Екологи вважають високою ймовірність того, що ліси на Луганщині знову можуть спалахнути.  За тиждень в регіоні вигоріло більше 20 тисяч гектарів лісів. Здебільшого – горіла сосна, яку тут почали висаджувати 70 років тому. Ці дерева легко запалюються, особливо зараз, коли клімат стає все більш посушливим, пише «Радіо Свобода». 

Вся територія Луганської області – степовий регіон. Природні ліси тут були в більшості своїй тільки в заплавах річки Сіверський Донець, а також в ярах і балках. Також тут є природні бори крейдяний сосни. Решта ж лісу є рукотворним.

В основному, він створювався після Другої світової війни: Радянський Союз освоював землі. Ті, які вважалися непридатними для сільського господарства, засаджували сосною, адже вона досить невибаглива і може виживати в піщаних грунтах, пояснює еколог міжнародної організації «Екологія.Право.Человек» Богдан Кученко.

Однак в сухому кліматі Луганській області сосна – небезпечна. Вона легко загораэться, і якщо вогонь доходить до крон дерев, то потім дуже швидко поширюється верхова пожежа. Зараз ця небезпека ще більше посилюється через зміни клімату. І цей рік – тому підтвердження.

«У Луганській області за останні два тижні згоріло близько 20 тисяч гектарів лісів. І ще близько 10 тисяч гектарів згоріло в кінці липня. Я спілкувався з одним експертом, який деякий час прожив у Луганській області і більш знайомий з ситуацією, він мені розповідав, що біля Сєвєродонецька та Кремінної в середині 2000-х були досить великі пожежі. Вигорало по кілька тисяч гектарів. Але таких масштабних пожеж, як у цьому році – раніше не було», – розповідає Кученко.

Масштабні лісові пожежі в Луганській області були в 2014 році. Але тоді все відбувалося через бойові дій в регіоні, і часто гасити вогонь не було можливості. Тоді згоріло близько 10 тисяч гектарів. Але це все одно в три рази менше, ніж в цьому році.  Навіть Станично-Луганська адміністрація, заявляючи про підпал з боку «ЛНР», зазначила: так не горіло навіть після обстрілів «Градами».

Еколог зазначає, що з огляду на зміни клімату, такі пожежі можуть траплятися й надалі.  І щоб уникнути таких масштабів, потрібно дотримуватися запобіжних заходів і частково їх переробити, враховуючи нинішні погодні реалії.

«Потрібно створювати окрему професію – лісового пожежного. Тому що фахівців ДСНС більше готують до ліквідації пожеж в населених пунктах. Побутових пожеж. Або на підприємствах. До гасіння пожеж в екосистемах вони менше підготовлені. Потрібна окрема служба, яка буде цим займатися. Щоб працівники готувалися саме до таких викликів», – вважає Богдан Кученко.

За висновками екологів, степ найменше зберігся і, відповідно, є найбільш цінним ландшафтом в Україні. Адже більше 90% степу давно розорано і пішло під сільське господарство, решта була піддана експериментам з висадження лісу. У підсумку, степових ділянок в країні залишилося не більше 3%.

Про ймовірність таких масштабних пожеж в регіоні фахівці говорять уже 20 років.  Клімат стає більш посушливим, йде вода. Вигоріти може все.

Тому усі регіони і райони повинні розробляти програми з подолання наслідків зміни клімату. Наприклад, з тими ж пожежами, потрібно створювати швидкі мобільні групи, які будуть займатися ліквідацією загорянь, і створювати систему оповіщення, щоб будь-яка людина, який побачив спалах, міг про це повідомити.

«У нас головне – що ми отримали кіотські гроші від Японії. І швиденько їх розікрали. А ось зараз якраз видно, куди треба було вкладати ці [кіотські] гроші. На ось такі проекти і програми», – зазначає глава асоціації «Зелений рух Донбасу» Володимир Березін.

Також, за словами еколога, потрібно дуже активно працювати з населенням, адже люди як палили листя і стерню, так і продовжують палити.

Читайте також: Україна відновлює критичну інфраструктуру Донеччини