і Олександр Захарченко, які в той час були ватажками терористичних угруповань «Луганська народна республіка» і «Донецька народна республіка» відповідно.
І хоча головна мета підписання протоколу – припинення вогню на території Донбасу – не була досягнута, поява цього документа санкціонувало регулярне проведення переговорів Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях.
Остання така зустріч відбулася у середу, 4 вересня. Все, що потрібно про неї знати – в матеріалі «Чорноморки».
ЗАЯВА УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ
На зустрічі ТКГ українська сторона поставила питання про повернення російської сторони в Спільний центр по контролю і координації сторін (СЦКК) з-за збільшення кількості обстрілу на Донбасі.
«Минулі два тижні позначилися збільшенням кількості порушень режиму тиші з боку НЗФ ОРДЛО, в тому числі із застосуванням зброї, забороненої Мінськими домовленостями. Тому в рамках засідання ТКГ українська сторона поставила питання про повернення російської сторони у Спільному центрі з контролю і координації сторін. Цей двосторонній російсько-український механізм контролю за дотриманням режиму припинення вогню доцільно відновити», – написала на своїй сторінці у Facebook прес-секретар другого президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.
Крім цього, в гуманітарній підгрупі триває робота зі звільнення утримуваних осіб.
«Розпочато ремонт мосту в Станиці Луганській. Щоб роботи були завершені до кінця осені, українські мостобудівники готові працювати над його відновленням цілодобово і без вихідних. Підкреслюємо: весь процес ремонту мостового переходу повинен бути повністю деполітизована», – додала вона.
Також в соціально-економічній підгрупі досягнута домовленість щодо подальшого відновлення стійкої мобільного зв’язку на всій території Донбасу, «якої потребують мирні мешканці з обох боків лінії зіткнення».
Окремо йшлося про повернення державної і приватної української власності на території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).
«Погоджено, що під час наступного засідання підгрупи буде розглянуто окремий приклад підприємства, яке підлягає поверненню українському власнику – хлібозавод», – підсумувала Оліфер.
ЩО ТАКЕ СЦКК
Спільний центр по контролю і координації сторін – це група з контролю за дотриманням Мінського протоколу. У неї входять представники України, Росії і терористів «Л/ДНР», а також спостерігачі ОБСЄ.
СЦКК почав роботу 26 вересня 2014 року.
З квітня 2015 року українська і російська сторони почали вести окремі журнали, в яких фіксувалися випадки порушення режиму припинення вогню.
19 грудня 2017 року всі 75 офіцерів РФ, що входили до складу російської сторони СЦКК, виїхали з України і повернулися на батьківщину. Причиною такого рішення стали нібито «серйозні труднощі», з якими представники РФ стикалися «із-за позиції українських властей».
Раніше прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що в Кремлі допускають повернення російських офіцерів у СЦКК, «якщо українська сторона припинить провокації в їх відношенні і створить їм умови для роботи».
ЩО ЗАЯВИВ ПРЕДСТАВНИК ОБСЄ
Спеціальний представник голови ОБСЄ Мартін Сайдик відзначив позитивну динаміку в роботі контактної групи.
«Завтра (5 вересня – ред.) виповнюється п’ять років з дня підписання Мінського протоколу. У зв’язку з цим учасники контактної групи підтвердили повну прихильність мінськими угодами», – заявив він.
Сайдик зазначив, що політична підгрупа обговорила питання імплементації формули Штайнмайера, амністії, місцевих виборів і децентралізації.
Він також привітав заходи по відновленню мосту у Станиці Луганській.
«На даний момент розмінування підходів до мосту завершено, проведений демонтаж фортифікаційних споруд, що дає змогу почати підготовку і подальше проведення ремонтно-відновлювальних робіт», – сказав Сайдик.
Спеціальний представник голови ОБСЄ також закликав до дотримання перемир’я у зв’язку з початком навчального року.
«Перемир’я, узгоджене контактною групою, яка набрала чинності 21 липня, продовжує приносити плоди, незважаючи на деяке загострення ситуації в останні дні. За останні два тижні не було зареєстровано жодної жертви з боку цивільного населення. Число цивільних жертв в цьому році залишається найнижчим з початку конфлікту в квітні 2014 року. Наполегливо закликаю сторони конфлікту дотримуватися прийняті ними зобов’язання (щодо дотримання перемир’я – ред.), особливо зважаючи на початку навчального року», – підкреслив Сайдик.
Він підтвердив, що гуманітарна робоча підгрупа обговорювала питання, пов’язані з обміном полоненими, при цьому не виклавши подробиць і не давши оцінки переговорів.
У свою чергу, економічна підгрупа контактної групи приділила увагу питанням водопостачання та прав власності на тимчасово окупованих російсько-окупаційними військами територіях Донецької і Луганської областей. Також, за словами Сайдика, обговорювалося питання погашення боргів перед працівниками комунального підприємства «Вода Донбасу».
ЩО ЗАЯВИЛА РОСІЯ
Повноважний представник РФ на переговорах у Мінську Борис Гризлов заявив, що останні півтора місяці нібито стали найспокійнішими на Донбасі за п’ять років, але загроза «розмивання» режиму припинення вогню не знята.
«За оцінками ОБСЄ, безстрокове перемир’я, розпочате 21 липня, продовжує в цілому дотримуватися. Минулі півтора місяця (нібито – ред.) стали найспокійнішими на Донбасі за 5 років. Однак наприкінці серпня було зафіксовано зростання числа порушень режиму припинення вогню. Як і раніше не знята загроза «розмивання» режиму припинення вогню», – заявив він журналістам за підсумками зустрічі ТКГ.
«Незважаючи на заяви Києва, з його боку (нібито – ред.) поки не прийнято достатніх заходів щодо дотримання своїх зобов’язань про припинення вогню. Такі заходи особливо необхідні у зв’язку з початком навчального року. Нагадаю, що протягом літа, в тому числі після укладення перемир’я, мали місце обстріл шкільних будівель на Донбасі (нібито – ред.) з боку ВСУ. Повторення таких обстрілів повинно бути категорично виключено», – зазначив представник країни-агресора.
Гризлов також вважає, що після початку роботи нового скликання Верховної Ради і затвердження нового уряду України з’явилися всі умови для врегулювання ситуації на Донбасі.
«Відбулася перша зустріч контактної групи після початку роботи нового скликання Верховної Ради і затвердження нового уряду України. Учасники засідання вважають, що тепер створені всі умови для послідовного політичного врегулювання (нібито – ред.) внутрішньоукраїнського кризи на Донбасі на основі Мінських домовленостей», – заявив він.
В якості позитивного результату засідання контактної групи Гризлов назвав розмінування території та відновлення моста в Станиці Луганській.
Він також зазначив, що недавня зустріч представників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні актуалізувала пріоритети роботи контактної групи.
«Це, в тому числі, введення в дію закону про особливий статус в повному обсязі, надання особливого статусу безстрокового характеру на основі «формули Штайнмайера», закріплення особливого статусу в конституції України, а також подальше розведення сил на лінії зіткнення», – сказав повпред.
За його словами, ТКГ також обговорила порядок розведення сил в Петровському і Золотому.
«Ми обговорили розведення сил і засобів в Петровському і Золотом. Контактна група доручила підгрупі з безпеки підготувати порядок розведення сил і засобів на ділянках Петровське та Золоте, що включає в себе графік розведення, а також додаток до укладеної раніше угоди про розведення сил і засобів», – заявив Гризлов.
За словами повпреда країни-агресора, доповнення до угоди необхідно для того, щоб забезпечити виконання рішення про розведення сил і засобів і виключити можливість повернути ВСУ і терористів на колишні позиції.
ЩО ЗАЯВИЛИ ТЕРОРИСТИ «Л/ДНР»
Повпред терористів «Донецької народної республіки» в контактній групі Наталія Ніконорова заявила про готовність провести обміну полоненими.
«На зустрічі гуманітарної підгрупи в Мінську в середу продовжилося обговорення списків полонених для майбутнього обміну. При цьому Київ (нібито – ред.) так і не надав відповідь про процесуальної готовності та необхідну інформацію для здійснення обміну утримуваними особами. Ми (нібито – ред.) виконали всі необхідні кроки по здійсненню обміну: процесуальна очищення завершена, документи підготовлені, всі формальності вирішені. Зараз м’яч, як і раніше, на боці Києва – ми запропонували представникам України деякі варіанти вирішення проблемних питань підготовки та процесуальної очищення», – заявила представник терористів.
Вона також сказала, що представники української влади начебто не визначили свою позицію за обумовленою раніше розведення сил і засобів в районі населених пунктів Петровське та Золоте.
У зв’язку з цим представники терористів «Л/ДНР» запропонували провести позачергову відеоконференцію, повністю присвячену цим питанням. За словами Никонорова, українська сторона і посередники переговорів підтримали цю ініціативу.
У свою чергу, повпред терористів «Донецької народної республіки» в підгрупі з безпеки Олексій Ніконоров заявив про посилення інтенсивність обстрілів на Донбасі, які здійснюють нібито військовослужбовці ЗСУ.
«Динаміка обстрілів зростає з кожним днем. Навіть напередодні зустрічі в Мінську збройні формування України (нібито – ред.) Відкрили мінометний вогонь по чинному дитячого садка в Горлівці. Українські силовики (нібито – ред.) 172 рази порушили режим припинення вогню за два тижні, пошкодження отримали 53 будинки і сім об’єктів інфраструктури », – божиться він.
А керівник представництва терористів «ДНР» в Спільній центрі з контролю і координації режиму припинення вогню Руслан Якубов висловив думку, що повернення представників РФ до складу СЦКК – це «черговий прийом» української влади.
«Бажання Києва повернути представників РФ в СЦКК – це черговий привід втягнути РФ як сторону конфлікту, якій вона (нібито – ред.) Не є. Це черговий прийом української сторони », – сказав представник терористів.
У той же час представник терористів «ЛНР» в гуманітарній підгрупі Ольга Кобцева заявила, що Україна нібито не дотримується домовленостей про відновлення моста в Станиці Луганській використовує ситуацію в політичних цілях.
«У питанні відновлення моста з нашого боку було доведено (нібито – ред.) Недотримання Україною домовленостей від 17 липня. Зокрема, українська сторона (нібито – ред.) Продовжує використовувати міст в політичних цілях. Причому представник України не готова була до обговорення даного питання. (Нібито – ред.) Провокаційні дії з української сторони перешкоджають відновленню моста і змушують «республіку» (терористів – ред.) Робити відповідні кроки, в рамках яких «ЛНР» розмістила свою (так звану – ред.) «Символіку» на мосту у станиці Луганській », – сказала вона.
Кобцева також звинуватила українську владу в тому, що вони нібито затягують обмін полоненими з терористами «Л/ДНР».
«За результатами зустрічі в гуманітарній підгрупі з питання обміну українська сторона (нібито – ред.) Не виробила механізм процесуальної очищення людей, але пообіцяла до наступного засідання підготувати свої пропозиції. «ЛНР» зі свого боку провела процесуальну очищення утримуваних осіб. Ми в черговий раз (нібито – ред.) Підтвердили готовність до проведення обміну незаконно утримуваними особами, – резюмувала представниця терористів.
Наступне засідання контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі заплановано на 18 вересня.
© Чорноморська телерадіокомпанія, 2024Всі права захищені