Німеччина з усіх сил відтягує постачання Україні важкого озброєння. Саме воно потрібно нашій державі для ефективної війни проти Росії.

Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц під час виступу перед депутатами в Бундестазі відповів на критику того, що його уряд занадто неохоче допомагає Україні, особливо що стосується озброєння. На що Шольц похвалився, що насправді Німеччина передала вже великий список озброєння. І навіть оголосив про постачання до України сучасної системи протиповітряної оборони Iris-T SLM. А також зенітні самохідні артилерійські установки Gepard та самохідну гаубицю Panzerhaubitze 2000. Та виявилося, що все озброєння, яке Німеччина вже доставила Україні – це, в основному, маленькі гармати, пише 24 канал з посиланням на Spiegel. 

Наразі жодного важкого озброєння не було доставлено безпосередньо з Німеччини в Україну. А все важке озброєння, яке так обіцяє Берлін, якщо і з’явиться, то не скоро. Відтак мине чимало часу. І саме цей час втрачає Україна у війні з Росією. А німецьке озброєння могло б переломити хід війни.

«Шольц знову намагається замінити фактичні постачання пустими оголошеннями. Замість того, щоб постачати швидкі бронетранспортери, він анонсує складну систему на невизначене майбутнє. Але Україні зараз потрібна практична допомога», – заявив Йоганн Вадефул. Він експерт Християнсько-демократичного союзу Німеччини, партії, яка зараз перебуває в опозиції до уряду Шольца.

Журналісти припускають, що без масового тиску з-за кордону та з боку коаліції Шольц, ймовірно, не поставив би жодної зброї. Це навіть підозрюють і в його партії.

Як повідомляв Welt am Sonntag, з кінця березня навіть легке озброєння не постачалося Україні в достатній кількості. Згідно з розслідуванням, з 30 березня по 26 травня надійшло лише два німецькі постачання – з невеликим обладнанням, таким як протитанкові міни.

Олаф Шольц у своїх виступах щодо війни Росії проти України доволі обережний. Він не дозволяє собі висловів про те, що Україна має перемогти у цій війні. Натомість говорить, що не треба дати перемогти Росії.

Шольц у своїх діях посилається на дані німецької розвідки. Однак саме вона припускала, що Росія за декілька днів захопить всю Україну і війна буде закінчена. Саме такі дані й призвели до того, що Німеччина на початку не надто хотіла надавати Україні зброю, обмежившись 5000 касок. І навіть коли війна продовжилася далі, мова про важке озброєння в уряді Шольца не підіймалася.

Як приклад наводиться той факт, що Німеччина доволі довго тягнула з рішенням після звернення Нідерландів. Ця країна вирішила передати Україні 400 одиниць протитанкової зброї в перші дні війни. Оскільки це озброєння німецького виробництва, то потрібна згода Німеччини на це. Лише за деякий час погодження було надано.

Згодом Німеччина мала ще не одну нагоду відправити до України важке озброєння. Для цього в уряді навіть зібрали представників військово-промислових комплексів, виробників зброї. Їх цікавило, скільки і якої зброї вони можуть швидко поставити. Таблиця виявилася доволі великою, тільки Rheinmetall пропонує десятки товарів, у тому числі важку техніку. Наприклад, бронетранспортер Marder. Але поки що канцелярія Шольца відкинула танкове питання на другий план.

Зенітний комплекс Gepard теж міг бути швидко наданий Україні. Проте федеральний уряд не дав на це згоду, зосередившись лише на легкому озброєнні.

Олаф Шольц так і не пояснив, чому він не хотів поставити жодного танка. У середині травня він принаймні повідомив Комітету оборони, що ним рухає. Німеччина продовжуватиме постачати озброєння, «доки це необхідно для підтримки України в її оборонній боротьбі», сказав Шольц на годинній зустрічі. Що стосується постачання озброєнь, то «вічних принципів немає», регулярно консультуються з партнерами та зважують «ризик і військову ефективність». Постачання бойових танків було «виключене».

На рівні НАТО танкове ембарго ніколи відкрито не обговорювалося, не кажучи вже про прийняття рішення. Неофіційно, за даними урядових кіл, є повна згода з Вашингтоном, Лондоном і Парижем. У будь-якому випадку, з історичних причин Німеччина не повинна бути першою країною, яка постачає бойові танки.

Водночас є побоювання, що Україна може атакувати Росію на її території. Тоді німецькі танки опинилися б на території Росії. Такі побоювання журналісти пояснюють недовірою Шольца до президента України Володимира Зеленського. З цієї причини досі не надано погодження на постачання бойових танків компаніям озброєння.

Міністр оборони України Олексій Резніков ще 1 травня направив лист німецькій міністерці Крістіне Ламбрехт, де попросив про «швидше постачання озброєння та військової техніки». У його списку: основні бойові танки Leopard 1A5, Leopard 2A7 зі 105-мм і 120-мм боєприпасами.

Чому канцлер діє із запізненням і лише під максимальним тиском для багатьох залишається загадкою.

Читайте також: Німецький дипломат визнав помилку Німеччини щодо війни Росії проти України