Парламентський комітет з питань прав людини рекомендує Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт №5463 «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні». Водночас комітет повернув на доопрацювання альтернативний законопроєкт №5463-1, що пропонував запровадження повідомної системи реєстрації місця проживання. 

Відповідне рішення ухвалили на засіданні 16 червня, передає ZMINA. 

Ініціаторами законопроєкту №5463 стала група депутатів, зокрема голова Комітету з питань прав людини Дмитро Лубінець. Як стверджували автори, у разі ухвалення документа зареєструватись у помешканні українці зможуть онлайн, авторизувавшись у застосунку «Дія» або на порталі, де просто треба зазначити адресу нової прописки.

Водночас фахівці, які детальніше дослідили запропоновані депутатами ідеї, вказували, що проєкт закону не робить чинної процедури легшою, бо для реєстрації доведеться вказувати реквізити тих самих документів, які люди мусять збирати й зараз. Стосується це й дозволу власника орендованого житла, отримання якого є складним завданням, особливо для орендарів. 

Щодо законопроєкту №5463-1, то він є альтернативним до вищезгаданого. Його автори пропонують, щоб для реєстрації місця проживання і зняття з неї заявники мали звернутися до органу реєстрації, зокрема до ЦНАПу, та показати документ, що посвідчує особу. Після ідентифікації та сплати адміністративного збору особа, згідно з їхньою ідеєю, має подати відповідну заяву, однак до неї не потрібно додавати документи, що підтверджують право на проживання за вказаною адресою і. Автори документа наголошували, що пропонують не діджиталізацію наявного механізму, а впровадження повідомної системи.   

«Голосування в комітеті показало, що, на жаль, у парламенті й уряді ще не назріло стратегічне бачення щодо реформування системи реєстрації місця проживання і запровадження дійсно декларативної онлайн-прописки, як це означив у 2019 році в одному зі своїх указів президент Зеленський. Це означає, що близько 7 мільйонів громадян, які зараз живуть не за місцем офіційної реєстрації, і далі не матимуть змоги зареєструвати фактичне місце проживання (наприклад, в орендованому житлі). Фактично це не реформа прописки, а цифровізація чинної неефективної системи. Але переведення послуги реєстрації місця проживання в «Дію» – навіть якщо чинний дозвільний принцип буде збережено – все одно є кроком уперед і спростить життя громадянам. Ми сподіваємося, що це також стане одним із проміжних кроків до запровадження в Україні справді декларативної моделі – повідомлення місця проживання», – прокоментувала рішення комітету голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

З даними правозахисників, близько 12% українців живуть не за місцем реєстрації. Це еквівалентно щонайменше 3,3 мільйона дорослого населення. Однак громадяни часто не бачать проблем з інститутом прописки, бо розв’язують їх корупційно.

Відсутність прописки впливає на реалізацію великої кількості прав. Так, українці, що живуть не за місцем реєстрації, рідше беруть участь у виборах. Як бар’єр у доступі до правосуддя сприймає реєстрацію кожен восьмий мобільний громадянин. Впливає прописка навіть на права дітей.

Читайте також: Представлено законопроєкт про місцеві референдуми: про що він

«Чорноморка» в Telegram и Facebook