Ігор Коломойський з тієї когорти українських олігархів, на яких вже давно журналісти і суспільство приклеїли ярлик «одіозний».

І це небезпідставно. Він вміє тримати дистанцію зі ЗМІ (наприклад, чи багато ви знаєте про його родину?). При цьому Коломойський знає, що, де і кому потрібно сказати, щоб потрапити у всілякі топи всіх сайтів, журналів, газет і телеканалів.

Він безсоромно матюкає журналістів, нахабно запрошує на каву депутатів Ради, хвалиться трьома громадянствами і називає російську агресію на Донбасі «громадянською війною».

І ніяких репутаційних збитків – адже Коломойський прекрасно знає, як в Україні цінують його дії на чолі Дніпропетровської області в 2014-2015 роках, коли цей регіон став одним із головних українських форпостів у боротьбі зі смертоносною чумою «русского міра».

Здавалося б, після губернаторства Коломойський піде на політичну пенсію, але раптове президентство Володимира Зеленського перевернуло все догори дриґом.

У суспільстві почалися побоювання щодо, як мінімум, залежного від олігарха шоумена, а, як максимум, передбачали можливе повернення «ПриватБанку» Коломойському разом із колапсом української економіки.

Поки ні першого, ні другого не видно, але притаманна українському громадянському суспільству тривога не відступає.

Тому ми все ще пильно стежимо за інфоприводами, які створює Коломойський.

Днями він раптово дав інтерв’ю російському інформаційному агентству РБК, а «Чорноморка» тут як тут – вже підготувала головне з бесіди з українським олігархом: про Зеленського, Богдана, «Слугу народу», Порошенка, суд з ПриватБанком, «шизофреніка» Путіна, реінтеграцію Донбасу з Кримом і не тільки.

ПРО ВІДНОСИНИ З ЗЕЛЕНСЬКИМ

«(Останній раз бачилися – ред.) після інавгурації один раз, мигцем. Іноді листуємося у WhatsApp: хіхоньки та хахоньки, жартуємо. Вчора він мені прислав посилання на свій пост у Facebook про генерала поліції. А я йому ось що надіслав (показує фрагмент з радянського кіножурналу «Фітіль»).

Зараз зідзвонюємося дуже рідко, тому що у нього купа справ, людина потрапила з корабля на бал. Раніше ми спілкувалися телефоном раз в два тижні, очно – раз на два місяці».

ПРО АНДРІЯ БОГДАНА

«Я його знаю вже років 15, року з 2005-го. Співпрацювали з ним дуже щільно років п’ять останніх. Він і його хлопці надавали мені юридичні послуги. Разів зо три на тиждень бачилися. Аж до його призначення главою адміністрації. Зараз у нього вже часу, напевно, немає.

Він один із моїх головних юристів останні п’ять років».

ПРО СЕРІАЛ «СЛУГА НАРОДУ»

«Це йому (Зеленському – ред.) спало на думку. Моя підозра, що, коли він задумував знімати серіал і писали сценарій, йому прийшла вже ця ідея. Він вийшов на екран у 2015 році, значить, це був 2013 або 2014 рік.

У мене навіть думки не було. Богдан розповідає, що в 2015-му після виходу (серіалу – ред.) на екрани він сказав Зеленському, мовляв, давай вже в президенти. Але я підозрюю, що у нього вже були свої плани. Ближче до літа 2016 року Богдан Зеленському пропонував балотуватися на довиборах в Раду. Але той відмовився і сказав, що не хоче бути одним із цього старого стада баранів.

У 2017 році, коли вийшов другий сезон серіалу, ми про це (про похід Зеленського на вибори – ред.) впритул говорили. Але він ще не прийняв рішення, тому що сім’я, дружина, діти, батьки – і все не так просто. Для себе остаточне рішення він, думаю, прийняв минулого літа. Тепер, якщо назад відмотувати, я так думаю, що, коли Костюк писав сценарій, вірус президентства почав гуляти в їх умах. В результаті красиво вийшло.

Я автора сценарію бачив два рази в житті, познайомився вже після виходу серіалу. По-перше, я не дивився фільм. А по-друге, перетворювати фільм в життя і порівнювати життя з фільмом трошки примітивно. Життя – більш складна штука, правильно? Ми не живемо в лінійному світі».

СКІЛЬКИ КОШТУВАЛА ПРЕЗИДЕНТСЬКА КАМПАНІЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО

«Я думаю, що все виявилося набагато скромніше і дешевше уп’ятеро. Від $10 млн до $20 млн. А другий тур, я думаю, взагалі нічого не коштував, вже все було вирішено».

ЧИ ДОПОМАГАВ КОЛОМОЙСЬКИЙ КАМПАНІЇ ЗЕЛЕНСЬКОГО

«Цього не треба було. У нього був контракт з каналом «1+1», тим і допомагав… Поради до справи не пришиєш».

ПРО ПРЕЗИДЕНТСТВО ПОРОШЕНКА

«Ну, з основним завданням він впорався – врятував країну від вас. Він прийшов, Криму вже не було, Донбас вже був захоплений де-факто. Він зупинив агресію. Я можу критикувати його як хочете, але не перед вами. Ми всередині розберемося самі».

ПРО СТОСУНКИ З ПОРОШЕНКОМ

«Не можу сказати, що вони у нас якось сильно зіпсувалися з точки зору того, що був якийсь яскравий момент. Мені здавалося, він надто йде на поводу у наших західних радників. Вони весь час тиснули на нього, щоб він щось вирішив з «ПриватБанком». МВФ, фінансові організації весь час на нього чинили тиск.

(У 2005 році – ред.) він був на боці одного олігарха, а ми на боці інших. Ми це проїхали, бо все, що було в 2005 році, ніяк не спливало в 2015-му. З 2014 року по 2019-й рецидивів не було. Було непорозуміння, світоглядні розбіжності. Не було ніякої сварки. Його цікавила підтримка «1+1» десь. Йому малювали, що він забере «ПриватБанк», а «1+1» звалиться в якості призу».

ПРО СУДОВІ ПРОЦЕСИ НАВКОЛО «ПРИВАТБАНКУ»

«У нас багато судів. Є процес у Лондоні. Слухання там нескоро. Ще є маса судів в Україні. Вони йдуть своєю чергою.

Вони («ПриватБанк» – ред.) програли суд і подали апеляцію по юрисдикції і ще з якихось питань – з проханням ще раз дозволити подати в суд. Якщо їм дозволять, це буде новий старт судового процесу. Тобто все, що до цього було з грудня 2017 го, – просто розгляд питання, чи може Лондонський суд це питання розглядати взагалі.

Суд – це суд, змагання. Це ж не ваш Басманний суд, де все вирішено. У нас тут нічого наперед не вирішено».

ПРО БІЗНЕС У РОСІЇ

«У Росії – ніяких бізнесів. Це з принципових міркувань.

Якщо до кінця мого життя Крим не повернуть, то 100 відсотків Росія для мене закрита. Хотілося б, щоб повернули, але надії мало».

ПРО ТЕ, ЩО НАЗВАВ ПУТІНА «ШИЗОФРЕНІКОМ МАЛЕНЬКОГО ЗРОСТУ»

«Я висловився про нього на першій прес-конференції, яку давав на посаді голови Дніпропетровської обладміністрації. Така була обстановка напружена. Це було не заготовлено, але в принципі була така атмосфера… По формі, будучи губернатором, мабуть, я і не мав права так висловлюватися, але по суті все так… увергнути наші народи в таке протистояння…

Там була аудиторія, люди, які зробили революцію, – і тут приїхав дядя з Женеви, у нього все в порядку, і він вирішив стати губернатором. Їх треба було на свою сторону поставити, показати, що у нас є зовнішній ворог.

Історія навколо словесного конфлікту з Путіним дала їм зрозуміти, що я теж спалив мости і ми перебуваємо в одному човні. Я не думав у той момент, скільки у мене кредитів у Росії і яку власність у мене відберуть. Але на наступний же день фонд гарантування вкладів був у російському (філії – ред.) «ПриватБанку». Так що реакція була миттєвою. Але потім його викупили, не конфіскували».

ПРО ВАРТІСТЬ АКТИВІВ КОЛОМОЙСЬКОГО В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ

«Позови, про які я чув, – під $2 млрд. Але не мої, різних юридичних осіб, яких десь правильно пов’язують зі мною, десь безпідставно, але я розумію тих, хто судиться в Гаазі.

У мене, до речі, і на окупованих територіях (Донбасу – ред.) є феросплавний завод в місті Стаханові. Він стоїть.

Багато разів приходили з ідеями його запустити, дати сировину. Ми сказали, що ми колабораціонізмом не займаємося».

ПРО БОЙОВІ ДІЇ НА ДОНБАСІ

«Я і зараз називаю громадянським конфліктом. Але це наша внутрішня справа, і він переріс в гарячу форму тільки завдяки Російської Федерації. Вона є одним із основних спонсорів і джерелом цього громадянського конфлікту.

Якби не було Росії і вона забралася геть, то ми б закінчили всі ці питання мирним шляхом до загального задоволення максимум за два тижні».

ПРО МІНСЬКІ УГОДИ

«(Вони не працюють – ред.) тому що там є пункт про зміну Конституції України. Цього не буде. Порошенко не сильно це проштовхував, навіть якби проштовхував, у нього б не вийшло, і він це розумів. І Зеленському не вдасться.

Україна – єдина неподільна унітарна держава. Якщо почати федералізацію, завтра почнеться парад суверенітетів. Є закон про особливий статус, він узгоджений мінськими угодами, і його щороку продовжують. Потрібно прибрати зміну Конституції, замінити п’ятирічним перехідним періодом особливого статусу Донбасу, провести вибори на цій території під наглядом ОБСЄ.

Нехай Росія теж сидить дивиться, але не втручається. Обрали всіх, кого треба, через 30 днів зібрали манатки і валіть до себе.

Мінські угоди – єдиний документ, за яким варто рухатися. Але пройшло вже чотири з половиною роки, і треба провести апдейт. Конфлікт триває п’ять років. Природно, є елементи блокади і обмежень, і люди страждають… Всі від цього втомилися.

Але по обидва боки є ті, хто до цього звик, більш того, там є і бізнес. І вугілля з Донбасу йде спочатку в Росію, а потім до нас в Україну. І сталь там виплавляє товариш (український бізнесмен-втікач із оточення екс-президента України Віктора Януковича Сергій – ред.) Курченко по півмільйона тонн на місяць і продає її під вашими сертифікатами».

ПРО КУРЧЕНКА

«Я так розумію, йому віддали всі великі підприємства, якими він може займатися і заробляти гроші. Він керує двома металургійними заводами: Алчевським меткомбінатом і Єнакіївським меткомбінатом. Вони в мирний час разом робили 10 млн тонн, сьогодні, напевно, роблять від 5 млн до 7 млн ​​тонн сталі. Візьміть 6 млн тонн, помножте їх на $500, буде $3 млрд обороту.

Сталь коштує на ринку $500-520. Він виробляє, вивозить в Росію. Він може цей метал через Росію експортувати, змінюючи сертифікати походження, а може продавати його в Росії.

Внутрішній ринок у Росії теж непоганий, нормально можна заробляти. Є люди, які звикли до цієї ситуації, і вони вже не хочуть її міняти. Тим більше що Курченко – він же втікач. Що він буде потім робити: в Росії, я так розумію, йому нічим особливо зайнятися».

ПРО ВІЗИТИ МЕДВЕДЧУКА І БОЙКА ДО МОСКВИ

«Мене взагалі не цікавить, що говорять Бойко і Медведчук. Я вважаю, що вони колаборанти і зрадники. Ще просто їх зрада не вималювалася у статтю Кримінального кодексу.

Що стосується російського газу – нам до дупи ваш газ. Це моя особиста думка. Ви завдали нам вже стільки шкоди і збитків, що ще на 3 млрд шкоди – треба стиснути зуби і пережити. Я вважаю, що трубу взагалі можна було б закрити і забути.

Ви позбавили нас половини ВВП військовими діями, ви закрили для нас інвестиції від цивілізованих країн, тому що інвестори не хочуть вкладати туди, де може бути війна.

Російський газ Україні ніколи не був потрібен. Це фетиш, який придумали такі, як Фірташ, Льовочкін, Бойко і Медведчук, щоб грабувати Україну і іноді Росію. Чим газ відрізняється від будь-якого іншого енергетичного продукту? Нічим. Не можеш у Росії брати, бери у Європи».

ЧИ БУДЕ БРАТИ УЧАСТЬ У ПРОЕКТАХ З ВІДНОВЛЕННЯ ДОНБАСУ

«Відновлення Донбасу може бути тільки після того, як ваші дорогі збройні сили покинуть нашу територію і звалять. Там війна йде, як ми можемо туди щось інвестувати. У мене там є завод. Я його не можу запустити, він не може там працювати, тому що ви там є».

ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ ДОНБАСУ

«Нічого там не треба реінтегрувати. Вам треба звалити просто, і все реінтегрується автоматично за один тиждень».

ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ КРИМУ

«Ну не знаю. Коли Росії набридне страждати від санкцій… Чесно кажучи, я не вірю в зміну влади у вас… У всякому разі в осяжному майбутньому. Всі говорять, що за життя нинішнього президента це неможливо, а я думаю, що за життя наступного президента це ще менш можливо.

Повинна бути ситуація а-ля 1991 рік, коли СРСР розпався. Ніхто не очікував, але він розпався. Не варто брати якісь речі, якщо ти заздалегідь не продумав, як їх віддати назад. Крим був для Росії як отруєний пішак у шахах».

ЩО Б ПОРАДИВ ПУТІНУ

«Не порада, а побажання. Швидше піти з України, зберігши обличчя… Російські військові в ньому беруть участь. Ось нехай вони і повертаються додому».

ЩО Б ПОРАДИВ ЗЕЛЕНСЬКОМУ

«Ще не пройшло 100 днів з інавгурації, ніяких порад я не став би давати. Хоча, може бути, не порада, а побажання… Якщо вибирати, кого призначати – тих, кому довіряєш, або професіоналів своєї справи, я б побажав йому призначати на першу позицію тих, кому довіряєш, а заступників – професіоналів.

Коли людина ставить свою команду в офіційному руслі – це зовсім інший процес, ніж, як ви моделюєте, що якийсь олігарх хоче поставити свого президента. Людина, яка стала президентом, перш за все цього олігарха кудись би дів. Тому якщо ми будемо міркувати в такому контексті, ми прийдемо до ситуації, яка була в Росії в 2000-х, – Березовський і Путін».

ХТО СТАНЕ ПРЕМ’ЄРОМ

У фаворитах гонки – (економіст, директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» – ред.) Юрій Вітренко і (гендиректор інвесткомпанії AYA Capital і заступник голови офісу президента з економічних питань – ред.) Олексій Гончарук.

Читайте «Чорноморку» в Telegram і Facebook