Україна має чотири можливі напрями конфіскації активів росії та пов’язаних із нею компаній.

Про це розказав міністр юстиції України Денис Малюська в ефірі телеканалу «Рада».  

Перший – конфіскація такого майна за рішенням суду, як це відбулося з активами Медведчука. Було накладено арешт на майно в межах кримінального провадження судом. Майно, вказане в переліку ухвали суду, було передано в управління АРМА, і потім АРМА, у зв’язку зі специфічним статусом активів, передало активи в управління державній компанії за спрощеною процедурою через розпорядження КабМіну. Управителем стане одна з компаній Нафтогазу.

Другий напрямок – новий закон про конфіскацію російських активів, який вже надісланий на підпис президентові. Відповідно до нього, рішення про конфіскацію прийматиме ВАКС на підставі кілька десятків критеріїв, за якими будуть визначатися особи, які потраплять під санкції, в тому числі санкції у вигляді стягнення майна у дохід держави. При цьому перехід майна у власність держави відбуватиметься досить швидко – протягом місяця після зібрання документів, які підтверджують російську власність та зв’язок і підтримку держави-агресора.

Третій напрямок – закон, який вже діє – про націоналізацію майна російської держави. Мова йде про Сбербанк і його активи та про Промінвестбанк.

«Четвертий, найпростіший спосіб – конфіскація майна у зв’язку з воєнним станом. Але цей шлях є небажаним. Така конфіскація не потребує ніякої аргументації, але тоді виникає обов’язок компенсувати вартість. Тому поки що він не використовується», – зауважив Малюська.

Він додав, що реальні кроки щодо конфіскації російських активів в Україні стануть гарним прикладом для міжнародної спільноти зробити теж саме. Тим паче, що Україна вже запропонувала юридичний механізм для такої реалізації. Якщо цей механізм буде імплементовано західними партнерами найближчим часом, то Україна зможе розраховувати на отримання грошей центробанку рф вже в кінці цього року.

Читайте також: США надасть Україні ще $40 млрд допомоги: що передбачено