«Центр журналістських розслідувань» провів масштабне розслідування того, як із «Приватбанку»  під виглядом повернення кримських депозитів були виведені 15 млрд гривень. Тепер має бути прийняте політичне рішення і офіційне розслідування, переконані журналісти. 

У своєму розслідуванні ЦЖР встановив, що листопаді 2014 року КБ «Приватбанк» підписав договір з ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» на переведення боргу – своїх зобов’язань із виплати коштів, що знаходились на рахунках кримських вкладників Приватбанку, без їхньої згоди. Банк перерахував «Фінілону» 8,215 млрд гривень із депозитних рахунків у відділеннях банку в АР Крим та Севастополі. Крім того, Приватбанк продав «Фінілону» свій кримський кредитний портфель за 7,939 млрд гривень і нерухомість в окупованому Криму за 213,5 млн гривень. За результатом проведення цих операцій, на рахунку ФК «Фінілон» лишилось близько 62 млн. гривень. Якщо додати суми, які «Фінілон» заплатив Привату за кредитний портфель, нерухомість у Криму та 62 млн, що лишились на його рахунках, то якраз і вийде 8,2 млрд гривень, які «Фінілон» повинен був за договором переведення боргу віддати кримським вкладникам, але не віддав.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital припускає, що ніякого руху коштів на користь кримських вкладників у 2014 році взагалі не було. За його версією гроші ніхто нікуди не перераховував, відбулись взаємозаліки.

На прохання ЦЖР до керівництва Приватбанку пояснити в інтерв’ю, де гроші кримських вкладників, там відмовились. У відповіді, яку надіслав прес-секретар Банку Олег Серга, нам повідомили, що окрім 8,215 млрді грн, перерахованих «Фінілону» у 2014 році, Приватбанк у 2016 році перерахував компанії ще 7,094 млрд гривень з метою віддати кримським вкладникам. Однак «Фінілон» цього не зробив і кошти за виграними вкладниками справами банк повертав сам. Після націоналізації, повідомляє Приватбанк, він направляв «Фінілону» додаткові угоди, аби з договору переведення боргу виключити виплачені кошти, але компанія залишила їх без розгляду та ухилилась від підписання.

Дмитро Дугінов, керівник Ради захисту прав споживачів фінансових послуг, який уже 5 років представляє інтереси кримських вкладників у судах, вважає, що найпростіший спосіб вирішити їх проблему – це або розірвання договору з «Фінілоном», або через суд визнання всіх цих договорів нікчемними, і відповідно, відкат всієї ситуації до того стану, як були укладені всі договори з «Фінілоном». Та обставина, що ПриватБанк перерахував пов’язаній компанії кошти з депозитів кримських вкладників, не питаючи їхнього дозволу, дала підстави Дугінову подати до прокуратури АРК заяву про злочин. Прокуратура справу відкрила, але із її розслідуванням уже спостерігаємо неквапливість – Генпрокуратура кілька тижнів визначала підслідність справи, аж поки не віддала її кримському главку Нацполіції.

Розірвання договору з ТОВ «Фінілон» на рахунки якого у 2014 та 2016 роках начебто було перераховано понад 15 млрд гривень для виплати кримським вкладникам може бути продиктоване ще однією важливою обставиною. Нацкомфінпослуг ще у березні 2017 року виявила, що статутний капітал у «Фінілону» менше встановленої вимоги у 5 млн. гривень, а сама компанія не отримувала відповідної ліцензії. Нацкомісія виключила «Фінілон» з реєстру фінансових установ та анулювала реєстрацію.

Поза тим, уряд, в особі якого держава володіє Приватбанком, ніяких претензій до компанії, якій перекинули понад 15 млрд на виплати кримським вкладникам, наразі не висловлює, а договори лишаються чинними.

Приватбанк у своїй відповіді ЦЖР нагадує що у 2017 році уряду пропонувалось розглянути питання щодо повернення на баланс Банку активів та пасивів, перегнаних «Фінілону», з проведенням подальшої докапіталізації банку. Тоді керівник Привату просив 22 млрд гривень. Тобто, уряду пропонується ще раз заплатити за продані банком Ігоря Коломойського компанії Коломойського, кредитний портфель і нерухомість Приватбанку у Криму, за які було заплачено грошима кримських вкладників. Вкладників, які продовжують судитися тепер уже з державним банком, у позиції якого після націоналізації нічого не змінилось.

Автор сюжету –  Валентина Самар, «Центр журналістських розслідувань».

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook